"Шахеди" під загрозою: чи послабнуть атаки по Україні після удару по заводу "Атлант-Аеро"

У ніч на 25 червня 2025 року над містом Таганрог (Ростовська область, РФ) були помічені безпілотні апарати. Місцеві жителі повідомляли про серію вибухів, які супроводжувалися активними пострілами з систем ППО.

Основним об’єктом атаки став завод "Атлант‑Аеро" — підприємство, відоме виробництвом компонентів для бойових дронів, систем управління, а також комплексів РЕБ. Підприємство веде роботи над дронами "Оріон" та FPV‑безпілотниками, що активно застосовуються Росією під час війни.

Удар по "Атлант-Аеро": ймовірні наслідки

"Атлант-Аеро" — є одним із ключових об’єктів російського військово-промислового комплексу (ВПК). Підприємство спеціалізується на виробництві компонентів для бойових безпілотних літальних апаратів (БПЛА), систем управління, а також обладнання для радіоелектронної боротьби (РЕБ). Зокрема, завод залучений до проєктів зі створення дронів типу "Оріон", комплексів РЕБ та цифрових систем інтеграції для ударних FPV-дронів і баражуючих боєприпасів. Це робить "Атлант-Аеро" важливим елементом у ланцюгу забезпечення російської армії сучасними технологіями для ведення війни.

За словами виконавчого директора Українського центру безпеки та співпраці, військового експерта Дмитра Жмайла, наразі відомо про загоряння на території підприємства внаслідок удару. Проте детальні наслідки удару наразі невідомі.

Військово-політичний оглядач і експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко звернув увагу на те, що будь-яке військове промислове підприємство РФ, незалежно від його спеціалізації, має свої вразливі місця. Ці слабкі ланки можуть бути різними: від окремої виробничої лінії чи цеху до специфічного обладнання, яке відіграє критичну роль у технологічному процесі. Особливо це стосується Росії, яка через санкції постає перед труднощами у забезпеченні своєї промисловості необхідними компонентами. Багато видів обладнання, яке використовується на російських заводах, або було закуплено ще до введення санкцій, або надходить через складні схеми контрабанди. Замінити такі машини чи механізми швидко неможливо, оскільки Росія не має власних потужностей для їхнього виробництва.

"Росія це обладнання не виробляє, вона його отримала або до санкційного періоду, або вже після контрабандним шляхом, але наразі цей шлях доволі ускладнений західними санкціями. Заміна таких компонентів вимагає значних зусиль і часу, що робить подібні об’єкти вразливими до атак", — каже Фокусу експерт.

Коваленко пояснив, що влучання саме в таку слабку ланку — наприклад, у ключовий цех чи унікальну виробничу лінію — може повністю паралізувати роботу підприємства. Як приклад він навів "Уралвагонзавод", один із найбільших російських заводів, що спеціалізується на виробництві танків. Якщо влучити в цех, де виготовляються нові танки, і зруйнувати його, завод втратить здатність випускати нову техніку. У такому разі підприємство зможе лише ремонтувати чи модернізувати вже наявну техніку, що значно обмежить його внесок у військові потреби Росії.

Експерт наголосив, що для досягнення максимального ефекту від ударів по промислових об’єктах потрібна висока точність.

"Головне влучити. Можна туди відправити 10-20-30 дронів, чи 10-20-30 балістичних ракет, але якщо вони не влучать по цілі, то виробництво буде відновлено через деякий час. Наприклад, нещодавно американська армія завдавала удару по підземнім ядерним об’єктам Ірану. США використали класні бомби, але треба було бити ще, щоб добити цю ядерну програму. Цього не зробили, отже десь приблизно через 3–4 місяці, а можливо навіть через півроку, Іран знову ж таки повернеться до того рівня виробництва, на якому він був до початку операції ЦАХАЛу 13 червня", — зазначив Коваленко.

"Атлант-Аеро" під ударом: чи стане дронів РФ менше

Подібні підприємства з виробництва дронів існують і в інших куточках Росії. Зокрема експерти називають завод "Шахедів" у Єлабузі в Татарстані, і також іжевські заводи "Купол" та "Аксіон" в однойменному місті.

Виробництво "Шахедів" у Єлабузі базується на іранських технологіях, а комплектуючі, зокрема двигуни та електроніка, значною мірою постачаються з Китаю. У 2023 році завод виготовив 2738 "Шахедів", а за перші дев’ять місяців 2024 року — 5760 одиниць, що свідчить про значне нарощування потужностей.

Крім того, завод виробляє розвідувальні дрони, такі як "Альбатрос", і так звані "фальшиві" безпілотники "Гербера", призначені для відволікання систем протиповітряної оборони.

Завод щонайменше чотири рази ставав ціллю атак українських безпілотників.

"Наразі порушити спроможності РФ у виробництві ударних дронів в значній мірі та на тривалий термін не вдається. Обумовлено це великою відстанню до російських об’єктів ОПК, що виробляють ударні дрони та інші критичні компоненти до них. Зокрема дальність до цілі впливає на обмежену кількість бойової частини, яку можуть нести українські дрони", — зазначив Жмайло.

Крім заводів з виробництва дронів, експерт розповідає про важливість нанесення ударів по місцям масового запуску цих дронів.

"Окрім ураження місць виробництв Сили оборони України наносять ураження по місцям зберігання чи застосування ударних дронів, аби зменшити ударні спроможності РФ. Зокрема у червні 2024 року СОУ уразили місце зберігання "Шахедів" в Єйську, внаслідок чого, як повідомляли ВМС України було знищено близько 120 дронів різного типу", — додав експерт. 

На думку Жмайла, наразі Сили оборони України наносять удари по об’єктам ВПК РФ переважно дронами та ракетами-дронами, а в майбутньому більшу роль буде відігравати балістичні ракети України.

Нагадаємо, у червні 2025 року українські військовіотримали перший легкий літак SHARK із вбудованою системою радіоелектронної боротьби. Фокус дізнався, чи зможе така техніка змінити хід повітряної війни — і скільки саме літаків потрібно, щоб "Шахеди" не долітали до цілей.

Також Фокус писав про те, чи витримає Українатемп атак понад 500 дронів та ракет щоденно і що потрібно зробити, аби система ППО не дала збій у критичний момент.