Беззвучний режим: як тиша у телефоні змінює поведінку і мислення

Науковці з Університету Кенхі вивчили, як використання смартфонів у “беззвучному режимі” впливає на рівень стресу та ефективність на роботі. Виявилося, що ця звичка може бути пов’язана з усвідомленішим підходом до життя і роботи.

Про це розповідає Earth.com.

Звичка тримати телефон беззвучним — це не лише спосіб уникнути шуму. За словами доцента Техаського університету Адріана Уорда, навіть вимкнений телефон поруч здатен знижувати когнітивні здібності. Люди, які свідомо прибирають свої смартфони з поля зору та вимикають звук, краще контролюють свій робочий простір і зберігають зосередженість.

Такий підхід також сигналізує про чіткі особисті кордони. Користувачі самі вирішують, коли вступати в контакт, замість того щоб реагувати на кожне сповіщення. З часом колеги й знайомі адаптуються до цього ритму — спочатку пишуть, а потім чекають відповіді. Це створює відчуття контролю над власним часом.

Вимкнення звуку на телефоні не лише усуває зайві подразники, а й допомагає уникати постійного очікування. Дослідження показують, що після переривання людині потрібно понад 23 хвилини, аби повністю повернутися до роботи. Люди з телефонами на беззвучному режимі зменшують кількість таких переривань, об’єднуючи відповіді на повідомлення у спеціально відведений час. Це дозволяє зекономити години щотижня.

Такий стиль користування телефоном сприяє довшим періодам концентрації. Проєкти, які раніше затягувалися, виконуються швидше. Особливо помітний ефект у сферах, де важлива безперервна думка — аналітичній чи творчій роботі.

Окрема увага у дослідженні — до зв’язку між беззвучним режимом і усвідомленістю. Багато користувачів, які вимикають звук, також практикують дихальні вправи або медитацію. Вимкнені сповіщення зменшують тягу до постійної перевірки екрана, що дозволяє зосередитись на внутрішніх відчуттях.

Медики вказують, що перший крок до розвитку уваги — мінімізувати зовнішні тригери. Беззвучний режим — один із простих способів зробити це ще до початку вправ.

Телефон залишається доступним у разі нагальної потреби, але не заважає — і саме ця тиша перетворюється на ознаку внутрішньої стабільності. Люди, які не піддаються постійним сигналам, виглядають уважнішими, спокійнішими і менш схильними до стресу.

Тиша на телефоні — менше стресу і більше зосередженості

Звукові сигнали запускають у тілі автоматичну реакцію — навіть якщо повідомлення неважливе. Професорка інформатики Каліфорнійського університету в Ірвайні Глорія Марк зазначає: “Наше дослідження показало, що відволікання уваги підвищує рівень стресу, погіршує настрій і знижує продуктивність”.

Кожен рингтон чи сповіщення викликає коротке збудження симпатичної нервової системи — той самий механізм, який активується під час небезпеки. Але якщо йдеться про знижку чи чергове нагадування, така реакція лише виснажує. Люди, які вимикають звук, зменшують навантаження на нервову систему: пульс і рівень кортизолу залишаються стабільнішими протягом дня. Дехто з учасників досліджень також повідомляв про кращу якість сну — адже нічні сигнали більше не змушують заглядати в телефон.

Менше шуму — більше глибини

Рінгтон, що пролунає під час щирої розмови, легко зруйнує її хід. Люди з вимкненим звуком краще вловлюють нюанси: паузи, зміни інтонації, міміку. Їхні розмови стають більш послідовними, без відривів на перевірку екрана. Це підвищує рівень довіри — рідкісну, але важливу рису в командній роботі або лідерстві. Такі люди часто справляють враження уважних співрозмовників, що допомагає будувати міцні стосунки в професійному та особистому середовищі.

Концентрація та “потік”

Цікаво, що деякі дослідження показують: у тих, хто користується беззвучним режимом, іноді виникає ще більша спокуса перевіряти телефон. Професор медіа-комунікацій Пенсильванського університету Шьям Сундар пояснює: це пов’язано з синдромом FOMO — страхом щось пропустити. Але більш досвідчені користувачі знаходять спосіб протидіяти цьому: вони не лише вимикають звук, а й прибирають телефон з поля зору, вимикають попередній перегляд повідомлень та інші візуальні тригери.

Таким чином, вони створюють кілька рівнів захисту від відволікань — ніби віртуальні навушники з шумозаглушенням для мозку. Завдяки цьому їм легше зануритися в робочий процес і досягти стану “потоку” — глибокої зосередженості, яка дозволяє виконувати складні завдання без перерв.

Тиша як прояв самосвідомості

Головне, що об’єднує таких людей, — це розуміння впливу зовнішніх подразників на внутрішній стан. Вони свідомо створюють для себе середовище, яке сприяє концентрації: планують прогулянки, читають, лягають спати без гаджетів поруч. Вимкнений звук стає не просто налаштуванням, а щоденним ритуалом, який підкреслює: увага — це ресурс, який варто берегти.

Раніше дослідники виявили, що майже половина людей свідомо уникає інформаційного потоку.