Саміт НАТО у Гаазі: як Україні "обійти" Трампа й залишитися у фокусі Альянсу

У неділю, 22 червня країни НАТО ухвалили заяву майбутнього саміту, в якій визначили мету до 2035 року збільшити щорічні витрати на оборону та безпеку до 5% ВВП. Заява, за даними джерел Reuters, отримала схвалення всіх 32 держав-членів НАТО, але стане офіційною лише після затвердження персонально лідерами, включаючи президента США Трампа, на саміті в Гаазі у середу, 25 червня. Зазначимо, що саме очільник Білого дому тривалий час вимагав від союзників зобов’язатись підвищити оборонні витрати до цього показника.

Чому саміт НАТО крутиться довкола Трампа

На саміті НАТО 24-25 червня вирішили значно скоротити порядок денний. Загалом захід передбачає лише дві ключові події: привітальну вечерю в замку голландської королівської сім’ї та одне засідання Північноатлантичної ради. Власне, з огляду на скорочення тривалості та кількості заходів, у Гаазі не відбудеться засідання Ради НАТО з питань України. Як зазначає з цього приводу Politico, такий крок є поступкою Трампу, «який зараз не зацікавлений в посиленні уваги до війни».

Тим часом The Guardian повідомляє про те, що деякі українські посадовці висловлюють сумнів в доцільності візиту президента Зеленського на саміт Північноатлантичного Альянсу, «оскільки не має гарантій того, що Трамп буде там присутній». Як відомо, президент США днями достроково залишив саміт лідерів G7 у Канаді і, попри офіційний анонс, так зрештою і не зустрівся з Володимиром Зеленським. Між тим Путін у межах так званого мирного процесу, який наразі стоїть на паузі, вимагає від офіційного Києва відмовитися від євроатлантичного курсу, який, зазначимо зафіксований на найвищому - конституційному рівні.

Про що Зеленський має неодмінно нагадати НАТО під час саміту у Гаазі

Прогнозуючи Фокусу результати для України прийдешнього саміту НАТО політолог Олег Постернак зазначає: «Надзвичайно важко очікувати чогось вагомо-проривного від організації, яка зараз переживає одразу кілька криз: ідентичності, функціональності і масштабу. В НАТО накопичилося дуже багато внутрішніх проблем між країнами-членами блоку, а це значно відсуває Україну вниз в шкалі пріоритетності. Їхній пріоритет зараз – збільшення оборонних витрат до 5% ВВП. Втім, на моє глибоке переконання, збільшення цього показника до п’яти відсотків до 2035 року не є адекватною відповіддю на нинішні військові загрози з боку Росії. Тому подальша кореляція довкола цього питання, гадаю, буде обговорюватися в кулуарах саміту».

Окрім цього, на непублічному рівні, вважає експерт, вестимуться «спекотні» дискусії довкола трансатлантичної єдності: «У цьому контексті головний нюанс полягає в спроможності або ж її відсутності США реально вступитися у випадку нападу на одну з країн НАТО, відповідно до 5-ї статті Вашингтонського договору. Також обговорюватиметься на різних рівнях питання зменшення військової та стратегічної американської присутності у Європі. Що ж стосується України, то, на жаль, кількість заходів на саміті НАТО суттєво скорочена і наразі питання стосовно того, чи відбудеться зустріч Зеленського з Трампом на підсумковій вечері – відкрите. Якщо припустити, що ця зустріч відбудеться, то вже сьогодні можна впевнено стверджувати, що вона буде короткою і радше номінальною».

Відповідаючи на запитання про те, чи буде згадка про Україну у спільній заяві НАТО за підсумками саміту, Олег Постернак зауважив: «На жаль, навіть у попередніх заявах формулювання щодо України були скорочені, звужені і розмазані, тому навряд чи слід очікувати формулювань щодо засудження російської агресії в Україні, тощо. Це для України стане або холодним душем, або проміжною реальністю, яку ми маємо прийняти. Приймаючи, не маємо при цьому забувати, що минулий саміт НАТО ухвалив рішення щодо підтримки України на $40 млрд. І досі реальної допомоги в рамках цього кейсу так і не надійшло. Потрібно принагідно «почастувати» західних партнерів пігулкою пам’яті відносно цього питання».

Загалом політолог переконаний, що саміт НАТО-2025 пройде «без яскравого фону і фанфар», що на даному етапі російсько-української війни має свої переваги та недоліки водночас.

Якої тактики і чому слід дотримуватися Україні на саміті НАТО

Доволі скептично в плані підсумкових рішень саміту НАТО налаштований політолог Ігор Рейтерович. «Я думаю, нам не слід завищувати планку очікувань щодо саміту НАТО у Гаазі. Цей саміт, як на мене, носитиме більш внутрішній характер – тобто насамперед обговорюватимуться питання, які наразі є «головним болем» держав-членів даного блоку. Зокрема, жваво обговорюватиметься питання щодо виділення 5% від ВВП на оборонні цілі. Вони тільки-тільки ось знайшли тут компромісний знаменник, але певні нерозв’язані нюанси все ще можуть залишатися. Наразі достеменно невідомо, як себе поведе на саміті Трамп: перебуватиме він в ейфорії від того, що відбувається на близькосхідному напрямку чи не перебуватиме. Ситуація там досить динамічно змінюється, а від настрою президента США багато в чому залежатиме атмосфера саміту НАТО», - зауважує експерт у розмові з Фокусом.

На переконання політолога, надзвичайно важливим для України є кулуарний кейс, оскільки офіційна частина саміту НАТО суттєво скорочена. «Припускаю, що публічно про Україну в Гаазі звучатиме мало слів, але наша задача полягає в тому, аби навіть на неформальному рівні підтримувати фокус уваги союзників на російсько-українській війні. Нам дуже і дуже важливо, щоб про цю війну говорили і пам’ятали в самих різних форматах. Крім того, хочеться сподіватися, що та частина коштів, яка виділятиметься тепер в контексті оборонних 5%, йтиме в тому числі й Україні, оскільки представлені формулювання дозволяють кожній державі, як мінімум 1,5-2 відсотками розпоряджатися на власний розсуд. Тому, якщо буде визначено, що підтримка України – це основа безпеки тієї чи іншої окремо взятої держави-учасниці НАТО, ці гроші можуть піти нам», - підкреслює Ігор Рейтерович.

Завданням-мінімумом для Києва на саміті НАТО у Гаазі політолог вважає лобіювання продовження раніше затверджених Північноатлантичним Альянсом програм щодо України. Відсутність будь-яких формалізованих результатів за підсумками саміту у Гаазі, наголошує експерт, зовсім не відміняє «зосереджено-клопіткої роботи» української влади за офіційними лаштунками НАТО.

Акцентувавши на тому, що з переважною більшістю провідних держав-членів НАТО в України достатньо гарні відносини, політолог між тим наголосив, мовляв, на тлі незворотного зменшення допомоги з боку США, слід м’яко, проте наполегливо тиснути на європейців в сенсі необхідності збільшення рівня підтримки. При цьому ймовірна відсутність у підсумковій заяві саміту згадки про підтримку Києва у його протистоянні з РФ, вважає Ігор Рейтерович, не є трагедію. Головним є те, що в документі напевно буде згадка про Російську Федерацію, як ключового стратегічного супротивника НАТО.