Загородній: США рубають щупальця Росії – Іран і Білорусь, зростання цін на нафту РФ не врятує

Бомбардування Сполученими Штатами Ірану стало для Росії неприємним сигналом про те, що з нею може статися те саме, вважає Тарас Загородній.

Зростання цін на нафту стало одним із наслідків загострення протистояння між Іраном та Ізраїлем, а після ударів США по ядерних об'єктах Ірану вони досягли максимального за цей рік значення – понад 78 доларів за барель (Brent). Іран є одним із найбільших виробників нафти у світі, і новий виток війни з Ізраїлем викликав занепокоєння в учасників ринку щодо стабільності поставок. Ба більше, на ринку очікують подальшого зростання цін у зв'язку з можливим перекриттям Іраном Ормузької протоки, через яку йдуть поставки нафти. Втім, після повідомлень про можливе перемир'я нафта навпаки дещо просіла в ціні.

Політичний та економічний експерт Тарас Загородній розповів Главреду, як довго і до яких показників можуть зростати ціни на нафту на тлі війни Ізраїлю та США проти Ірану, коли та за яких умов нафта знову подешевшає, наскільки зростання цін на нафту збільшує можливість Росії воювати проти України, якого удару завдає по РФ загострення на Близькому Сході, а також як США рубають Москві "щупальця".

На тлі загострення протистояння Ірану та Ізраїлю ціни на нафту почали зростати. Як довго і до яких показників може тривати зростання? Особливо якщо Іран дійсно перекриє Ормузьку протоку.

Перекривши Ормузьку протоку, Іран просто вистрілить собі в голову. По-перше, у такому разі Ірану просто не буде за що жити. По-друге, це викличе невдоволення Китаю, оскільки саме він в основному купує іранську нафту. Тому користь такого кроку дуже сумнівна.

Іран і його правлячий режим і так зараз висять на волосині. Перекривши Ормузьку протоку, Іран лише прискорить усі несприятливі процеси.

Тепер кілька слів про те, наскільки суттєвим може бути зростання цін на нафту через події на Близькому Сході. Якщо перерубають постачання іранської нафти, то ціна на нафту може підскочити дуже швидко до 150-200 доларів за барель, але це за найекстремальнішого сценарію. Це пов'язано з таким поняттям, як еластичність попиту: через неможливість швидко замінити такі обсяги нафти, як постачає Іран, одразу почнуться спекуляції та колосальні заробітки трейдерів. Це означатиме додаткову інфляцію.

Насамперед це вдарить по Китаю, оскільки він – основний імпортер іранської нафти. Для США те, що відбувається з нафтою, теж буде неприємно, але не смертельно, оскільки Штати самі виробляють нафту. Погано буде Європі і нам, Україні, оскільки ми є імпортерами нафти.

Україні слід розглядати зниження цін на нафту лише як додатковий бонус і додатковий цвях у труну Росії. А от можливість Російської Федерації експортувати нафту обрубати повинні ми самі. Згадайте, як на початку року, коли СБУ почала активно промацувати ніжні місця в Балтійському морі та Новоросійську, експорт нафти РФ знизився відразу на 15%. Ми можемо і повинні робити все, щоб росіяни нічого не могли вивезти. Тоді ціна на нафту не матиме значення, і, навіть якщо нафта коштуватиме 500 доларів за барель, Росії це не допоможе. У такому разі росіяни звикатимуть використовувати нафту за якимось іншим призначенням: як маски для обличчя, пити замість "бояришніка", нюхати її або винаходити інші способи.

Чи можуть ціни на нафту знову знизитися до того рівня, на якому вони були до загострення на Близькому Сході, і що для цього має статися?

Навіть після ударів по Ірану ціни на нафту зросли несуттєво – лише на кілька відсотків. Усі ці стрибки цін може згладити Саудівська Аравія додатковими викидами нафти на зовнішній ринок. Тому нічого критичного не буде. Адже США потрібна низька ціна на нафту для індустріалізації.

Думаю, що до колишніх параметрів ціна на нафту може повернутися протягом двох місяців.

Тобто ціни на нафту не зростатимуть тривалий час?

Це залежить від багатьох факторів. Якщо Саудівська Аравія допоможе, то ціна на нафту швидко повернеться до колишнього рівня. Якщо питання з Іраном буде вирішено швидко: буде знищено його ядерну програму, буде повалено режим аятолл, або Іран приведуть до дезінтеграції, то ціни на нафту знизяться ще швидше.

Якщо, як ви зазначили, перекриття Ормузької протоки невигідне насамперед Китаю, то чи може Пекін стати на заваді цьому і змусити Іран не робити такого?

Зараз рішення ухвалюють Ізраїль і США, не Китай. Китай може щось говорити Ірану і рекомендувати піти на якісь поступки, але це не матиме вирішального значення. Наприклад, іранці перемовлялися з європейцями, і їм пропонували конкретні дії, зокрема, збагачувати уран під міжнародним консорціумом і під контролем, але Іран відмовився. І одразу почалися бомбардування Штатами. Тому Китай щось може сказати, але змусити – ні.

Як нинішня ситуація зі зростанням цін на нафту відбивається на Росії та її можливості воювати? Наскільки зростання цін подовжує або збільшує можливість РФ вести війну?

У Росії вже такі проблеми з економікою, які не вирішити подібним зростанням цін на нафту.

Те, як Росія зможе скористатися нинішнім зростанням цін, залежить від кількох моментів. Наприклад, у РФ йде ревальвація рубля, а раз так, то на зростанні цін на нафту вони вже нічого не заробляють. У Росії доведеться девальвувати рубль, щоб якось заробити на зростанні цін на нафту. А в РФ зараз виник попит на долар, тому на цьому часовому проміжку Росія може нічого не заробити.

Одним словом, це зростання цін для Росії зараз, як мертвому припарка. Пару місяців вони можуть пострибати, але кардинально нічого не зміниться.

Після ударів по Ірану Трамп, очевидно, більше не претендує на Нобелівську премію миру. А як, на ваш погляд, Трамп далі діятиме щодо Росії в контексті нашої війни? Чи варто від нього чекати більш жорстких дій?

Жорсткі дії вже є.

США зараз обрубують щупальця Росії, а заодно й Китаю. Адже Іран і Білорусь – це щупальця Росії. Келлог, який днями приїжджав до Білорусі, думаю, пояснив "політику партій" і розповів, що буває з тими, хто відхиляється від цієї політики. При цьому одночасно йде вплив на Китай з боку США.

Далі американці будуть тиснути на Росію. Коли США вдарили по Ірану своїми бункерними бомбами, це справило дуже неприємне і сильне враження на Росію. Залетіли F-35, але російська ППО, яка стоїть в Ірані, їх навіть не помітила. Відбомбився В-2 – і нічого, теж навіть не помітили. Усе це вкрай неприємні дзвіночки для Росії – дзвіночки про те, що це може статися і з нею.

А які неприємні наслідки для Росії вже має це загострення між Ізраїлем та Іраном?

Росію зараз викидають із Близького Сходу. Вона 70 років там сиділа і "каламутила воду", щоб у регіоні зберігалася нестабільність. Зараз, коли РФ викидають із регіону, вона втрачає можливість розігрувати страшилки навколо Ірану, що скорочує можливості політичного маневру Москви. Звідси і всі ці спроби просувати свої посередницькі послуги, і інша туфта, яку Росія намагається проштовхнути.

Образно кажучи, Росії відрубали щупальце, і все, тепер вона нікуди не може ним дотягнутися і нікуди його засунути. Це щупальце ще бовтається, воно є, але воно вже непідвладне Росії.

Як скоро можлива зміна дій Росії щодо України за такого розвитку подій?

Дії Росії щодо України зміняться тільки після смерті Путіна. Усі нещодавні заяви Путіна свідчать про те, що він не відхиляється від своєї лінії. І це зрозуміло: у Путіна немає виходу з тієї ситуації, в яку він сам себе загнав.

Інший варіант, коли Росія теоретично могла б почати діяти інакше щодо України – це в разі тиску на РФ Китаю. Однак велике питання - чи здатен Китай проконтролювати Путіна.

Все-таки я вважаю, що зміни політики Москви щодо України можливі тільки після смерті Путіна.

Більше аналітики та корисної інформації від Тараса Загороднього знайдете на його YouTube-каналі.