Суд – нам не указ: чому продовжують служити незаконно мобілізовані

На початку червня у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт про звільнення з військової служби за рішенням суду. За збігом обставин того ж дня П’ятий апеляційний адміністративний суд виніс рішення на користь чоловіка, призваного до війська при наявності броні.

Як пов’язані між собою ці дві події, що дозволяє ТЦК та СП припускатися порушень, а військовим частинам узаконювати незаконну мобілізацію - у матеріалі Коротко про.

Не підстава для справедливості

Історія, що розглядалася в П’ятому апеляційному суді, дуже нагадує ту, яку в січні цього року розголосили ЗМІ з подачі народного депутата Олександра Федієнка.

Принаймні в публікаціях і судових рішеннях фігурує однакова назва агрофірми, що виконувала мобілізаційне завдання. Незадовго до завершення оборонного замовлення підприємство отримало статус критично важливого, забронювавши низку працівників. 13 листопада 2024-го на адресу агрофірми надійшло розпорядження щодо оповіщення військовозобов'язаних про їх виклик до Миколаївського ТЦК та СП. Нібито для звірки даних. Наскільки ситуація була масовою, ми не знаємо. Але відомо, що сталось з одним заброньованим.

Попри пояснення, чоловіка направили на ВЛК, а за тим він був «незаконно, протиправно, без наявності для цього будь-яких передбачених законодавством підстав призваний та направлений для проходження військової служби за мобілізацією», - йдеться у матеріалах П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Після втручання депутата Федієнка у ТЦК заявили, що нібито сталася помилка, пов’язана з «технічними проблемами документообігу», і навіть призначили службове розслідування. Однак наказом по військовій частині працівник уже був призначений на сержантську посаду, а тому мусив звертатися до суду. Справу він виграв, але…

Апеляційна скарга військової частини базувалася на тому, що чинним законодавством не передбачена підстава для звільнення військовослужбовця за рішенням суду «або ж через незаконний призов територіальним центром комплектування та соціальної підтримки». Як кажуть, фарш з котлет не відродити.

Постулат про невідворотність

Більшість нормативних актів, якими доводиться керуватися під час воєнного стану, писалися в часи, коли війна ввижалася примарою. Упорядники Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» дійсно не заклали у 26-ту статтю норму про рішення суду. Ймовірно, не уявляли, що можуть статися такі казуси.

На цьому і базується постулат про невідворотність наказу про зарахування до військової частини, навіть коли він був виданий на підставі порушень. Подібну позицію в березні цього року висловив і Верховний суд, проте через кілька днів вустами свого спікера Андрія Загороднюка для Інтерфакс-Україна уточнив, що справа, яка розглядалась, не була зразковою. І говорити, що кожен незаконно мобілізований мусить залишатися на фронті, не можна. Тому судова практика неоднозначна.

У травні 2024 року працівник одного підприємств сектору енергетики їхав автобусом з Харкова до Ужгорода. Під час перевірки на блокпосту представники ТЦК затримали його і допровадили до терцентру, де провели бліцмобілізацію. У листопаді минулого року Харківський окружний адміністративний суд зобов'язав військову частину звільнити заброньованого від проходження служби. У квітні цього року Другий апеляційний адміністративний суд також визнав мобілізацію протиправною, постановив скасувати наказ, проте вимогу про звільнення відхилив.

Шостий апеляційний, як ми вже писали, повністю став на бік позивача, однак чим завершиться ця історія, ми не знаємо. Згідно із законом про судоустрій судові рішення, що набрали чинності, є обов’язковими до виконання всіма органами влади, підприємствами, установами, фізичними і юридичними особами. Проте в армії посилаються на свій закон.

Був би закон, не було б питань

У Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти чимало справ, пов’язаних з мобілізацією заброньованих працівників або осіб, які отримали інші види відстрочок.

- Розбиралися зі справою чоловіка, який має важкохвору дружину з онкологією. Прийшов за викликом до ТЦК для звірки даних, і поки там знаходився, відстрочка по догляду кудись зникла, - розповідає адвокат Валерій Макеев. – На щастя, командир військової частини поставився до ситуації з розумінням, дуже допомогла військовий омбудсмен Ольга Кобилинська (дівоче прізвище Решетілова. – Ред.). Чоловіка звільнили, а наказ про зарахування до частини досі оскаржується в суді.

Якщо право на відстрочку за сімейними обставинами можна відновити шляхом рапорту про звільнення, то право на відстрочку через бронь треба тільки оскаржувати в суді.

- У нашому провадженні теж є кілька таких справ, - каже військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов. - Військові частини постійно посилаються на те, що стаття 26-а Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» не передбачає звільнення за рішенням суду. Часто буває так, що суд просто скасовує наказ, вони скасовують і відписуються, що наказ втратив чинність. Я пишу на військову частину – звільніть. У відповідь: а нас не зобов’язували звільняти.

Якщо в рішенні суду, що набуло чинності, крім скасування наказу є зобов’язання звільнити незаконно мобілізованого, можуть вдатися до іншого прийому.

- У нас була справа від 2023 року. Виграли, суд зобов’язав звільнити. Але військовослужбовця, як виявилося, перевели до іншої військової частини. Відповідь: ми не можемо виконати рішення суду, бо такої людини у нас немає. Зупинити переведення досить важко, хоча існує така юридична доктрина, як «плоди отруйного дерева». Це означає, що коли перший наказ – «дерево» - підлягає скасуванню, то всі похідні від нього також мають бути скасовані.

Автор законопроєкту про внесення змін до ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» народний депутат Дмитро Чорний також звертає увагу на те, що після визнання судом призову незаконним «мобілізовані особи нерідко змушені продовжувати проходження військової служби, оскільки чинне законодавство не передбачає відповідної підстави для такого звільнення», - пишеться в пояснювальній записці. Зміст пропозицій короткий: внести рішення суду, що набрало законної сили, у перелік підстав для звільнення з військової служби.

Такий закон поставив би крапку у спірному питанні, проте документ тільки опрацьовується в профільному комітеті, і його перспективи ще не певні.

Як підстрахуватися

Адвокат Роман Лихачов радить обов’язково встановити застосунок «Резерв+», щоб відстежувати свій статус.

- Бронь, яка зараз оформлюється через «Дію», більш надійна, вона не випадає із реєстру «Оберіг». Губилися підтвердження відстрочки, які люди мали нести в ТЦК самі. Зараз у нас в апеляції справа військового, який подав документи на відстрочку, а їх чотири місці не вносили в «Оберіг», хоча треба було натиснути одну кнопку. І людину мобілізували.

Крім «Резерву+», Роман Лихачов радить взяти витяг про відстрочку через «Дію» або запросити довідку з ТЦК. Тобто мати електронну або паперову візуалізацію бронювання на той випадок, якщо десь на блокпосту відстрочку «не побачать» чи «не знайдуть» у реєстрі. У виграних військовослужбовцями справах представники терцентрів комплектування саме так пояснювали свої порушення, а в ході судового розгляду з’ясовувалось, що повідомлення про заброньованих надходили у встановленому порядку.

Бронь може бути втрачена або не вважатися чинною

• Якщо мобілізація відбулася до завершення процедури оформлення бронювання. Суд відмовив у позові військовому, який отримав бронь 7 жовтня 2024 року і в той же день був мобілізований. Підстава – відстрочка від призову була сформована в «Резерв+» 10 жовтня.
• У разі втрати підприємством статусу критично важливого. В Єдиному реєстрі є справа, де позивач посилався на те, що не був поінформований про скасування броні. Суд його вимоги відхилив.
• У разі звільнення з підприємства, яке дало бронь. Суд визнав законною мобілізацію чоловіка у проміжок, коли він переходив з одного місця роботи на інше, де також дали бронь.