У знаменитій картині "Мона Ліза" виявили сліди особливого компонента

Сучасні технології допомогли вченим розкрити нову таємницю «Мони Лізи» Леонардо да Вінчі. У фарбі картини виявили рідкісну речовину плюмбонакрит, яка свідчить про використання художником унікальної техніки для загущення фарби і додання їй золотистого відтінку.

Про це йдеться у Journal of the American Chemical Society.

В останньому дослідженні, опублікованому у Journal of the American Chemical Society, було виявлено рідкісну хімічну речовину — плюмбонакрит — у нижньому шарі фарби цієї знаменитої роботи. Цей компонент утворюється як побічний продукт оксиду свинцю і свідчить про те, що Леонардо, ймовірно, додав оксид свинцю у вигляді порошку, щоб зробити фарбу густішою і пришвидшити її висихання.

Головний автор дослідження пояснив, що художник, напевно, змішував цей порошок з лляною або горіховою олією. Така суміш створювала густу текстуру, схожу на мед, яка висихала швидше, а також додавала фарбі теплого золотистого відтінку, помітного на портреті.

Щоб виявити цей секрет, науковці застосували рентгенівські промені у синхротроні — потужному прискорювачі частинок. Вони дослідили крихітний зразок фарби, менший за людське волосся, взятий із верхнього правого кута полотна. Цей передовий метод дозволив встановити точну атомну структуру та підтвердити наявність плюмбонакриту — це вперше, коли подібне відкриття зроблено на роботах Леонардо.

Це відкриття ще раз доводить, що да Вінчі був не тільки видатним художником, а й справжнім експериментатором. Кожна його робота унікальна з технічної точки зору, адже він ніколи не повторював одні й ті самі прийоми, а постійно шукав нові шляхи для вдосконалення свого мистецтва.

Цікаво, що раніше плюмбонакрит виявляли в картинах Рембрандта, що свідчить про можливість використання цієї технології голландським майстром через півтора століття після Леонардо. Це підтверджує, як інновації великих художників передавалися і впливали на наступні покоління, підкреслюючи не лише художній, а й науковий геній да Вінчі.