Пашинян запропонував показати пеніс главі Вірменської церкви
Прем’єр-міністр Нікол Пашинян і Католікос Гарегін II. Фото oc-media
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян запропонував главі Вірменської церкви патріарху (католикосу) Гарегіну II показати свій пеніс. Таку незвичну «пропозицію» політик зробив після звинувачення, що Пашинян зробив обрізання.
Про це пише OC-media.
Раніше один із вірменських священників Заре Ашурян на своїй сторінці у Facebook звинуватив Пашиняна в обрізанні, натякаючи, що він не є християнином, а можливо навіть, і на антисемітизм.
«Я вважаю, що наша апостольська свята Церква повинна негайно очиститися від тих лжевірних, які є зрадниками нації, зневажили пам’ять своїх предків, порушили обітницю хрещення та замінили печатку святого хреста знаком обрізання», — писав Ашурян.
У соцмережах Пашинян знову звернувся до Гарегіна II на його світське ім’я, заявивши, що він «готовий прийняти Ктріджа Нерсісяна та його речника [отця Ашуряна] і довести протилежне» щодо його обрізання.
Пашинян також повторив своє запитання до Гарегіна II: «І нехай він нарешті відповість на питання, чи порушив він свою обітницю безшлюбності, чи ні. Чи є у нього дитина, чи ні?».
Це був останній обмін звинуваченнями між главою уряду Вірменії та Вірменською церквою за останні тижні.
Чому Пашинян посварився з духовенством
Політик звинуватив єпископів у недотриманні целібату, чернечих обітниць. За його словами, усі єпископи, які обов’язково мають бути монахами, мають неофіційні сім’ї і дітей.
Громадянська дружина Пашиняна Анна Акопян підтримала чоловіка і назвала церковних ієрархів «головними педофілами країни» та «головними духовними мафіозі країни».
Як пояснює ВВС, Вірменська церква — одна з найдавніших християнських церков світу, стала в опозицію до Пашиняна після поразки у війні за Карабах. У виданні навіть пояснюють це протистояння терміном — «реальна Вірменія проти історичної».
Якщо Пашинян виступає за примирення з Азербайджаном і Туреччиною, то для церкви історія — основа її авторитету. А «історична Вірменія» — це претензії до Азербайджану за Карабах і до Туреччини — за західновірменські землі поблизу озера Ван, гору Арарат та геноцид вірмен на початку ХХ ст.