/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F9fdeaa3b5be3339b583447ae4d59eefd.jpg)
"РФ отримала все, що могла": які 3 країни допомагають Росії воювати
Основні тези Гончара:
Країна-агресорка Росія навряд чи боїться втратити Іран як союзника, адже вона вже отримала від Ірану все, що могла отримати.
Таку думку висловив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар в інтерв’ю Главреду.
"В принципі, так, все, що РФ могла отримати від Ірану, вона отримала – шахеди. Росія також хотіла іранську балістику, і була інформація, що певна партія іранських ракет була їй надана, але не були доставлені пускові установки, тож застосувати цю балістику неможливо. Тому на даному етапі Росія отримала все, що могла", – зазначив він.
За словами Гончара, крім Ірану країні-агресорці Росії допомагають ще дві країни – Північна Корея і Китай.
"Північна Корея, маючи менший потенціал, аніж Іран, дала Росії значно більше. Китай не надав Росії балістичних ракет, танків, БТРів, але він забезпечив її грошима і високотехнологічною продукцією, яка з Китаю або через Китай потрапляє до РФ у вигляді чіпів, матеріалів, важливих для виробництва ракет і дронів. Тобто кожен із учасників вносить свою лепту в здатність РФ воювати", – сказав експерт.
Війна в Україні – останні новини
Як раніше повідомляв Главред, експерт сказав, що РФ втратить здатність воювати до кінця 2025-го і пояснив, що треба зробити Україні. Українці та європейці можуть перекрити кисень країні-агресорці Росії навіть без США, вважає політичний та економічний експерт Тарас Загородній.
Також Загородній назвав 2 сценарії продовження війни. За песимістичного сценарію Росія може вести війну ще приблизно два роки. Але Україна може зробити так, щоб війна припинилася раніше.
Нагадаємо, економіка РФ на межі зупинки – Кремль попередили про катастрофу, як при розвалі СРСР. Аналітики стверджують, що, попри формальну відсутність рецесії, Росія поступово занурюється у тривалу економічну стагнацію.
Читайте також:
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.