Втрата довіри до США: чи зможе Китай відібрати роль американського гегемона?

Події останніх тижнів свідчать, що Китай приступив до практичного створення нового глобального порядку, в якому Сполучені Штати вже не відіграватимуть ролі світового гегемона. Вікно можливостей відчинилося на тлі падіння як особистого рейтингу Трампа, так і довіри до Сполучених Штатів практично скрізь, окрім Ізраїлю. Пекін почав активно просувати власні ініціативи, на які варто звернути увагу. При цьому складається враження, що Китай вирішив змінити тактику: раніше у Піднебесній віддавали перевагу ініціативам, спільним із Росією (наприклад, створення ШОС і БРІКС), натомість зараз Сі Цзіньпін вирішив йти до сяючих вершин світової влади самотужки.

Найбільш вагомий приклад — створення нової міжнародної організації International Organization for Mediation (IOMed) (Міжнародна організація з медіації. — Ред.). Її було засновано 30 травня на церемонії у Гонконзі, де розташовуватиметься її штаб-квартира. У заході взяли участь представники 85 країн Азії, Африки, Латинської Америки і Європи, а також 20 міжнародних організацій. 33 країни підписали Конвенцію про заснування IOMed просто під час церемонії. Серед них абсолютна більшість — традиційні сателіти КНР, зокрема Індонезія, Алжир, Куба, Кенія, Венесуела, Білорусь і Сербія. Росія, Іран та інші учасники «шос і брікс» відсутні. Серед африканських країн засновниками стали практично ті самі, яких згадує Трамп у своїх погрозах щодо обмеження в’їзду їхніх громадян у США. IOMed є повноцінною міжнародною організацією, мета діяльності якої — правова підтримка добровільних запитів інших країн щодо розв’язання між ними політичних і економічних диспутів. Рішення організації не є обов’язковими для виконання, тобто, по суті, це рекомендації. Медіація у випадку збройних конфліктів також може бути у фокусі IOMed, але саме на цьому аспекті не наголошується.

На думку експертів, нова організація відрізняється від вже існуючих подібних структур у Норвегії, Катарі та Швейцарії. Зокрема, пояснюючи необхідність створення такої організації, Китай зауважував, що країни Глобального Півдня не мають достатнього представництва і можливостей захисту своїх інтересів у вже наявних структурах, конфлікти у світі множаться, але не вирішуються, існує практика примусу до виконання рішень міжнародних арбітражів. Усі ці недоліки, згідно з китайським наративом, IOMed виправить. Організація діятиме у тісному контакті з існуючими структурами ООН. При цьому правила медіації, тобто пояснення базових механізмів урегулювання спорів через нову структуру, на конвенції у Гонконзі представлені не були.

Ідея створення такої організації висловлювалася КНР ще у жовтні 2022 року і формально спиралася на кілька випадків несправедливого, на думку Пекіна, розв’язання міжнародних спорів. Водночас, як вважають експерти, актуальність цього кроку тільки зросла через неспроможність передусім США, та й інших держав, у тому числі Китаю, зупинити війну Росії проти України. Провал саме американської політики, який стає дедалі очевиднішим після п’яти місяців перебування при владі адміністрації Трампа, лише додав ваги діям Пекіна.

Індія заявила США, що врегулювання з Пакистаном вдалося домогтися без їхнього посередництва, а тотальна неспроможність Вашингтона повернути Іран до переговорів щодо ядерної програми стала вагомим чинником нинішньої атаки Ізраїлю та США на ІРІ. Ба більше, у Пекіні не залишилося непоміченим те, що Трамп проігнорував безумовні переваги КНР у відносинах з Іраном (КНР купує 90% іранської нафти, є найбільшим інвестором у ІРІ та має досвід лобіювання примирення між Іраном і Саудівською Аравією) та звернувся за посередництвом до Путіна. Китай також вирішив використати на повну силу війну тарифів, яку розпочав Трамп практично проти всього світу, і залучити на свій бік більшість країн Глобального Півдня, які опинилися через запроваджені тарифи у вкрай скрутному становищі.

Ще одним фактором втрати довіри до США стало припинення життєво важливих для багатьох бідніших держав програм допомоги по лінії USAID. Під час цьогорічного Азійського саміту з  безпеки «Діалог Шангрі-Ла» китайські представники наголошували: багатополярний світ уже є реальністю, розрив між можливостями США і КНР стрімко скорочується і Китай має намір значно збільшити свою присутність на глобальній арені. Поза сумнівом, 47-й президент США своїми руками створив просто ідеальну атмосферу для народження нового порядку, заснованого на правилах, — тільки китайських.

Проте фахівцям зрозуміло: лише політичними кроками зіштовхнути Сполучені Штати із світового трону неможливо, а всі попередні спроби надати іншому геополітичному полюсу ваги через економічний блок (БРІКС, «Один пояс — Один шлях», Азійський банк розвитку) та безпековий компонент (ШОС) не призвели до бажаного результату. На заваді стоїть долар — світова валюта, яку контролюють національні регулятори США.

І от 18 червня голова Народного банку Китаю оголосив на відкритті Луцзяцзуйського форуму у Шанхаї, де зібралися представники всіх провідних фінансових інституцій КНР і дружніх країн, про вісім важливих заходів для подальшого відкриття фінансового ринку Китаю та зміцнення позицій Шанхая як міжнародного фінансового центру. Ці заходи включають створення майданчика для міжбанківської ринкової торгівлі. Здійснюватиметься систематичний збір та аналіз даних про транзакції на різних фінансових субринках, включаючи облігації, валюти, похідні інструменти, золото та векселі, для подальшого покращення послуг для фінансових установ з одночасною підтримкою макроекономічного регулювання та наглядом за фінансовим ринком.

Також буде створено міжнародний операційний центр цифрового юаня для просування глобального використання китайської валюти та сприяння розвитку інновацій цифрової валюти. Центробанк КНР у співпраці з Китайською комісією з регулювання цінних паперів вивчатиме та сприятиме торгівлі валютними ф'ючерсами в юанях, допомагаючи фінансовим установам і зовнішньоторговельним підприємствам ефективно керувати ризиками обмінного курсу.

Спроби посунути долар з позиції світової валюти не є новими, проте раніше їх просувала в рамках БРІКС Росія через пропозиції здійснювати двосторонню торгівлю у національних валютах, що практично виключало залучення інших зовнішніх гравців і створювало значні дисбаланси. Наразі Китай намагається скористатись падінням довіри до долара США і запропонувати досить зручний механізм для міжнародної торгівлі різними валютами через цифровий юань. Шість іноземних банків, включаючи Standard Bank та First Abu Dhabi Bank, уже погодилися використовувати Китайську транскордонну міжбанківську платіжну систему, яка послуговується юанем для розрахунків. Це, на думку аналітиків фінансових ринків Азії, тільки початок.

Послідовні і добре підготовлені дії Китаю ще більше підкреслюють тупий і цинічний тероризм Путіна та системну неспроможність Трампа. 47-й президент США, який безуспішно шукає хоч якийсь позитив свого вже майже піврічного бездарного правління, несподівано втрутився у конфлікт Ізраїлю та Ірану, наказавши завдати удару по його підземних ядерних об’єктах без згоди Конгресу й оголошення війни. Далі все відбулося, як завжди у Трампа: він каже про шалений успіх, усі інші, включаючи Ізраїль, ні в чому не впевнені, незалежні підтвердження знищення підземних об’єктів відсутні, Іран завдає якихось дивних ударів по базах США, після чого настає мир. Путін, якому вигідно тримати Трампа у постійній напрузі, а ціни на нафту — значно вище встановлених обмежень, не особливо енергійно втручався у ситуацію зі своїм стратегічним партнером, продовжував обстріли України, вже не стримуючи себе. Світ пішов далі без США, а це була єдина країна, яка могла зупинити Путіна швидко і ефективно.

Тим часом Китай практично самоусунувся від подій на Близькому Сході, і цілком зрозуміло, чому. 24–26 червня у Тяньцзіні відбувається 16-й літній «китайський Давос» під назвою «Зустріч Нових Чемпіонів». Очікуються 1700 учасників — політичних лідерів, підприємців і лідерів думок з 90 країн. КНР представлена на рівні прем’єр-міністра Лі Цяна. Абсолютна більшість високих гостей і спікерів — із країн Глобального Півдня. Безумовно, для Китаю цей захід набагато важливішій за метушню навколо Ірану. Це ще один крок до нового світового порядку, без США.

Ідеологічне протистояння двох світів — демократичного і автократичного — ніколи з часів Другої світової війни не перебувало під таким тиском, як зараз. Прощання з міжнародними структурами безпеки, які виявилися неадекватними викликам часу, і відсутність лідерства, яке відстоювало б ліберальні цінності і права людини, вже призвели до зняття моральної заборони на право сильного діяти на свій розсуд, до підвищення ризику розповсюдження ядерної зброї, цинічного наполягання на власних інтересах за цілковитого ігнорування інтересів інших. Загроза, яка виходить із самоізоляції США і, навпаки, показової відкритості КНР, зумовлює остаточну поразку Заходу у відносинах із країнами Глобального Півдня. Провідні країни ЄС, попри героїчні спроби зберегти авторитет G7 і так званого колективного Заходу, наразі не в змозі убезпечити економіку Європи навіть від тарифів Трампа, не те що запропонувати власний порядок денний. Китай читає цю ситуацію. Сі Цзіньпін відмовився брати участь у ювілейному 50-му саміті ЄС—КНР, хоча особисто злітав у Центральну Азію на саміт з країнами колишнього СРСР.

Надзвичайно важливою частиною японської культури є вміння читати «мову повітря». Сьогодні повітря поганої якості, воно забруднене пожежами вже двох війн і відчуттям розчарування і невпевненості. На черзі Тайвань?