Організували «схему» виведення з-під санкцій групи надровидобувних компаній, – Нацполіція повідомила 19 підозр у межах спецоперації «Граніт»

Український бізнесмен разом зі спільниками допоміг громадянину росії незаконно вивести з-під санкцій РНБО стратегічно важливі для економіки держави підприємства, вартість яких складає близько 1 млрд грн. Попри санкції та арешт майна, кар’єри в Київській та Житомирській областях продовжували видобувати корисні копалини, заводи — їх переробляти, а прибутки — надходити за кордон, зокрема до російської федерації. Завдяки застосуванню нових методик та підходам отримання доказової бази, а також інструментам, спрямованих на відстеження та повернення незаконно здобутих активів за кордоном, поліцейські встановили 19 учасників оборудки — від організаторів-вигодонабувачів до виконавців. Наразі усім оголошені підозри, а організатора оборудки – українського бізнесмена – взято під варту. Фігурантам може загрожувати до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Оперативники Департаменту стратегічних розслідувань спільно зі слідчими Головного слідчого управління Нацполіції продовжують виявляти активи, що контролюються російськими громадянами та ретельно маскуються через підставних власників. Саме таку масштабну схему з незаконного переоформлення активів надровидобувних підприємств, які мали перебувати під санкційним контролем, викрили поліцейські.

Одразу після повномасштабного вторгнення рф один із російських підприємців, який до того володів активами промислової групи, передав корпоративні права на компанії довіреній особі з іноземним паспортом. Підприємства цієї групи займалися видобутком і переробленням корисних копалин на території Київської та Житомирської областей. Такі маніпуляції дозволили йому уникнути прямого санкційного удару, хоча фактичний контроль за виробництвом залишився у його руках.

Після введення санкцій РНБО та повного зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, активи перепродавалися через серію фірм-прокладок, реєструвалися на підставних осіб і врешті-решт опинилися під контролем українського бізнесмена, який фактично став новим «обличчям» підсанкційного бізнесу.

Задля легітимності співпраці у вересні 2023 року сторони навіть підписали так званий «меморандум» про передачу частки корпоративних прав. Формально — партнерство. Фактично — продовження російського контролю за українськими надрами.

Паралельно будувалась чітка організаційна структура. До неї увійшли директори комерційних підприємств, юристи та інші залучені особи. Спільники забезпечували юридичний супровід, відповідали за створення і придбання компаній-прокладок, призначали підконтрольних осіб на ключові посади та слідкували за фінансовими потоками й документообігом.

Комунікація велася через спеціальні засоби зв’язку та модеми, які не фіксувались базовими станціями мобільних операторів. Більшість важливих рішень приймались у київському офісі українського бізнесмена і під його контролем — саме там, за даними правоохоронців, приймалися ключові рішення та узгоджувалися усі етапи злочинних дій, укладались договори.

Упродовж восьми місяців оперативники ДСР та слідчі Нацполіції збирали доказову базу, а у межах кримінального провадження були накладені арешти на активи надровидобувних підприємств підсанкційної групи компаній, які згодом передали в управління АРМА. А це більше ніж 130 одиниць спеціальної автомобільної техніки, земельні ділянки, об’єкти нерухомого майна, зокрема й спеціальні дозволи на користування надрами.

Отримані в ході слідства докази стали підставою для оголошення 19 фігурантам про підозру. Тож 21 червня поліцейські повідомили про підозру українському та російському бізнесменам та їх спільникам. Серед них — керівники підприємств, бухгалтери, нотаріуси та інші особи, які брали участь у схемі переоформлення активів, попри дію санкцій.

Українського бізнесмена було затримано у процесуальному порядку та обрано запобіжний захід – тримання під вартою. Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів й іншим фігурантам справи.

Дії учасників злочинної групи кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу України:

– ч. 3 ст. 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою осіб в особливо великому розмірі);

– ч. 3 ст. 362 (Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї за попередньою змовою групою осіб);

– ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 (Службове підроблення, вчинене групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки).

Кримінальне провадження здійснюється за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.