Уряд ФРН передбачив у проєкті бюджету на цей рік €8,3 мільярда на допомогу Україні

Уряд ФРН схвалив проєкт бюджету країни, який передбачає військову допомогу Україні цього року в розмірі 8,3 млрд євро.

Про це повідомив міністр фінансів Ларс Клінгбайль на пресконференції після засідання уряду 24 червня, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Ми бачимо, що загроза нашому миру, яку створює російська агресія, є реальною навіть через три роки після початку війни в Україні. Ми твердо стоїмо на боці України і те, що підтримка залишається на високому рівні, показує і цей проєкт бюджету з 8,3 мільярдами євро на підтримку України», - сказав міністр.

Він констатував, що Росія продовжує переозброюватися, це видно по багатьох гібридних загрозах, таких як дрони, шпигунство, диверсії та кібератаки, готуватися до яких і реагувати на які має Німеччина.

«Наше політичне завдання — забезпечити, щоб ми могли й надалі безпечно жити в Німеччині. А для цього ми повинні надолужити недоліки останніх двох десятиліть, і ми повинні надолужити їх швидко, тож ми інвестуємо гроші для досягнення цього. Ми віддані сильному НАТО», - сказав Клінгбайль.

Він наголосив на необхідності зміцнення Альянсу, а відтак - збільшення інвестицій в оборону для забезпечення стримування та обороноздатності.

«Ми збільшуємо федеральний оборонний бюджет приблизно до 624 мільярдів євро цього року», - поінформував міністр, додавши, що це дозволить довести витрати на оборону вже цього року до 2,4 відсотка валового внутрішнього продукту, що означає збільшення на 29% та до 3,5% - до 2029 року.

Серед іншого він згадав, що в Бундесвері буде профінансовано створення додаткових 10 тисяч посад, що чітко сигналізує про те, що ФРН зміцнює армію. Планується не лише збільшити інвестиції, але й подбати про їх більш ефективне використання.

Проєкт фінансового документу на цей рік ще має пройти процедуру голосування в Бундестазі.

Як повідомлялося, у березні Бундестаг і Бундесрат проголосували зміни в Конституцію республіки, які дозволяють збільшити витрати на три сфери, серед яких оборона та безпека, за рахунок виключення їх із правила «боргового гальма», яке обмежує можливості отримання нових запозичень.