У Раді напрацьовують механізми протидії зловживанням правом на позов, зокрема проти медійників

Народні депутати працюють над законодавчими ініціативами, які мають зупинити зловживання правом на позов. Перші напрацювання планують представити вже у вересні.

Про це повідомили учасники пресконференції, що відбулася в Укрінформі.

Як відомо, SLAPP-позови — це судові справи, які ініціюються з метою залякати, виснажити ресурсно або змусити замовкнути журналістів, активістів, правозахисників чи громадських діячів. Такі позови зазвичай не мають на меті виграти справу по суті, їхнє головне завдання — створити тиск через тривалу судову тяганину, фінансові витрати та загрозу репутації. У сучасному світі SLAPP-позови є загрозою для свободи слова та демократичного дискурсу, саме тому в багатьох країнах ЄС та за його межами розробляються законодавчі запобіжники проти їх застосування.

«Напрацювання законопроєкту щодо протидії SLAPP — не лише наша ініціатива, це й частина зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу. Ми маємо у нашому національному законодавстві чітко визначити, що таке SLAPP. Також нам потрібно знайти ефективні запобіжники від зловживань правом на позов. Адже подібні справи не лише тиснуть на журналістів і активістів, заважатимуть їх професійній діяльності, а й навантажують судову систему, яка й без того перевантажена через війну та інші виклики», - зазначив голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Він також наголосив, що робота над цим питанням триває у тісному партнерстві з юристами, представниками громадських організацій, експертами, Радою Європи.

«Ми прагнемо виробити рішення, які враховують українські реалії і водночас відповідають міжнародним стандартам. Це — наша відповідальність перед журналістами, перед суспільством і перед майбутнім України в ЄС. Проте наразі топ-проблемою для медіа залишається агресія Росії», - додав парламентарій.

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк навела приклади SLAPP-позовів проти українських журналістів, акцентувала на важливості закріплення терміну на законодавчому рівні та регулювання вирішення цих питань.

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук також наголосила на пріоритетності законодавчого регулювання питання SLAPP-позовів та закликала звернути увагу на міжнародний досвід.

«Рада Європи проводить тренінги для суддів щодо SLAPP, це цікаво, корисно та актуально. Ми бачимо, як Росія використовує SLAPP-інструменти в інших країнах, зокрема через олігархів, які подають позови проти журналістів у Великій Британії, Данії та інших країнах Європи. Це — елемент гібридної війни», - підкреслила політик.

Вона наголосила, що робоча група щодо напрацювання відповідного законодавства має працювати швидко та ефективно, аби імплементувати його якомога раніше.

Народний депутат, член Комітету з питань свободи слова Євгеній Брагар акцентував на важливості збереження балансу між правом на захист честі та гідності і недопущенням зловживань через SLAPP-позови.

«Ми йдемо по тонкому льоду. З одного боку — потреба захистити журналістів від тиску через суди, з іншого — важливо не нівелювати право громадянина на судовий захист. Наше завдання — знайти рішення, яке не суперечить ані праву на свободу слова, ані європейським фундаментальним стандартам прав людини», - пояснив він.

Народний депутат Максим Бужанський під час обговорення звернув увагу на необхідність розробки двох окремих законопроєктів у межах протидії SLAPP-позовам.

«Йдеться не про один, а про два законопроєкти. Один із них — має дати чітке визначення, що саме є SLAPP. Це майже філософська робота, де ми маємо врахувати європейські норми й адаптувати їх до українського законодавства. Другий законопроєкт — більш технічний і стосуватиметься вже безпосередньо відповідальності за порушення. Тут можна буде використати вже наявні механізми, як ми це зробили у випадку з антисемітизмом», — пояснив він.

Бужанський підкреслив, що ця ініціатива має внутрішню цінність для України, суспільства та медіа, а не є виключно вимогою євроінтеграційного процесу. 

За його словами, до процесу напрацювання рішень також варто залучити Комітет Верховної Ради з питань правової політики, аби відповідні механізми були інтегровані у законодавчу практику судової системи.

Своєю чергою старша юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Тетяна Авдєєва зауважила, що на державному рівні необхідне оновлення законодавства, ефективний менеджмент судових справ, регулювання компенсації для постраждалих від SLAPP-позовів, навчання суддів, адвокатів, прокурорів, працівників судового апарату тощо, покращення доступу до позасудових механізмів.

За словами депутатів, робоча група вже підготувала проєкти пропозицій, які планується презентувати восени. Після цього розпочнеться етап адвокації напрацювань у парламенті. 

Парламентарії зазначили, що якість документа, широка комунікація з суспільством, суддями та правоохоронними органами, а також підтримка медіаспільноти будуть ключовими чинниками успіху.

Як повідомляв Укрінформ, рівень загального індексу медіаграмотності українців значно змінився з початком повномасштабної війни. Впродовж останніх трьох років цей показник залишається високим та не падає до рівня довоєнного часу.

Перше фото: Фейсбук Руслана Стефанчука