Ліна Костенко підтримала повторне обрання Тараса Кременя мовним омбудсменом

Українська письменниця Ліна Костенко та її донька Оксана Пахльовська, завідувачка кафедри україністики Римського університету Sapienza, сьогодні, 24 червня, заявили про підтримку та долучили свої підписи до відкритого звернення понад 30 українських культурних та громадських діячів із закликом щодо повторного призначення Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Портал мовної політики. 

«Ми не просто підтримуємо повторне призначення Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Ми протестуємо проти створення такої ситуації, в якій стає можливим безпідставне й брутальне усунення від роботи людини фахової і мотивованої. Мова – це теж наша «лінія Маннергейма». На її захисті мають стояти не призначенці, а люди компетентні та безкомпромісні. Тарас Кремінь – вартовий української мови в державі Україна. Це не посада, а складна й відповідальна роль в культурі, – роль, яку чітко й аргументовано підтримують ключові постаті цієї культури», – йдеться у спільному зверненні Ліни Костенко та Оксани Пахльовської. 

Конкурс на посаду мовного омбудсмена

Наприкінці квітня 2025 року активісти заявили про спроби уряду послабити інституцію мовного омбудсмена. Вони обурилися, що на посаду пропонували кандидатів без досвіду у сфері правозахисту чи захисту української мови.

Після цього українські культурні та громадські діячі звернулися до влади із закликом перепризначити Тараса Кременя на посаду уповноваженого із захисту державної мови на наступну каденцію. Підписанти стверджують, що Кремінь і його команда «з нуля створили дієву, незалежну, мовозахисну інституцію; запустили ефективну роботу з запобігання порушенням, контролю за дотриманням мовного законодавства, налагодили взаємодію з урядом, парламентом, місцевими радами та громадськістю».

Варто зазначити, що 8 липня 2025 року спливає пʼятирічна каденція Тараса Кременя на посаді уповноваженого із захисту державної мови. Водночас громадськість занепоєна, що замість Тараса Кременя внесли до Кабінету міністрів України осіб, які мають «брак досвіду мовозахисної та правозахисної діяльності».

Зазначається, що внаслідок такого підходу процедура призначення мовного омбудсмена «зайшла у глухий кут», адже, усвідомлюючи рівень відповідальності та обсяг завдань, подані кандидати повідомили про відмову від участі в конкурсі або небажання обіймати цю посаду.

Серед підписантів: Сергій Жадан, Ада Роговцева, Юрій Андрухович, Ірма Вітовська, Юрій Щербак, Олесь Санін, Андрій Курков, Ярина Чорногуз, Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв, Сергій Квіт, Брат Капранов, Римма Зюбіна, Андрій Дончик, Ростислав Лужецький, Ігор Цвєтов, Богдан Струтинський, Михайло Сидоржевський, Сергій Борденюк, Костянтин Чернявський, Микола Жулинський, Володимир Загорій, Світлана Короненко-Слабошпицька, Катерина Степанкова, Олексій Скляренко, Тарас Ткаченко, Олексій Степанков-Ткаченко, Дарина Степанкова і Вікторія Степанкова.

Хто претендує на посаду

Як повідомлялося, за даними Кабміну на посаду мовного омбудсмена уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець подав кандидатуру філологині Олени Івановської; перша заступниця міністра культури і стратегічних комунікацій України Галина Григоренко подала кандидатуру заступника державного секретаря Кабміну Павла Полянського; віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина подала кандидатуру філологині Ірини Коваль-Фучило (зняла свою кандидатуру).

8 липня 2020 року Кабінет міністрів призначив Кременя на 5 років на посаду мовного омбудсмена. Кремінь був поданий як кандидат на посаду від уповноваженого з прав людини. Іншими кандидатами на посаду мовного омбудсмена тоді були Світлана Броннікова (кандидат від Мінкультури) і Святослав Літинський (кандидат від Мін'юсту). З листопада 2019 року посаду першого мовного омбудсмена обіймала Тетяна Монахова, але уже в квітні 2020 року вона достроково написала заяву на звільнення.

До слова, за результатами моніторингу 50 місцевих рад з 10 областей України, 24% органів місцевого самоврядування порушують мовне законодавство під час пленарних засідань.