Як починалося протистояння Ірану та Ізраїлю та чому війна ще далека від завершення

13 червня Ізраїль розпочав масштабну військову операцію проти Ірану. ЦАХАЛ вдалося завдати серйозного ураження іранській протиповітряній обороні, вдарити по ядерних об'єктах країни, а також ліквідувати низку ключових іранських генералів та командувачів.

Іран відповів масованим ударом: по території Ізраїлю випустили сотні балістичних ракет та ударних безпілотників. Унаслідок обстрілу загинули та постраждали цивільні – серед них, на жаль, були й українці.

Протистояння між країнами не нове, адже Іран – один із найбільших ворогів Ізраїлю на Близькому Сході. До 2025 року Тегеран уже неодноразово масовано обстрілював ізраїльські міста ракетами та дронами, а також створював загрозу на кордонах країни, підтримуючи своїх сателітів – терористичні угруповання, зокрема "Хезболлу" та ХАМАС.

Ще одним джерелом напруги стала ядерна програма Ірану. У Тель-Авіві переконані: прагнення Тегерану отримати ядерну зброю становить пряму загрозу існуванню Ізраїлю, тож намагаються не дати іранській владі створити її всіма можливими способами.

Коли починається історія протистояння Ізраїлю та Ірану, як може розгортатися конфлікт далі та яка роль США у війні – читайте в третьому матеріалі 24 Каналу з циклу "Арабо-ізраїльські війни: міфи, правда та геополітичний розклад".

Як і чому погіршилися відносини Ізраїлю з Іраном

Перш ніж розпочати говорити про безспосереднє протистояння, яке відбувається у 2025 році, варто пригадати події, які були між Ізраїлем та Іраном до цього.

До ісламської революції в Ірані, яка сталася у 1979 році, Тегеран мав цілком дружні відносини з Ізраїлем, хоча, звичайно ж, намагався цього сильно не демонструвати. Так, Іран навіть став другою з мусульманських країн, яка визнала незалежність Ізраїлю у 1950 році (першою була Туреччина).

Між країнами була налагоджена співпраця в торгівельній, сільськогосподарській та технологічній галузі. Окрім того, Іран та Ізраїль співпрацювали навіть у безпековій та військовій справах, хоча й зберігаючи це в таємниці, аби не викликати реакції з боку арабських країн регіону.

У 1970-х роках обидві країни встановили дипломатичні відносини, обмінявшись послами. Їхня торгівля активно розвивалася, й невдовзі Іран став основним постачальником нафти для Ізраїлю.

Після того, як ісламська революція в Ірані повалила шаха Мохаммеда Резу Пехлеві, країна почала відкочуватися назад у консервативному плані. Оскільки іранське духовенство, більшість якого є шиїтами та ярими антисіоністами, зайняло провідні позиції у країні, тож відносини з Ізраїлем почали погіршуватися.

Так, Аятола Хомейні став першим верховним лідером Ісламської Республіки Іран й одразу ж окреслив двох головних ворогів нового режиму: Сполучені Штати – як "великого сатану" – та їхнього ключового союзника на Близькому Сході, Ізраїль, як "малого сатану".

Аятола Хомейні у аеропорті Тегерану 1979 рік / Фото AP

Ще до перемоги Ісламської революції Хомейні звинувачував Ізраїль у прагненні підірвати економіку Ірану, називаючи його "всесвітньо визнаним ворогом ісламу та мусульман". Після революції ці заяви стали основою ідеології іранської зовнішньої політики.

Відтоді офіційний Тегеран позиціонував себе як головний противник Ізраїлю та "захисник" палестинців. Хомейні неодноразово заявляв, що Ізраїль має "зникнути з лиця землі" задля "визволення Єрусалиму".

Першим іноземним лідером, який прибув до Тегерана після революції, став голова Організації визволення Палестини Ясір Арафат. Його зустрічали в столиці Ірану натовпи, які скандували "смерть Ізраїлю".

До 1980 року Тегеран розірвав торгівельні та економічні зв'язки з Ізраїлем, а також стратив лідерів єврейських громад у своїй країні. Зрештою Іран, фактично, став однією з найбільших держав мусульманського світу, що виступає проти примирення з Ізраїлем та намагається всіляко зашкодити.

Сам Хомейні правив в Ірані 10 років – з 1979 по 1989 роки. Після його смерті пост верховного лідера Ірану обійняв аятола Алі Хаменеї, який, по суті, продовжив консервативну політику свого попередника та ще більше узурпував владу довкола себе. Іранський духовний лідер продовжує керувати країною й донині. Цікаво, що з 1981 по 1989 рік Алі Хаменеї також був третім президентом Ірану.

Іранський аятола Алі Хаменеї / Фото AP

Як Іран пов'язаний з "Хезболлою" та ХАМАС

До 1990-х років між Іраном та Ізраїлем зберігався відносний "холодний мир" – Тегеран був поглинутий восьмирічною війною з Іраком, яка почалася невдовзі після ісламської революції 1979 року. Саддам Хусейн, скориставшись революційним хаосом, намагався анексувати прикордонні території. Ірану було не до конфронтації з Ізраїлем, однак навіть тоді він не забував про "малого шайтана", підтримуючи антиізраїльські рухи та організовуючи теракти за кордоном.

Найгучнішими з них стали вибух в ізраїльському посольстві в Буенос-Айресі 1992 року (29 загиблих) і атака на єврейський центр AMIA в 1994-му, яка забрала життя 85 людей. Через три десятиліття Аргентина офіційно визнала Іран державою-спонсором тероризму. За цими терактами стояла ліванська "Хезболла", яку з Тегераном пов'язують релігійні (обидві сторони сповідують шиїзм) і фінансово-військові зв'язки.

"Хезболлу" активно курував Корпус вартових Ісламської революції (КВІР), зокрема його підрозділ "Аль-Кудс", який здійснює операції за межами Ірану. КВІР не лише передавав зброю, але й фінансував угруповання, перетворивши його на провідну силу на півдні Лівану.

Довідково! Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) – це елітне військово-політичне формування Ірану, створене після революції 1979 року для захисту ісламського режиму. Має власні збройні сили, розвідку та вплив на економіку. У низці країн, зокрема США, визнаний терористичною організацією.

Окрім "Хезболли", Іран створив і підтримував ширший "пояс спротиву" проти Ізраїлю, до якого входили палестинський ХАМАС, "Ісламський джихад" у Секторі Гази, шиїтські збройні формування в Іраку, а також хусити в Ємені та режим Башара Асада в Сирії. Іран використовував сирійську територію як логістичний вузол для передачі зброї ліванським союзникам.

Однак із початком повномасштабної війни в Газі в жовтні 2023 року цей "пояс" виявився не таким монолітним. ХАМАС був зосереджений на власному виживанні, іракські шиїтські угруповання поступово втратили активність, а "Хезболла" обмежилась боями малої інтенсивності. Фактично лише єменські хусити залишались найбільш активними, обстрілюючи Ізраїль та кораблі в Червоному морі.

Навіщо Ірану ядерна зброя, і в чому загроза для Ізраїлю

Одним з найбільших приводів до конфлікту Ізраїля та Ірану є ядерна програма. Від середини 1990-х років Ізраїль висловлює серйозну стурбованість щодо іранської ядерної програми, вважаючи її потенційною загрозою для своєї національної безпеки. Тель-Авів підозрює, що Іран розвиває ядерні технології не лише для мирних цілей, а й для створення ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на виключно "мирному характері своєї програми".

Зауважте! Наприкінці травня 2025 року МАГАТЕ опублікувало звіт, де зазначається, що запаси іранського урану, збагаченого до 60% чистоти, подвоїлися і сягнули 408,6 кілограма. Це наближає Тегеран до рівня 90%, необхідного для створення ядерної зброї. За оцінками, за подальшого збагачення цієї кількості вистачить для виробництва 9 ядерних боєзарядів.

Тому виникає логічне риторичне питання, навіщо Тегерану збагачений до 60% уран, якщо мирний – це не більше 3,67%?

У відповідь на ці загрози Ізраїль тривалий час вживав негласних заходів для стримування іранської ядерної програми. Країну підозрюють у кібератаках на ядерні об’єкти, зокрема у відомій операції з вірусом Stuxnet, а також у ліквідаціях ключових іранських науковців. Серед них – Мохсен Фахрізаде, якого вважають "батьком" іранської ядерної програми. За оцінками ЗМІ, Ізраїль причетний щонайменше до 30 таких ліквідацій, включно з операцією у 2025 році.

Після початку масштабної війни між Ізраїлем та ХАМАС у 2023 році Тель-Авів перейшов до відкритішої форми протистояння з Іраном. У 2024 – 2025 роках збройні сили Ізраїлю здійснили низку прямих ударів по іранських цілях у Сирії, Іраку та навіть на території Ірану, що фактично означає нову фазу у тіньовій війні між двома державами.

Робітник їде на велосипеді перед будівлею реактора атомної електростанції недалеко від південного міста Бушер, Іран, 26 жовтня 2010 / Фото Majid Asgaripour, AP

Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу неодноразово заявляв, що Ізраїль не дозволить Ірану отримати ядерну зброю, незалежно від результатів міжнародних переговорів. Він підкреслює, що Тель-Авів готовий діяти самостійно для запобігання такому розвитку подій.

У жовтні 2024 року Ізраїль здійснив авіаудар по надсекретному дослідницькому центру в іранському військовому комплексі Парчін, який, імовірно, був пов'язаний з розробкою ядерної зброї. Цей удар завдав значної шкоди зусиллям Ірану у відновленні ядерних досліджень.

Водночас Іран не відмовився від своєї ядерної програми: до 2025 року він продовжив роботи над збагаченням урану та розширював мережу центрифуг в Натанзі й Фордо.

Ба більше, країна випробувала нову твердопаливну ракету з дальністю польоту 1 200 кілометрів, яка, за попередніми даними, здатна обійти передові системи протиракетної оборони, такі як THAAD, розгорнуті США в Ізраїлі. Подейкують, що саме ця ракета нібито може потенційно переносити ядерні заряди.

Цікаво, що консультації щодо ядерної програми Ірану може також надавати й Росія. Країна-агресорка має свою ядерну зброю та знає, як її розробляти. На це Тегеран надає Москві військову допомогу, зокрема ударні дрони-камікадзе типу "Шахед", якими Росія обстрілює Україну майже щоночі. Це можна вважати прямим порушенням Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Варто зауважити, що махінації Ірану з намаганням створити ядерну зброю помітили також і в МАГАТЕ. 12 червня 2025 року рада агентства ухвалила резолюцію, в якій офіційно оголосила Іран таким, що вперше за майже 20 років порушив свої зобов'язання щодо нерозповсюдження ядерної зброї.

У МЗС Ірану вже після початку ізраїльської операції заявили, що парламент країни готує законопроєкт, який може підштовхнути Тегеран до виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. У Тегерані також обурилися відповідною резолюцією МАГАТЕ.

Як атаки через проксі перетворилися на прямі повітряні обстріли

За десятиліття тіньової війни Ізраїль та Іран до 13 квітня 2024 року не обмінювалися прямими ударами одне по одному. Водночас атаки відбувалися через проксі-угруповання типу "Хезболли" та Сирії, або ж були операціями на територіях обох країн.

Від 2019 року Ізраїль поступово нарощував тиск на іранську військову присутність у Сирії, Лівані, Іраку та інших країнах регіону, вдаючись до прицільних авіаударів, знищення ключових фігур у ланцюгу постачання зброї та ліквідації іранських та проіранських командирів. Ці операції мали на меті зірвати плани Тегерана створити постійну інфраструктуру для постачання озброєння "Хезболлі" та іншим проксі-групам. Зокрема, Ізраїль неодноразово завдавав ударів по Сирії, Іраку, Лівану та навіть вбивав лідерів ХАМАС за межами палестинських територій – як-от у Бейруті в січні 2024 року.

У відповідь Іран здійснював як непрямі, так і дедалі частіше – відкриті кроки, підтримуючи ХАМАС і "Хезболлу", а також погрожуючи широкомасштабною відповіддю. Символічною стала підтримка Тегераном нападу ХАМАС у жовтні 2023 року, що поклала початок новій фазі конфлікту. Кульмінацією стала атака 1 квітня 2024 року по іранському консульству в Дамаску, унаслідок якої загинули ключові командири КВІР. ЦАХАЛ офіційно не підтверджував причетність до цієї атаки, але деякі ізраїльські військові казали, що "той, хто розбомбив посольство, мав на це повне право".

Після цього Іран здійснив першу пряму ракетно-дронову атаку на Ізраїль в ніч з 13 на 14 квітня. Це стало новою віхою у протистоянні країн, що підтвердила перехід від "війни тіней" до відкритої конфронтації.

Тоді Тегеран випустив 170 дронів-камікадзе, 30 крилатих і 120 балістичних ракет з території Лівану, Ємену та самого Ірану. Більшість повітряних цілей була перехоплена системами ППО – офіційно ЦАХАЛ заявив про перехоплення до 99% загроз. До відбиття атаки також долучилися винищувачі та зенітні системи США і Великої Британії.

Іран вперше здійснив пряму атаку на Ізраїль 14 квітня 2024 року / Відео з акаунту @Toxicity_______ у соцмережі Х

Жоден дрон не зміг увійти в ізраїльський повітряний простір – їх збили ще над Йорданією та Іраком. Несподівано до перехоплення дронів долучилася і Йорданія, підкресливши, що діє винятково для захисту власного суверенітету. Кілька балістичних ракет влучили в авіабазу Неватім, спричинивши незначні пошкодження. Тим часом американські сили знищили понад 80 дронів, шість ракет і кілька літальних апаратів ще на базах хуситів у Ємені.

Загалом внаслідок атаки постраждали 30 людей. Після цього 19 квітня 2024 року Ізраїль завдав "обережної" відповіді по території Ірану. Більшість влучань сталося у місті Кахджаварестан, поблизу Ісфагана. Тоді іранські медіа писали, що збили більшість ракет та безпілотників, які запустив Ізраїль.

Ізраїльські журналісти вважають, що формат атаки та мовчання офіційного Тель-Авіва дозволять іранському режиму "зберегти обличчя" і не визнавати публічно болісної відповіді. Такий підхід може знизити рівень агресивної риторики з боку Тегерана.

Проте зрештою це не надто допомогло, і вже 1 жовтня 2024 року Іран здійснив нову масовану ракетно-дронову атаку на Ізраїль. Тегеран декларував цей обстріл як відповідь на вбивство лідера "Хезболли" Хасана Насралли у Бейруті, коли будівлю центрального штабу угруповання атакувала ізраїльська авіація.

Тоді Іран випустив по Ізраїлю безпрецедентну кількість повітряних цілей – 181 балістичну ракету. Більшість з них були перехоплені ізраїльською протиповітряною обороною та союзними військами під проводом США. Деякі, однак, вразили авіабази та інші об'єкти ЦАХАЛ. Один палестинець загинув внаслідок падіння корпусу ракети, а ще двоє ізраїльтян зазнали поранень внаслідок падіння уламків озброєння, які завдали шкоди та спричинили пожежі в цьому районі.

Іран повторно атакував Ізраїль з повітря 1 жовтня 2024 року / Відео з акаунту @SuppressedNws у соцмережі Х

Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу назвав атаку "великою помилкою" Ірану та пообіцяв, що Тегеран "заплатить за неї".

Зрештою так і сталося. У ніч на 26 жовтня 2024 року Ізраїль завдав масштабного авіаційного удару по військових об'єктах Ірану в межах операції під кодовою назвою "Дні покаяння". Ця атака стала прямою відповіддю на ракетний обстріл Ізраїлю, здійснений Іраном 1 жовтня того ж року.

Удар був здійснений у три хвилі та охопив щонайменше 20 об'єктів у провінціях Тегеран, Хузестан та Ілам. Цілями стали системи протиповітряної оборони, виробничі потужності з виготовлення балістичних ракет і безпілотників, а також об'єкти, пов'язані з ядерною програмою, зокрема комплекс у Парчіні. За даними ізраїльських та американських джерел, удари суттєво пошкодили іранську інфраструктуру, що ускладнить відновлення військового потенціалу Ірану в короткостроковій перспективі.

Обстріли Тегерану вночі 26 жовтня / Відео з акаунту @TurkiyeUrdu_ у соцмережі Х

Іранська сторона підтвердила атаки, але заявила про "обмежені пошкодження" та пообіцяла дати "сильну і складну" відповідь. Однак зрештою відтоді та до червня 2025 року атак так і не було.

Як сталося нове загострення між Ізраїлем та Іраном

Ще напередодні червня 2025 року багато західних ЗМІ писали, що Ізраїль готується завдати ударів по ядерних об'єктах Ірану. Проте тоді, за даними видань, цьому активно протидіяв Дональд Трамп, який хотів укласти з Тегераном нову угоду про ядерну програму.

Переговори між країнами йшли, але не призводили до кардинальних зрушень. Наступний раунд мав відбутися у неділю, 15 червня, однак за два дні до цього Ізраїль почав свою операцію "Народ, мов лев".

Довідково! Багато західних ЗМІ називають цю операцію – "Rising Lion", яке українською перекладається, як "Висхідний лев". Проте оригінальна назва саме "Народ, мов лев", яка є алюзією на Тору.

У ніч проти 13 червня десятки літаків ЦАХАЛ атакували військові об'єкти в різних частинах Ірану, зокрема й у Тегерані, а також ядерний об'єкт у Натанзі. Окрім цього, під атакою впродовж дня опинилися також ядерні майданчики у Фордо та Ісфагані. Для цього Ізраїль використав усі можливі засоби ураження: авіацію, дрони, ракети тощо.

Ізраїль атакував Тегеран 13 червня: дивіться відео

Також цього дня були ліквідовані ключові командири КВІР, зокрема Амір-Алі Хаджізаде, Хоссейн Саламі та Мохаммад Багері. Не обійшлося у цьому без хитрощів з боку ізраїльської армії: деяких іранських військовослужбовців та науковців ліквідували прямо в них у квартирах, туди залетіли ізраїльські повітряні цілі, інші нібито перебували на "терміновій нараді", коли ЦАХАЛ завдав удару по них.

Ліквідовані іранські науковці та генерали Ізраїлем 13 червня / Інфографіка L'Orient Today

Ще до появи ізраїльських F-35 над Тегераном, в Ірані вже лунали вибухи – першими вдарили дрони. За даними The Wall Street Journal, Ізраїль заздалегідь перекинув сотні дронів у країну через вантажні фури, валізи й навіть комерційні поставки. На місці спецпризначенці розгорнули техніку поруч із пусковими установками та системами ППО, завдавши удару ще до старту іранських ракет.

Така диверсія забезпечила перевагу Ізраїлю в повітрі вже в перші дві доби операції. У WSJ проводять паралелі з українською операцією "Павутина" – атакою по російських стратегічних бомбардувальниках, коли дрони потрапили на територію Росії в контейнерах. Однак обидві ці операції потребували величезного часу на підготовку, тож, швидше за все, ні Україна, ні Ізраїль не були в курсі щодо своїх майбутніх атак.

У відповідь на це ввечері 13 червня Іран випустив сотні балістичних ракет по Ізраїлю. У Тель-Авіві та інших містах загинули й постраждали десятки людей, зафіксовані вибухи в Рішон-ле-Ціоні, Рамат-Гані, Хайфі.

Іран обстріляв Тель-Авів та інші ізраїльські міста: дивіться відео

Далі Ізраїль вразив об'єкти в Ірані та Ємені, а також знищив понад 20 іранських командирів і частину ядерної інфраструктури в Ісфагані.

15 червня внаслідок чергової іранської атаки загинули 5 людей, десятки – поранені. Ізраїль відповів ударами по аеропорту Мешхед. У результаті були ліквідовані високопоставлені науковці та керівники іранської ракетної програми.

Наслідки іранської атаки по Ізраїлю вночі 15 червня: дивіться відео

16 – 17 червня Ізраїль знищив 120 іранських пускових установок, атакував державну телестудію в Тегерані. Іран продовжив обстріли: ракети влучили по нафтопереробному заводу в Хайфі та пошкодили посольство США в Тель-Авіві. Робота енергетичної інфраструктури в Хайфській затоці була зупинена.

В ніч на 18 червня Іран випустив по Ізраїлю близько 20 ракет. Постраждали Тель-Авів та Єрусалим.

Загалом ізраїльська операція по Ірану не стала несподіванкою, хоча масштаби та її наслідки дійсно вражають, як і той факт, що Тель-Авіву вдалося ввести в оману іранську владу та взяти майже під повний контроль небо над Іраном. The New York Times, поспілкувавшись з іранськими чиновниками пише, що у Тегерані не очікували, що Ізраїль може завдати удару напередодні нового раунду ядерних переговорів із США. Саме тому сам Іран не підготувався до атаки, а іранські військові високопосадовці не сховалися в укриттях.

Скільки загиблих та постраждалих через атаки Ізраїлю та Ірану

В Ізраїлі за останніми даними, від 13 червня загинули 29 людей, ще 3 238 зазнали поранень.

Серед загиблих через іранські атаки були також і українців. В МЗС України підтвердили, що внаслідок іранських ударів по Ізраїлю, за попередніми даними, загинули п'ятеро українських громадян, серед яких – троє дітей. Вони загинули після іранського обстрілу багатоповерхівки у Бат-Ямі, що поблизу Тель-Авіва.

Багатоповерхівка, де загинули українці внаслідок іранської атаки 15 червня / Фото Chaim Goldberg / Flash90

В Ірані заявляють, що внаслідок ізраїльських атаки в країні загинуло щонайменше 610 людей, ще понад 4 700 зазнали поранення.

Водночас вашингтонська група "Активісти за права людини" заявила, що cтаном на 23 червня ідентифікувала 974 загиблих як цивільних осіб так і співробітників служб безпеки. Також, за даними агентства, в країні всього було 3 458 поранених. Самі дані, звісно ж, можуть змінюватися відповідно до подальших атак та протистояння між державами.

Як США долучилися до конфлікту Ізраїлю та Ірану

На тлі розгортання конфлікту Ізраїлю та Ірану постало питання, чи долучиться до атаки по іранських ядерних об'єктах стратегічний союзник Тель-Авіва – Сполучені Штати. У Вашингтоні також розглядають отримання ядерної зброї Іраном як загрозу національній безпеці, зокрема для своїх військових баз на Близькому Сході.

Після початку ізраїльської операції 13 червня у Білому домі йшли дебати, чи варто все ж доєднуватися до цих обстрілів. Зрештою у ніч на 22 червня Сполучені Штати вперше відкрито втрутилися в конфлікт, завдавши точкових ударів по трьох ключових ядерних об'єктах Ірану: Фордо, Натанз та Ісфаган. Операція отримала кодову назву Midnight Hammer або "Опівнічний молот".

Дональд Трамп у Ситуаційній кімнаті Білого дому разом з іншими американськими чиновниками під час операції "Опівнічний молот" / Фото Білого дому

В операції брали участь 7 стелс‑бомбардувальників B‑2 Spirit. Американські військові застосували близько 75 одиниць "високоточної керованої зброї", серед них 14 "масивних бомб-пробивачів" GBU‑57, також відомих як "руйнівники бункерів". Окрім цього, було випущено понад 30 крилатих ракет Tomahawk по майданчику в Ісфагані та Натанзі.

За даними Пентагону, внаслідок атак по Ірану було завдано "значних руйнувань" входам до тунелів та поверхневим спорудам, що ведуть до підземних центрифуг у Фордо та Ісфагані. МАГАТЕ повідомило, що поки що не може повністю оцінити масштаби руйнувань у підземних лабораторіях та запасах урану.

Схема американської операції "Опівнічний молот" / Фото US Military

В Ірані ж, своєю чергою, кажуть, що, мовляв, руйнування були незначні, а всі ядерні об'єкти були вивезені до обстрілу.

Дональд Трамп у зверненні до нації назвав американську операцію "видатним військовим успіхом", заявивши, що всі 3 об'єкти "повністю знищені", а ядерну загрозу з боку "головного спонсора тероризму" ліквідували.

Після цього Іран 23 червня обстріляв американську авіабазу Аль-Удейд у Катарі та об'єкт в Іраку, частково як операція "Благовіст перемоги". Цікаво, що до атаки іранська влада попередила Сполучені Штати про свої наміри, тож фактично Тегеран обстріляв порожню військову базу.

За словами Дональда Трампа, внаслідок цієї атаки жертв серед американців та катарців не було. Американський президент також назвав атаку "дуже слабкою" та зазначив, що Іран випустив 14 ракет, з яких 13 було збито. У районі бази також була пожежа.

Іран 23 червня обстріляв американську базу у Катарі / Відео з акаунту @WorldNewsTimee у соцмережі Х

Цікаво, що іранську атаку засудили арабські країни, зокрема Йорданія, Єгипет, Туреччина, Ліван, Оман, ОАЕ, Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт, Ірак та навіть Палестина засудили атаку Ірану на Катар та виступили на підтримку Дохи.

Що відбуватиметься між Іраном та Ізраїлем далі, і чи можливий тривалий мир

Після загострень 24 червня Дональд Трамп заявив, що Іран та Ізраїль домовилися про припинення вогню. Спочатку це мало бути на 12 годин, після чого, як писав американський лідер, війна "буде вважатися завершеною".

Проте вже вранці Іран запустив декілька груп ракет на Ізраїль. Тоді було відомо про влучання щонайменше однієї ракети – пошкодження зафіксовано в місті Беер-Шева. Загинуло 6 осіб, ще 1 людина зазнала важких поранень.

Упродовж дня сторони також обмінялися ударами. Дональд Трамп дуже емоційно відреагував на це порушення перемир'я та навіть вилаявся у прямому етері. Президент США заявив, що обидві країни "не знають, що коять, чорт забирай".

Дональд Трамп емоційно відреагував на порушення перемир'я між Іраном та Ізраїлем: дивіться відео

Також стало відомо, що Ізраїль убив ще одного ядерника. Мохаммад Реза Седдігі Сабер, причетний до ядерної програми Ірану, загинув унаслідок ударів на півночі Тегерана.

Проте до вечора Тель-Авів та Тегеран усе ж домовилися про перемир'я за посередництва США та Катару.

З усім тим, залишається відкритим питанням, наскільки тривалим і стійким буде це перемир'я та чи призведе воно зрештою до миру між країнами, які є затятими ворогами?

Глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що його країна не збирається відмовлятися від ядерних технологій, тим самим, по суті, сказавши, що Тегеран продовжать розробляти власну ядерну зброю.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу чітко дав зрозуміти, що, якщо задумає відновити це розроблення, то відбудуться повторні атаки. Хоча, звичайно, самотужки Тель-Авіву все ж складно зупинити це без допомоги такого партнера як США, що показала операція "Опівнічний молот".

Тому поки Іран продовжуватиме рухатися в напрямку розроблення ядерної бомби будь-якою ціною, тривалого миру між сторонами бути не може.