Решение НАТО об Украине и оборонных расходах: полный текст с пояснениями

Зустріч лідерів НАТО у Гаазі завершилася.

Це був перший саміт після перемоги Дональда Тампа на виборах 2024 року і, зважаючи на непередбачуваність чинного президента США та на його давнє скептичне ставлення до міжнародних форматів, багато хто стерігся цієї зустрічі.

Дорогою на саміт Трамп додатково підлив оливи до багаття, наголосивши, що лише у Гаазі оголосить, що він думає про колективну оборону, тобто статтю 5 НАТО.

Одна з причин цього – те, що до останнього моменту не було відомо, чи буде в Альянсі консенсус щодо збільшення оборонних витрат до 5%, як того вимагали США (ми розповідали про це у статті "Все про саміт НАТО у Гаазі, що поєднає успіх та провал").

Утім, підсумковий документ знімає ці питання.

Це рішення, як і очікувалося, є достатньо коротким, але воно однозначно позитивне для Києва.

У ньому згадані лише дві держави, що не є членами Альянсу.

Це Росія, яка єдиною отримала статус "довгострокової загрози" (навіть Китай документ обійшов увагою), а також Україна, захист якої визнаний пріоритетом Альянсу.

"Європейська правда" з Гааги публікує текст документа в українському перекладі, з поясненнями його ключових норм, які виділені синім курсивом.

* * * * *.

Ми, глави держав і урядів Північноатлантичного альянсу, зібралися в Гаазі, щоб підтвердити нашу відданість НАТО, найміцнішому Альянсу в історії, та трансатлантичним зобов'язанням.

Ми підтверджуємо нашу непохитну відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору – напад на одного з нас є нападом на всіх.

Цей пункт може видаватися формальністю, але для держав НАТО він має особливу вагу.

На першому ж саміті після перемоги Трампа США підтримали і не намагалися оскаржити саме таке, однозначне формулювання.

Ми залишаємося об'єднаними і непохитними у нашій рішучості захищати один мільярд наших громадян, обороняти наш Альянс і захищати нашу свободу і демократію.

Об'єднані перед лицем глибоких безпекових загроз і викликів, зокрема довгострокової загрози, яку Росія становить для євроатлантичної безпеки, а також постійної загрози тероризму, союзники зобов'язуються до 2035 року досягти щорічних інвестицій в обсязі 5% від ВВП на основні потреби оборони, а також на витрати, пов'язані з обороною і безпекою, щоб забезпечити виконання наших індивідуальних і колективних зобов'язань відповідно до статті 3 Вашингтонського договору.

США погодилися на формулювання, яке повністю відповідає баченню Європи та України.

Росія кваліфікована як спільна загроза для всього трансатлантичного простору, а отже, і для США; причому йдеться саме про довгострокову загрозу.

Це означає, що не йдеться про можливість ліквідувати її тактичними домовленостями, наприклад у форматі США-РФ.

Саме російська загроза заявлена основним елементом, який змусив НАТО погодитися на зростання витрат до 5%, як того хотів Трамп.

Вимога про оборонні витрати стосується всіх, без винятків.

Наші інвестиції дадуть нам змогу мати сили, можливості, ресурси, інфраструктуру, боєготовність і стійкість, необхідну для стримування і оборони, відповідно до наших трьох основних задач.

Ці задачі – стримування і оборона, запобігання і контроль криз, а також безпека на основі співробітництва.

Союзники погоджуються, що зобов’язання щодо 5% буде складатися з двох ключових категорій оборонних інвестицій.

Союзники виділятимуть щонайменше 3,5% ВВП щорічно на фінансування основних потреб у сфері оборони, виходячи з узгодженого визначення оборонних витрат НАТО та з метою досягнути Цілей оборонної спроможності НАТО.

Союзники погоджуються подавати щорічні плани, які демонструватимуть достовірний поступовий шлях до цієї мети.

Також союзники щорічно виділятимуть до 1,5% ВВП на такі проєкти як захист нашої критичної інфраструктури, оборону наших мереж, забезпечення цивільної готовності та стійкості, стимулювання інновацій та зміцнення нашої оборонної промислової бази.

Ці домовленості були відомі наперед, ще від весни, "Євро.

Правда" детально про них розповідала.

5% ВВП складаються з двох елементів – 3,5% та 1,5%.

Більша частина – "тверда безпека", фінансування збройних сил.

Менша частина – інфраструктурні проєкти, що пов'язані з безпекою (як-от побудова транспортних шляхів та фінансування ОПК).

Траєкторія та збалансованість витрат за цим планом будуть переглянуті у 2029 році з урахуванням стратегічного середовища та оновлених Цілей оборонної спроможності.

Союзники підтверджують незмінність своїх суверенних зобов'язань надавати підтримку Україні, безпека якої є внеском до нашої безпеки, і з цією метою включатимуть свої прямі пожертви на оборону України та внески у її оборонну промисловість до підрахунку власних витрат на оборону.

Ключовий для України елемент.

Усі члени Альянсу оголошують про незмінну прихильність продовжувати фінансування ЗСУ і проголошують, що захист України є частиною гарантування безпеки Альянсу.

Генсек Рютте (за погодженням із США) зробив заяву, що ця норма є елементом "мосту до членства" України в НАТО, як було узгоджено на минулорічному саміті у Вашингтоні, а також підкреслив, що формула про "незворотність членства України в НАТО", запроваджена ще за Байдена, лишається чинною.

Схвалення цього підходу з боку адміністрації Трампа є ключовим досягненням.

Примітно, що ця норма категорично суперечить політиці уряду Угорщини, однак Орбан не заветував це положення, вкотре підтвердивши, що він готовий не блокувати рішення про Україну, якщо таке рішення має підтримку з боку чинної влади США.

Ми підтверджуємо нашу спільну відданість швидкому розширенню трансатлантичного оборонно-промислового співробітництва та залученню нових технологій та інноваційних підходів для зміцнення нашої колективної безпеки.

Ми будемо працювати над тим, щоб усунути бар'єри у торгівлі оборонною продукцією між членами Альянсу, та використовуватимемо наші партнерства для сприяння оборонно-промисловому співробітництву.

Це положення сформульоване доволі розмито, але загалом мета про те, щоб торгівля зброєю між членами Альянсу не мала бар'єрів, є позитивною.

Це дасть Україні більше певності щодо можливості закупівлі американської зброї для ЗСУ.

Однак твердого зобов'язання щодо відсутності бар'єрів немає і не може бути – до прикладу, Туреччина має проблеми із закупівлею американського високотехнологічного військового обладнання через свою співпрацю з Кремлем.

Угорщина може стикнутися з аналогічними обмеженнями також через свою співпрацю з Китаєм.

Ми висловлюємо вдячність Королівству Нідерланди за велику гостинність.

Ми з нетерпінням чекаємо на нашу наступну зустріч у Туреччині в 2026 році, а після того – на зустріч в Албанії.

Цікава деталь: два наступних саміти відбудуться у мусульманських державах Альянсу.

Наразі невідомо, чи є це певним сигналом (у тому числі з боку США), чи ні.

Гаага, Нідерланди,.

25 червня 2025 року.

(неофіційний переклад "Євро.