Самая дорогая встреча ради Трампа. Все о саммите НАТО в Гааге, который объединит успех и провал

За кілька годин у Гаазі офіційно розпочнеться саміт Північноатлантичного альянсу.

Це буде перша зустріч лідерів за нової каденції Трампа.

Перший саміт для Нідерландів.

А ще – найкоротший саміт в історії Альянсу.

А нідерландські медіа та навіть сек'юріті-співробітники Альянсу переконані, що він також є найдорожчим.

Місцеві медіа повторюють підрахунок (дуже спрощений, але вражаючий), за яким кожна хвилина розмови лідерів коштуватиме бюджету країни понад 1 млн євро.

До охорони саміту буде залучено понад половину поліції Нідерландів, і це також вражає.

І, звісно ж, не обійдеться без масштабних обмежень, які супроводжують закордонні візити президента США.

Утім, ще важливіше те, яких результатів досягне саміт.

Головна задача, яку в НАТО ставили публічно і заради якої Трамп та його команда "ламали" партнерів, буде досягнута: усі країни НАТО зобов'яжуться витрачати на оборону 5% ВВП.

Є і мінуси: цього індикатора досягнуть лише за десять років, а не за п'ять, як вимагали США.

А деякі держави не надто приховують, що не планують виконувати обіцяне.

Та за всіх недоліків, це рішення НАТО стане для блоку історичним, а також допоможе Україні.

Саміт у Гаазі не створить дива, але принесе для нас безсумнівні плюси.

Зокрема, важливо те, що під час його підготовки США змирилися з тим, що рух України до НАТО збережеться.

А от у питанні взаємодії з Далеким Сходом "саміт Трампа" однозначно зазнає провалу.

І відповідальність за це – особисто на президентові США.

Пояснюємо все це детальніше.

Дорогий саміт НАТО.

Жорсткі безпекові обмеження, що заважають мешканцям міст, де проходить саміт – традиційна деталь для зустрічей лідерів НАТО.

І хоча у цьому сенсі саміт у Гаазі є далеко не найжорсткішим, мешканцям нідерландської столиці доведеться стикнутися з реальними проблемами.

Перекриті на кілька днів ключові автомагістралі міста – дороги S100, S200 та S101, а також одне з двох шосе, ще веде до столиці з аеропорту.

Ізольована та огороджена триметровим парканом частина Гааги, куди заборонений доступ абсолютно усім, крім гостей саміту та спецслужб.

Ще більша зона посиленої безпеки, де у вас кілька разів перевірять документи.

І хоча у тому ж Вашингтоні, де Байден проводив свій "прощальний" саміт у 2024 році, обмеження були ще масштабнішими – але для Гааги це в новинку.

Нідерланди – це одна з держав держав-засновниць НАТО, але вона досі ще ніколи не приймала саміти блоку.

В уряді Нідерландів поставилися до безпеки лідерів блоку із загостреною відповідальністю.

Достатньо згадати, що за офіційними даними, до заходів у рамках саміту буде залучено більше половини складу поліції країни, 27 тисяч поліцейських.

Національний координатор з контртероризму та безпеки Пітер Яап Алберсберг, що відповідає за безпеку гостей саміту, визнав у ефірі нідерландського суспільного мовника NOS, що Нідерланди працювали "на межі своїх можливостей" під час підготовки саміту.

"Більше ми би не потягнули.

Якби кількість охоронюваних осіб була більшою ще на 50 людей – ми би, мабуть, не впоралися, довелось би звертатися за міжнародною допомогою", – визнав він.

Не всі нідерландці підтримують таку масштабність підготовки.

Навіть охоронці, що перевіряли журналістів на вході до периметра саміту, не втримувалися від скарг з цього приводу.

"Ви знаєте, що це найдорожча безпека в історії самітів НАТО", – завів розмову один з них і, обвівши поглядом техніку, встановлену для перевірки, додав – "це коштувало 200 мільйонів євро!".

Дійсно, питання, витрат на саміт, значна частина з яких є безпековими, стало одним з обговорюваних у суспільстві, особливо після того, як уряд країни визнав, що саміт коштував бюджету 183,4 млн євро, майже удвічі більше, ніж планувалося від початку.

Це – дійсно дуже дорого.

Особливо якщо порівняти з самітом у Вільнюсі у 2023 році, який обійшовся вшестеро дешевше, попри те, що Литва має серйозний виклик у вигляді кордону з Білоруссю та РФ.

А дійсно вірусним стало порівняння, яке навело видання AD.

"Одна хвилина саміту коштує понад мільйон євро, це найдорожча зустріч в історії", – написало видання.

Його журналісти нагадали, що саміт у Гаазі стане найкоротшим щонайменше у новітній історії Альянсу.

Намагаючись підлаштуватися під стиль Трампа, який не любить довгих дискусій – змістовну, неурочисту частину саміту скоротили до однієї панелі тривалістю 2,5 години.

І хоча з коректністю такого підрахунку можна сперечатися, він став популярною темою для обговорень у країні.

Іспанський сором блоку НАТО.

"Європейська правда" детально розповідала про те, що головною темою переговорів країн НАТО на шляху до саміту стало фінансування оборонних витрат.

Трамп публічно виступив з вимогою збільшити частку витрат на оборону до 5% ВВП.

Зважаючи на те, що нині чинний в Альянсі рівень – 2% ВВП, це – неймовірне зростання.

Частина членів НАТО – передусім ті, що розташовані далі від Росії та не відчувають безпосередньої військової загрози, – були категорично проти таких амбітних зобов'язань.

Зрештою генсек НАТО Марк Рютте у переговорах з США виторгував певне послаблення – зійшлися на показнику 3,5% ВВП, і ще 1,5% перенесли у категорію "м'якої безпеки", куди можна зараховувати невійськові інфраструктурні проєкти.

Також США пішли на поступки щодо строків зростання.

Ще на початку червня лунала вимога про те, щоб європейці збільшили витрати за п'ять років.

Утім, у фінальному тексті рішення домовилися, що йдеться про десятирічний період зростання витрат.

Цей показник виявився прийнятним для більшості, тож саме навколо нього почали будувати саміт НАТО та його рішення.

І лише одна країна до останнього не давала згоду навіть на "пом'якшене" зростання оборонних витрат, загрожуючи зірвати саміт як такий.

"Руйнівником Альянсу" виявилася Іспанія.

Тут зійшлися одночасно кілька причин.

По-перше, географія – іспанці не надто переймаються російською загрозою, тож зростання оборонних витрат тут не дуже популярне.

По-друге – економіка.

В Іспанії дійсно є системні бюджетні та боргові проблеми, і суттєве зростання витрат є викликом для уряду.

По-третє – ідеологія.

Чинний іспанський уряд формують дві ліві партії, а ліва ідеологія завжди схильна до пацифізму.

До того ж серед іспанських лівих ставлення до "вказівок США" традиційно є дуже критичним, а до ультраправого президента Трампа і поготів.

І по-четверте, ключове – внутрішня політика.

Становище прем'єра Педро Санчеса останнім часом особливо хитке, у тому числі через корупційні звинувачення.

Він очолює уряд меншості, тобто не має твердої підтримки у парламенті і змушений щоразу шукати голоси "на стороні".

За цих умов Санчес має бути особливо обережним.

Як кажуть, неофіційно іспанців просили погодитися на вимогу Трампа, навіть якщо вони насправді не планують її виконувати.

Зрештою, "це ж було вже", і не раз.

На саміті в Уельсі у 2014 році, після початку російської агресії в Криму та на Сході України, всі члени НАТО вже брали зобов'язання збільшити витрати до 2% ВВП, але в реальності не поспішали це робити.

Але для Санчеса навіть таке політичне зобов'язання видавалося небезпечним.

Іспанія публічно виступала проти зростання витрат понад 2% ВВП, а її вето означало зрив рішення.

Джерела "ЄП" стверджували, що зустріч лідерів у цілому опинилася на межі провалу.

Минулого тижня Трамп почав надсилати сигнали, що може й не приїхати на саміт.

Посол США при НАТО Метью Вітакер у п'ятницю навіть скасував спілкування зі ЗМІ.

Вихід з кризи знайшли лише у неділю.

22 червня генсек Рютте надіслав Санчесу лист із письмовими гарантіями про те, що Іспанія після саміту отримає "необхідну гнучкість, щоби визначити свій шлях досягнення цілей оборонної спроможності та необхідних ресурсів, таких як частка ВВП, і [зможе] подати свої річні плани [з досягнення цих показників]".

Санчес невідкладно опублікував цей лист, подавши його як свою перемогу.

Це розблокувало саміт: Іспанія підтвердила, що не ветуватиме спільне рішення.

Але насправді не зняло суперечку, але лише відклало її.

Адже уряд Санчеса тепер представлятиме цей лист як дозвіл з боку НАТО на те, щоб Іспанія навіть не готувалася витрачати 5% ВВП на оборону, а виділяла, скільки вважатиме за необхідне для підтримання обороноздатності.

Мовляв, нам же пообіцяли "гнучкість щодо частки ВВП".

Натомість у Брюсселі наполягають, що обіцяна "гнучкість" стосується не обсягу витрат Іспанії на оборону, а лише "шляху досягнення" цієї мети – наприклад, щоби збільшувати витрати не рівномірно протягом 10-річного періоду, а ближче до його завершення.

Генсек Рютте та інші лідери вже виступили з заявами про те, що вимога про 5% через 10 років діє абсолютно для всіх держав і не отримає жодних винятків.

Словом, цей конфлікт не вирішили, а лише приховали, сподіваючись, що це дозволить пройти саміт без загострень.

Але сподівання виявилися марними.

Наразі вже дві держави, Бельгія та Словаччина, зробили заяви зі змістом "ей, а ми? ми не гірші за Іспанію, теж заслуговуємо на гнучкість!".

Тож на саміті цю тему не вдасться оминути.

А Іспанії, імовірно, доведеться або змінювати публічну позицію, або ж до неї почнуть публічно долучатися й інші члени НАТО, які прагнуть уникнути зростання оборонних витрат.

Добрі новини для України.

На контрасті до непростих взаємин між членами НАТО можна констатувати, що для України за підсумками саміту в Гаазі очікуються лише позитивні новини.

Перш за все, зростання оборонних витрат держав-членів Альянсу (навіть якщо частина з них ігноруватимуть спільне рішення) саме по собі є для нас доброю новиною.

Більше витрат на закупівлю зброї європейськими державами та на розбудову ОПК означає більше зброї, яку ці держави зможуть передати до ЗСУ.

Ще на початку червня "Євро.

Правда", ґрунтуючись на даних джерел, розповідала в деталях про рішення, яке планують ухвалити на зустрічі лідерів Альянсу (див.

статтю "Що готує для України та союзників саміт НАТО у Гаазі").

Всі ці дані наразі підтверджуються.

І найважливіше тут те, що рішення НАТО напряму передбачить та заохотить фінансування ЗСУ.

Ці кошти будуть зараховуватися державам-членам як їхні "витрати на оборону" і допоможуть досягти планових показників.

Текст підсумкового рішення саміту НАТО поки не оприлюднюється, але генсек Рютте вже визнав, що там буде ця норма.

"В комюніке, яке вже узгодила Північноатлантична рада, ви побачите важливі формулювання щодо України, зокрема про виділення коштів на оборону України до 2035 року та необхідність, щоб Україна продовжувала боротьбу", – заявив він.

До слова, заява Рютте означає, що на це формулювання, попри публічний опір, погодилася і Угорщина.

Це, втім, не стало несподіваним.

Так, Орбан системно піариться на ганебній тезі, мовляв, "Україні треба припинити надавати зброю, щоб настав мир".

Але водночас позиція Орбана дуже залежить від думки США.

А тому він не може блокувати ті норми, які підтримує адміністрація Трампа.

Та ще важливішими є заяви про рух України до вступу в НАТО.

Як і розповідала "Європейська правда" у статті про підготовку рішення саміту, узгоджена схема була такою: щоб не збурювати Трампа і не створювати конфлікт, Альянс свідомо обходитиме питання членства України.

Юридично це означатиме, що вигідне для нас рішення Вашингтонського саміту – про незворотність вступу України – буде лишатися в силі.

І якщо це питання замовчувати, то й американську адміністрацію воно не турбуватиме.

Утім, зараз складається ще краща ситуація.

Дійсно, у рішенні саміту – як і планувалося – не буде ані слова про рух України до членства.

Та й загалом, рішення буде дуже коротким, орієнтовно на три параграфи, тож абсолютна більшість питань лишиться за його межами.

Однак замовчувати, як з'ясувалося, цю тему теж не планують.

Марк Рютте останнім часом кілька разів, у тому числі на важливій передсамітовій пресконференції, наголосив: Альянс вважає, що рішення про незворотність вступу України до НАТО лишається чинним, а "незворотний шлях до членства" продовжиться після саміту з Трампом.

Ці заяви генсека не могли би звучати перед самітом, та ще й багаторазово, якби вони не були погоджені із США.

Далекосхідний провал.

І наостанок – про проблему, яка не стосується України, але характеризує те, наскільки хаотичним є розвиток подій у відносинах США (і, як наслідок, також НАТО) з рештою держав світу.

В той час як для України та для наших європейських партнерів найважливішим є європейський вимір трансатлантичної безпеки, тобто опір Росії та її стримування, для США головним є протистояння з Китаєм.

Так, американці виступали за згадку про Китай у підсумковій заяві саміту, а також були зацікавлені у проведенні окремої зустрічі між усіма членами НАТО та чотирма головними партнерами Альянсу в Тихоокеанському регіоні – це Японія, Південна Корея, Австралія і Нова Зеландія.

Лідерам цієї четвірки надіслали запрошення, і вони планували приїхати до Гааги, а також розраховували на чи то двосторонню, чи то колективну зустріч з Трампом.

А потім настала катастрофа на саміті G7 у Канаді.

Як Трамп зруйнував саміт G7"): тиждень тому Трамп несподівано поїхав додому посеред саміту "сімки", скасувавши усі зустрічі, які були заплановані на другий день, включно з переговорами з Володимиром Зеленським.

Але питання не лише в Україні.

Це призвело також до скасування його першої за час президентства зустрічі з прем'єром Австралії Ентоні Альбанезе і стало серйозним політичним ударом по політичних позиціях Альбанезе вдома.

Жодних підстав для такого "плювка" не було – просто Трамп вирішив перервати візит.

І це стало додатковим сигналом для інших, що і в Гаазі їх також можуть "кинути".

Для австралійського прем'єра таке приниження вдруге могло мати негативні наслідки, і він повідомив, що надішле у Гаагу лише міністра.

Так само вчинив президент Південної Кореї Лі Чже Мьон.

І останнім, вже вихідними, свій візит на саміт скасував японський прем'єр Сігеру Ісіба.

Єдиним з четвірки, хто зберіг плани і приїде на саміт НАТО, стане новозеландський прем'єр Крістофер Лаксон.

Але показово, що до Гааги він прилетить… з Китаю з переговорів із Сі Цзіньпіном.

Це точно не той сигнал, який хотів би побачити Трамп.

Утім, стратегія хаосу, яку сповідує чинний президент США, іноді дає неочікувану віддачу.

І це – ще одна складова нової геополітично реальності, яку створюють дії президента США.

Автор: Сергій Сидоренко,.

редактор "Європейської правди", з Гааги.