Зміни до медійного законодавства: законопроєкт № 12111

Оригінал публікації на сайті ІМІ

Наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №12111 від 10.10.2024 про зміни до Закону “Про медіа” та інших медійних законів. Цей законопроєкт є результатом трирічного досвіду роботи із Законом України “Про медіа”. Він не лише латає чинну редакцію медійного закону, але й вносить важливі зміни до роботи медіа, що так чи інакше вплинуть на медійну спільноту загалом. 

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної підготував порівняльну таблицю до другого читання законопроєкту, і, як свідчить практика, запропонована головним комітетом редакція може отримати широку підтримку під час голосування. 

До другого читання текст проєкту закону було суттєво доопрацьовано (150 сторінок порівняльної таблиці), а тому в цьому матеріалі узагальнимо більшість змін, які очікують медіа у зв’язку із запланованим ухваленням законопроєкту №12111. Які зміни передбачає законопроєкт, проаналізував юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук.

Зміни щодо реєстрації медіа

1. Фізичні особи – підприємці зможуть реєструвати аудіовізуальні медіа, друковані медіа та онлайн-медіа. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада або Нацрада) і так реєструє медіа, що працюють як ФОП, однак нарешті ця норма чітко прописується в законі.

2. Заяву про реєстрацію потрібно буде подавати не за 30, а за 60 днів до початку діяльності медіа. Загалом термін розгляду заяви також збільшуватиметься до двох місяців. Вводиться термін на усунення зауважень Нацради до поданої заяви – 30 днів. Якщо Національна рада відмовила в реєстрації, то сплачений заявником реєстраційний збір не повертатиметься.

3. Нацрада зможе запитувати додаткову інформацію в медіа під час його перевірки (до моменту реєстрації) на відсутність обмежень щодо структури власності та фінансування під час збройної агресії. Нагадаємо, що в структурі власності українських медіа не допускається наявність громадян, резидентів або юридичних осіб держави-агресора. Також українським медіа заборонено отримувати фінансування (кредити, займи, позики, інвестиції, внески спонсорів, благодійні внески, іншу фінансову допомогу) від осіб, що є громадянами держави-агресора, зареєстровані в такій державі або мають місце перебування в такій державі. Важливо, що зміни до медійного закону поширюватимуть вказані заборони не лише щодо осіб, які входять до офіційної корпоративної структури, але й щодо тих, хто потенційно може здійснювати редакційний контроль над медіа.

4. Збільшиться кількість підстав для відмови в реєстрації. Наприклад, Нацрада відмовлятиме медіа в реєстрації, якщо вона отримає відомості про набрання законної сили обвинувальним вироком суду в кримінальній справі стосовно заявника, його керівника та/або кінцевого бенефіціарного власника і цей вирок передбачатиме обмеження чи заборону вести діяльність у сфері медіа. Наявність вироку із зазначеним обмеженням чи забороною також буде ще однієї можливою підставою для скасування реєстрації. Крім того, Нацрада зможе відмовити в реєстрації, якщо виявить у медіа порушення щодо розміщення шкідливого для дітей контенту або контенту, який заборонено в умовах збройної агресії. Це положення стосуватиметься лише онлайн-медіа, яке зможе подати повторну заяву про реєстрацію не раніше ніж через шість місяців із дня відмови.

Зміни щодо структури власності медіа

5. Зареєстровані Нацрадою друковані та онлайн-медіа, що працюють у формі юридичних осіб, будуть зобов’язані подавати відомості про структуру власності до Нацради, а також розміщувати ці відомості на своїх сайтах. У чинній редакції медійного закону така вимога стосується лише аудіовізуальних медіа та постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра. Однак стаття 6 Європейського акта про свободу медіа поширює обов’язок щодо оприлюднення відомостей про власників на всіх надавачів медійних послуг. Як зазначається в пункті 32 Регламенту ЄС № 2024/1083 від 11 квітня 2024 року, “така інформація необхідна для того, щоб отримувачі медіапослуг могли розуміти й запитувати про потенційні конфлікти інтересів, зокрема коли власники медіа є політично заангажованими, що є передумовою для здатності отримувачів медіапослуг оцінювати достовірність інформації, яку вони отримують”.  

6. У разі якщо в структурі власності медіа відбудуться зміни кінцевого бенефіціарного власника, ключових учасників чи власників істотної участі, реєстрант (особа, яка зареєструвала медіа) буде зобов’язаний упродовж 45 робочих днів подати до Національної ради заяву про внесення змін до реєстру та оновлені відомості про структуру власності. Якщо структура власності медіа зазнає будь-яких інших змін, то реєстрант буде зобов’язаний звернутися до Національної ради із заявою про внесення змін до реєстру впродовж 10 днів. Також передбачатиметься перелік змін у медіа, які реєстрант самостійно зможе вносити у власному електронному кабінеті. Наприклад, для онлайн-медіа це буде зміна виду онлайн-медіа, доменних імен, за якими медіа доступне в мережі Інтернет, реєстрантів відповідних доменних імен. 

7. Якщо структура власності медіа не відповідатиме конкретним вимогам закону, Нацрада своїм рішенням зможе скасувати реєстрацію суб'єкта у сфері медіа.

Зміни щодо контенту медіа

8. Сцени відверто еротичного або сексуального характеру входитимуть до переліку інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, а тому обмежуватимуться в часі та за видами медіа. Органи спільного регулювання деталізуватимуть, які саме сцени мають еротичний або сексуальний характер та як їх відмежувати від порнографії, яку повністю заборонено в медіа. 

9. Тепер не тільки онлайн-медіа, але й друковані медіа зможуть поширювати потенційно шкідливу для дітей інформацію за умови належного попередження про таку шкідливість. Якщо ж друковане медіа спеціалізується на поширені такої інформації (наприклад, еротичні журнали), то таке медіа підлягатиме обов’язковій реєстрації. Також зареєструватися повинні інші спеціалізовані друковані медіа, наприклад присвячені азартним іграм, медичним установам та лікарям, зброї, питанням догляду за дітьми грудного віку та/або дітьми раннього віку, алкогольним напоям. Згідно із запланованими змінами до рекламного закону, тільки такі спеціалізовані видання зможуть розміщувати відповідні категорії реклами. Нацрада розроблятиме та затверджуватиме ознаки та вимоги до спеціалізованих друкованих медіа, які розповсюджуватимуться лише після реєстрації.

10. Органи спільного регулювання також розроблятимуть рекомендації щодо відповідального використання систем штучного інтелекту у сфері медіа.

11. Друкованим медіа заборонятиметься поширення розкладів програм аудіовізуальних медіасервісів держави-агресора.

12. Лінійні аудіовізуальні медіа будуть зобов'язані дотримуватися встановлених Верховною Радою або президентом додаткових обмежень, пов'язаних із вшануванням пам'яті загиблих під час агресії.

13. Заборонятиметься розповсюдження і демонстрування фільмів, які містять версію мовної частини звукового ряду, створену (озвучену або дубльовану) юридичними особами держави-агресора. Програма, яка містить озвучення, виготовлене фізичними або юридичними особами держави-агресора, не вважатиметься європейським або національним продуктом.

Зміни щодо державної підтримки медіа

14. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування надаватимуть державні гранти та інші види державної підтримки, а також замовлятимуть роботи та послуги лише в зареєстрованих медіа. 

15. Визначатиметься мета такої підтримки: стабільна діяльність медіа під час правового режиму воєнного стану та в період післявоєнного відновлення економіки. Підтримка надаватиметься для: 

• створення та поширення суспільно важливого інформаційного продукту; 
• відновлення та/або закупівлі телевізійного, телекомунікаційного та іншого обладнання; 
• закупівлі поліграфічних послуг та паперу, проведення реконструкції та/або капітального ремонту будівель (їхніх частин) медіа.

16. Державна підтримка не надаватиметься, а в разі надання – припинятиметься, якщо суд встановить, що відповідний суб’єкт у сфері медіа, його кінцевий бенефіціарний власник, ключовий учасник чи власник істотної участі скоїли злочин у сфері національної безпеки та порушення рівноправності громадян. Відновити підтримку можна буде не раніше ніж через рік після припинення. 

Зміни щодо діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення 

17. Частково розширюватиметься зміст поняття “незалежність Національної ради” та впровадиться обов’язок держави гарантувати дотримання цієї концепції.

18. Доопрацьовано порядок призначення та звільнення членів Національної ради як Верховною Радою, так і Президентом України, зокрема в частині проведення конкурсу, дострокового припинення повноважень та розподілу обов’язків у разі відсутності голови Національної ради.

19. Рішення Національної ради про відмову у видаванні ліцензії, відмову в продовженні строку дії ліцензії, відмову в реєстрації медіа не міститимуть аргументованої мотивувальної частини. Тобто із закону видаляється обов’язок Нацради в таких рішеннях вказувати: детальні підстави для відмови, а саме обставини, з яких Національна рада виходила, ухвалюючи відповідне рішення; нормативне обґрунтування ухваленого рішення, а саме посилання на норму закону України, відповідно до якої встановлені Нацрадою обставини надають їй право ухвалити відповідне рішення; обґрунтування віддання переваги іншим учасникам. Також не зазначатиметься інформації про те, чи мала особа, стосовно якої ухвалено рішення про відмову у видаванні ліцензії, встановлені законом переваги на отримання ліцензії, чи мали інші особи такі самі або інші переваги, з яких міркувань виходила Національна рада, віддаючи перевагу щодо видавання ліцензії переможцю конкурсу, а не заявникові.

Зміни щодо відповідальності медіа

20. Збільшиться строк для ухвалення Національною радою рішення про винесення припису з 30 до 60 днів з моменту виявлення порушення.

21. Зменшиться строк для сплати штрафу із 60 до 45 днів із дня оприлюднення відповідного рішення на офіційному вебсайті Національної ради.

22. Місцем проведення виїзної перевірки тепер буде не адреса, за якою здійснюється редакційний контроль і яку зазначено в реєстрі, а місце розташування медіа (для юридичної особи) та місце надання сервісу (фізична особа). 

23. Пропонується збільшити перелік порушень, за вчинення яких медіа можуть бути притягнуті до відповідальності: 

• Для всіх видів медіа – відповідальність за невідповідність даних, які зареєстрований суб’єкт самостійно вносить до реєстру, після спливу строків для такого внесення (незначне порушення).
• Для аудіовізуальних медіа – відповідальність за ненадання, несвоєчасне надання, надання з порушенням вимог законодавства про медіа річної фінансової звітності (незначне порушення).
• Для друкованих та онлайн-медіа – відповідальність за нерозміщення актуальних відомостей про структуру власності на своїх вебсайтах у разі їхньої наявності (незначне порушення).
• Для спеціалізованих друкованих медіа – відповідальність за порушення вимог щодо їхнього розповсюдження (незначне порушення), порушення інших спеціальних вимог (значне порушення), ведення діяльності без реєстрації (значне порушення).

24. За загальним правилом штраф не буде застосовуватися до суб'єктів у сфері онлайн-медіа за значні порушення. Чинна редакція дозволяє Нацраді застосовувати до медіа штраф у розмірі від 5 до 10 мінімальних заробітних плат за цей вид порушень. Водночас такий штраф застосовуватиметься, лише якщо медіа не виконало вимоги припису за значне порушення або вчинило його протягом місяця повторно. 

25. Національна рада буде зобов’язана ухвалити рішення про скасування реєстрації медіа в разі, якщо впродовж шести місяців зареєстрований суб’єкт у сфері медіа не виконає вимог п’яти приписів, що були винесені Національною радою за невідповідність даних, які реєстрант відповідно до цього закону самостійно вносить до реєстру, після спливу строків для такого внесення.

Крім того, пропонуються зміни до положень законодавства про: 

• порядок припинення використання стандарту (радіотехнології) аналогового телевізійного мовлення; 
• вимоги до постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра; 
• універсальний медіасервіс; 
• наглядову раду суб'єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа;
• Національну суспільну телерадіокомпанію України (НСТУ);
• процедуру проведення конкурсу та видавання ліцензій на мовлення та ліцензій на постачання послуг для потреб мовлення;
• порядок реєстрації іноземних лінійних медіа; 
• правила продовження дії ліцензій та її умов у контексті набуття чинності медійного закону та в умовах воєнного стану.