Вперше в історії робот-гуманоїд здійснив політ

Італійські спеціалісти з робототехніки досягли неймовірного успіху: вперше в історії була продемонстрована здатність людиноподібного робота здійматися вертикально вгору. Це справжній прорив у науково-технічному розвитку, який підтверджує реалістичність створення роботів із можливістю польоту, наближаючи нас до фантастичних ідей науки майбутнього.

Головним героєм цієї події став iRonCub MK3 — робот у вигляді дитини. Чотири потужні реактивні двигуни дали йому шанс піднятися над землею.

Платформа iRonCub має корені в популярному дослідницькому проекті iCub — людиноподібному андроїді розміром близько метра, який вже багато років слугує основою для експериментів зі штучним інтелектом. У нього виразне «дитяче» обличчя й адаптивні кінцівки — все це допомагало дослідникам створювати моделі поведінки, пізнання та взаємодії з навколишнім світом.

Для того, щоб надати роботові здібність злету, інженерам довелося повністю переробити його тіло. Замість звичних передпліч на руках з’явилися реактивні двигуни. Також було додано другий набір двигунів на спині, що нагадує ранець. Це набагато змінило пропорції конструкції, збільшило її масу та навантаження на всі частини корпусу.

Щоб витримати нові вимоги, інженери встановили титановий хребет, який забезпечує міцність і стабільність. Окрім того, щоб запобігти перегріву від вихлопів понад 600 °C, були інтегровані спеціальні теплоізоляційні панелі, що захищають внутрішні структури та електроніку.

Але навіщо взагалі потрібен такий робот? На відміну від сучасних наземних роботів, таких як на гусеницях або колесах, iRonCub може переміщуватися навіть по завалах, де важко ходити. Це відкриває широкі можливості для застосувань у рятувальних операціях після землетрусів, пожеж, затоплень чи інших катастроф.

Він зможе проникати в уламки будівель, вивільняти людей, доставляти їжу або медикаменти туди, де робота-людина не потрапить. Крім того, робот придатний для ремонту інфраструктури у важкодоступних місцях: під мостами, у вузьких шахтах або навіть у зонах з радіацією чи хімічним забрудненням, де перебування людини небезпечне.

Розробка системи керування польотом виявилася надзвичайно складним завданням. Іноді потрібно одночасно координувати рухи всіх суглобів та потужність 4 двигунів, щоб корпус залишався стабільним навіть при найменших коливаннях. Інженери розробили багаторівневий контролер: він у реальному часі аналізує позицію кожної частини тіла робота та рівень тяги двигунів, постійно оптимізуючи їхню взаємодію. Щоб уникнути аварій та збій у розрахунках, всі моделі пройшли численні тестування у віртуальних симуляторах перед тим, як почали реальні польоти.

Тестовий запуск показав, що ідея літаючого гуманоїда життєздатна. Зараз головне завдання — зробити систему такою, щоб робот був стійким до впливу навколишнього середовища, зокрема сильного вітру. Інженери вже працюють над тим, щоб iRonCub зміг долати зовнішні випробування — штормові пориви, нерівний вітер та інші фактори.

Цей перший політ не просто демонструє факт — він задає напрям майбутнього розвитку робототехніки. Ми стоїмо на межі появи роботів, здатних працювати там, де людина не може бути через небезпеку, фізичні обмеження або обмежений доступ. І хоча до повноцінного автономного літаючого гуманоїда ще далеко, факт наразі — величезне досягнення.