Саміт НАТО — 2025: з Україною без кінця та до кінця

Саміт НАТО — це настільки масштабна подія, що в кожного свій досвід. Дуже цікаво було читати записки колег про безпрецедентні заходи безпеки, перекриті шосе та дорогу в аеропорт. Бо якщо ви їхали в Гаагу, як я, тобто не з парадного входу, а через Ейндховен, то не бачили навіть жодного натяку на те, що країна приймає таку подію. Ані рекламного банера, ані перекритої дороги, ані поліцейської автівки. Та й вулиця в Гаазі, де безпосередньо проходив саміт, ззовні виглядала абсолютно не напруженою.

А цей скромний вказівник — єдине, що нагадувало про саміт і про те, що сюди ось-ось приїде такий збурювач світового спокою, як президент Дональд Трамп. А міг і не приїхати — всі потроху починають звикати до режиму дипломатичної турбулентності.

Поки тривала підготовка до саміту, в медіа та експертних колах звучали побоювання, що саміт може залишити Україну поза увагою. В дійсності уваги нашій країні не бракувало. Виступи президента Володимира Зеленського на пленарній сесії Форуму оборонної індустрії саміту та в парламенті Нідерландів; зустріч генерального секретаря, Європейського Союзу та України; робоча вечеря Ради НАТО — Україна — це перелік тільки публічних офіційних зустрічей. І я не маю сумнівів, що цитованість нашого президента в медіа буде високою: коли журналісти з різних країн довкола мене робили свої включення, звідусіль було чути його прізвище німецькою, англійською та іншими мовами.

А там, де не було українських спікерів, про Україну все одно весь час говорили.

«Я глибоко вражена тим, як Україна, ведучи війну за своє виживання, розробила оборонні безпілотники та балістичні ракети з нуля, адже три з половиною роки тому нічого не було. Вони надзвичайно інноваційні, але вони вчаться — і потім вчиться Росія, вони знову вчаться — і Росія теж. Тож вони є найсучаснішими у світі, коли йдеться про безпілотники, але Росія також має ці знання. Ми не повинні цього недооцінювати. Тому наш інноваційний офіс у Києві — це місце, де ми вчимося в Києва. Загалом, у нас є блискучі стартапи. У Європейському Союзі є талановиті люди, фантастичні уми. Але як ми бачимо, масштабування є складним. Здебільшого це пов’язано з доступом до капіталу, а іноді й зі складними процедурами на єдиному ринку, який недостатньо єдиний, фрагментований», — сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час публічної розмови з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Сказано взагалі було чимало. Багатьом в Україні не сподобалися слова Марка Рютте про миротворчі зусилля Дональда Трампа під час відкриття Публічного форуму НАТО: «Коли йдеться про мир (в Україні. — Ред.), я не можу передбачити, коли він станеться. Я хочу похвалити президента Трампа за вихід із глухого кута. Коли він прийшов до влади, то розпочав діалог із президентом Путіним, і я завжди вважав це вирішальним. Є лише один лідер, який міг здійснити цей вихід із глухого кута, і це мав бути американський президент, тому що він є найвпливовішим лідером у світі, який керує 25% світового ВВП і має найпотужнішу армію у світі.

Але це не означає, що ми негайно досягнемо угоди. Це займе час. А тим часом ми повинні переконатися, що Україна має все, щоби продовжувати боротися, що Україна перебуває в найсильнішій позиції, коли почнуться справжні переговори. Я не говорю про ті, які зараз веде цей російський історик, які сягають тисячі років тому, що відбулися в Стамбулі вже двічі. Це несерйозна справа. Українці відправили туди команду високопосадовців, до якої входили міністр закордонних справ, міністр оборони, начальник штабу (на рівні заступників. — Ред.). Тож вони поставилися до цього серйозно, але, очевидно, Росія не була серйозною. Але, сподіваємося, серйозні переговори розпочнуться найближчим часом. А потім ми повинні переконатися, що яким би не було довгострокове припинення вогню чи мирна угода щодо України, вона буде міцною, довговічною, що Влідімір Владіміровіч Путін ніколи більше не спробує захопити жодного квадратного кілометру — або для американців: жодної квадратної милі — української території».

Заради справедливості варто зауважити, що Марк Рютте відповідав на запитання учасника з України: наскільки близько ми знаходимося «від вирішення українського конфлікту» (це цитата)? І те, що такого бачення ні в кого немає, є дуже тривожним — особливо ураховуючи зростаючі атаки Росії на цивільне населення з численними жертвами.

«Те, що ми бачили протягом останніх кількох тижнів, є неприйнятним. Росія розпочала три з половиною роки тому цю абсолютно неспровоковану війну проти України, її повний наступ (а загалом вони почали в 2014 році). А тепер, протягом останніх кількох тижнів, здійснює невибіркові напади на мирних жителів, які живуть у містах, громадах України, займаються своїм повсякденним життям і гинуть або отримують серйозні поранення через російські безпілотники тощо. Це жахливо. Усі мотивовані. Будь ласка, зрозумійте це. Я чую від усіх союзників заклики підтримувати вас у боротьбі та довести цю жахливу війну до міцного та тривалого миру», — також сказав Марк Рютте, адресуючись безпосередньо Володимиру Зеленському. Щоправда, конкретики щодо хоча би зменшення страждань цивільних не прозвучало. Але ж не може бути так, щоби партнери висловили занепокоєння, але не допомогли справою, правда ж?

Фото: «Детектор медіа»; NATO