/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F88dfc925489fa12b0284292193dda0e1.jpg)
ЗСУ на самообслуговуванні: чому бійцям доводиться самим купувати собі озброєння
Не з чуток знайома із ситуацією на фронті, журналістка Юлія Кирієнко визнає: там стало не вистачати дуже багато чого — дронів, мін, снарядів. Та й у тилу з "шахедами" можна було б боротися набагато ефективніше, якби в достатній кількості вироблялося перехоплювачів…
Ну звісно, ці "шахеди" намагаються збити. Стріляють. Але що йому буде, якщо він летить так високо.
Стрільба по "шахедах" з кулеметів завжи асоціювалась у мене з якоюсь стендовою стрільбою. Майстерність треба неабияка, щоб влучити. Те, що з часом це стане не дуже ефективним, було очевидно. Бо все ж ми бачимо, як удосконалюються дрони на фронті. Тож не слід було думати, що й "шахеди" залишаться незмінними. Що, власне, і сталось.
Що ми маємо на виході? Звіти про збиття щоночі не викликають довіри.
Частіше чуємо від жителів міст: "Воно летить, а ніхто не стріляє". Не тому, що нікому. А тому, що летить високо і сенс від тієї стрільби, якщо не дотягнешся.
Ближче до лінії фронту взагалі складно. Там дрони ворог розвинув настільки, що їздити досі тиловими дорогами вже треба з мисливською рушницею і постійно дивлячись вгору. Як це на практиці, можна подивитись у моєму сюжеті з фронту тут.
https://youtu.be/rgpOH7DQQpU?si=SVZEKaNbtEh-74jw
Як рятуватись? Сітками над дорогами, які свого часу ставили росіяни і з яких ми так сильно сміялись. Ну ось, маємо.
Щось поламалось і в плані забезпечення наших підрозділів FPV. Повсякчас чую про чималий дефіцит. Особливо на Покровському та Новопавлівському напрямках. І добре, якщо цей дефіцит покриває бригада, яка знайшла, як прозоро (щоб потім не прийшли з ДБР) купити FPV. Але тих виробників якісних FPV настільки небагато, що якщо ти волонтер і хочеш купити так само за зібрані гроші — мусиш чекати чергу. Якої раніше не було. Це я пишу із власного досвіду.
Щось зламалось і з забезпеченням снарядами. "Мінні" історії закінчились тим, що мінометники за можливості беруть іноземні. І весь батальйон сподівається все ж на дрони більше, ніж на міни. Але з огляду на дефіцит останніх, самі розумієте, як воно робить.
До всього додався ще й дефіцит зі снарядами 155 мм. Кльовий кейс із данською моделлю, де Данія купує за свої гроші у наших виробників самохідки, які ті потім постачають в ЗСУ. І які потім ефективно прикривають нашу піхоту на фронті.
Це можна подивитись теж у моєму сюжеті з фронту тут.
https://youtu.be/G4via5Dm6WE?si=8InAO70GAyHIne_V
Аби було чим стріляти. Але, як виявляється, не дуже є. Кажуть самі артилеристи. Кажуть їхні командири.
Тобто на початку повномасштабного держава ухвалює рішення перевести армію на натівський стандарт артилерії — 155 мм. Потім шукає варіанти, аби замовляти гармати у наших виробників. І знаходить. Потім НЕ замовляє в повній мірі, тобто на всі потужності заводу, снаряди для цих гармат.
Я вірю, що ситуація з дронами покращиться. Знайдуть вихід, як краще збивати "шахеди", тими таки дронами-перехоплювачами, та поставлять їх виробництво на потік.
Бо так воно і має бути.
Бо в цій гонитві озброєння ми постійно то випереджаємо, то наздоганяємо ворога. То ситуація з нестачею снарядів вкотре чомусь провисає. А як кажуть самі бійці, скільки б дронів не було, виходу артилерії чекають і сподіваються на неї завжди.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Революція дронів: чому у РФ стало так багато дронів і що з цим робити