Чи захистить Європа Україну, якщо підуть США

Путін не виявляє ані найменших ознак того, що готовий закінчити війну з Україною та підписати мирну угоду. Проте Київ і його європейські партнери вже зараз готуються до майбутнього повоєнного устрою, прагнучи вибудувати таку систему безпеки, яка якщо не втримає Москву від нової агресії, то зробить ціну війни для Росії непомірно високою. Погано те, що Європа дотепер не може визначитися, якою буде її участь у цій новій архітектурі безпеки.

У разі сталого перемир’я лідери деяких європейських держав планують у межах «коаліції охочих» відправити до України війська. Просувають цю ініціативу дві країни — Франція та Велика Британія. «Саме собою розміщення європейських підрозділів не є реальним стримуванням Росії. Але їхня присутність буде політичним сигналом Путіну», — зазначив у коментарі ZN.UA колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

На сьогодні ця ініціатива — без чіткого розуміння, хто виділить гроші на розгортання європейського контингенту, якими будуть його технічні, військові та людські ресурси, де і як довго перебуватимуть у нашій країні сили стримування, яким буде їхній мандат у разі нової агресії Росії проти України. Зрештою, невідомо, якою буде роль Сполучених Штатів, чи готовий Вашингтон гарантувати підтримку європейських сил стримування. А це — ключове питання.

Ініціатори ідеї розміщення європейського контингенту в нашій країні керувалися тим, що Вашингтон, по-перше, схвалить ці плани, по-друге, підтримає їх політичними та військовими засобами. Якщо не присутністю американських підрозділів в Україні, то хоча б підтримкою європейського контингенту з повітря та обміном розвідданими. У Європі були сповнені оптимізму. Але не так сталося, як гадалося.

Американці всіляко дистанціюються від участі в «коаліції охочих». Позиція адміністрації Трампа є однозначною: хоча Вашингтон і бере участь у переговорах із Москвою «щодо наближення миру», але підтримка України — це відповідальність Європи. На тлі того, що США відвертаються від нашої країни, дедалі більше концентруючись на Близькому Сході та Китаї, а Трамп прагне підписати з Путіним «понятійку», плани з європейськими силами стримування здуваються, наче повітряна кулька.

«Без гарантій США ідея з розміщенням європейського контингенту виявляється неробочою. Відсутність американців буде поганим сигналом для всіх», — заявив Павло Клімкін. І головне — це стимулює Росію зайняти жорсткішу позицію. Нині Москва виступає категорично проти розміщення підрозділів із європейських країн. Але Кремль може змінити свою позицію, якщо під тиском Білого дому розміщення «сил стримування» стане частиною загальних американо-російських домовленостей.

Раніше британський прем’єр Кір Стармер заявляв: Велика Британія не направить своїх військ до України після закінчення війни без гарантій безпеки з боку США. «Я завжди казав, що захист (прикриття з повітря. — В.К.) із боку США є необхідним елементом», — сказав він. «Немає підстав вважати, що США та Велика Британія не зможуть діяти спільно, як вони робили це впродовж багатьох років своєї історії», — оптимістично додав Стармер.

Та поки США відмовляються надати навіть повітряне прикриття європейським військам сил стримування в повоєнній Україні. З урахуванням того, як діє нинішня адміністрація, ще невідомо, чи збереже Вашингтон підтримку Києва хоча б у вигляді обміну розвідданими. З огляду на це в Києві покладають певні надії на саміт НАТО в Гаазі, де наші європейські партнери порушуватимуть питання про американські гарантії для сил стримування.

«Усі дуже знервовані. Є партнери, які прагнуть рухатися вперед. Але не хочуть цього робити, якщо не буде бодай мовчазної згоди Трампа», — сказав у розмові із ZN.UA один із представників української влади.

«Навіть якщо не буде США, на коаліції не варто ставити хрест: є різні варіанти присутності європейського контингенту в Україні. І та сама Франція дуже в цьому зацікавлена», — своєю чергою зазначив у коментарі ZN.UA колишній міністр закордонних справ Вадим Пристайко. Про зацікавленість Франції зазначив у бесіді із ZN.UA й інший наш співрозмовник, звернувши увагу на те, що Парижу бракує грошей для реалізації цих планів. Однак необхідні кошти може надати Берлін.

Водночас нам не потрібні сили стримування, які моніторитимуть ситуацію з дотриманням перемир’я. Це можуть зробити й миротворці ООН, якщо з’являться в Україні. Нам потрібен контингент, готовий разом із українськими Силами оборони дати відсіч росіянам, якщо ті порушать перемир’я. Для цього необхідно, щоб у свідомості європейців стався перелом: задля власної безпеки вони мають ухвалити непопулярні серед європейських обивателів рішення. Інакше війна може прийти й на їхню землю.

На зустрічі в межах саміту «Великої сімки» в Канаді Зеленський і Стармер домовилися, що найближчими тижнями Київ і Лондон проведуть нову зустріч «коаліції охочих». Очевидно, що основна частина обговорень тепер зводиться до того, як забезпечити сталу підтримку України, якщо США збережуть лише обмежену участь у цьому. Наші співрозмовники називають кілька гібридних варіантів особистої участі європейців у посиленні обороноздатності України.

По-перше, можна перенести з європейських країн на територію України тренувальні центри, що готують українських військових. По-друге, європейці можуть відправити своїх пілотів літаків, операторів ракетних установок тощо, які вміють воювати сучасним озброєнням і на перепідготовку яких не потрібно багато часу. По-третє, європейські держави можуть профінансувати масове залучення іноземних легіонерів для участі у війні на боці Києва, щоб вирівняти дисбаланс у людських ресурсах.

Однак для початку Київ має хоча б внести до законодавства зміни, які дозволять іноземному військовому контингенту перебувати на території України. Як раніше вже писало ZN.UA, у Законі «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України» необхідно прописати підстави, умови та процедури перебування військовослужбовців із майбутніх сил стримування тощо.

На думку Вадима Пристайка, не варто відкидати й сценарій, за якого європейці можуть виділити Україні гроші для виплат тим українцям, які заради високого заробітку готові підписати контракт із українським Міноборони. У такий спосіб українська влада може значно підвищити привабливість служби в армії. Адже й у Росії з проблемою поповнення бойових частин справляються без оголошення нової мобілізації, за рахунок великих виплат тим, хто зважився підписати контракт із російським Міноборони.

У складній ситуації Україна змушена розраховувати передусім на власні сили й власну армію. «Позиція США може згодом змінитися. А нам потрібно воювати доти, доки цього не станеться. І переконувати наших партнерів у Вашингтоні, що розміщення європейських сил стримування з американськими гарантіями — це не частина проблеми російсько-української війни, а частина її вирішення та завершення», — вважає Вадим Пристайко.

Для Європи настав момент вибору: або вона створює ефективну систему стримування просто зараз, або ж рано чи пізно доведеться реагувати на нові війни вже на власній території. Якщо Захід не створить в Україні реальних сил стримування, Москва обов’язково цим скористається. І тоді ціна нерішучості виявиться незрівнянно вищою.