«Країна ФОПів». Як структура українського IT формує ризики для держави та самих спеціалістів

В українському ІТ-секторі модель співпраці через ФОП давно стала нормою.

Така модель вигідна бізнесу: нижчі податки, гнучкі умови контракту й мінімум бюрократії.

Проте це не звільняє від ризиків — як компаній, так і самих спеціалістів.

Згідно з відповіддю Державної податкової служби на запит від AIN, станом на 11 червня 2025 року кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців по Україні в галузі IТ становить 248,5 тисяч.

З них 244,2 тисячі застосовують спрощену систему оподаткування.

Ця модель дозволяє працювати з кількома замовниками, отримувати оплату у валюті, вільно планувати свій графік.

Однак формально вони не є працівниками компаній — і саме тут починаються правові нюанси.

Держава дедалі частіше звертає увагу на випадки, коли під виглядом підприємницької діяльності фактично ховаються трудові відносини.

Це загрожує бізнесу перевірками, донарахуванням податків і штрафами, а спеціалістам — втратою соціального захисту.

Розповідаємо, чому ІТ-компанії продовжують наймати через ФОП, які вигоди це дає працівникам і що варто знати про ризики.

Яка частка ФОПів серед ІТ-працівників В Україні спеціалісти ІТ-галузі зазвичай використовують три основні форми співпраці з роботодавцями: офіційне працевлаштування (трудовий договір); гіг-контракт (поєднує в собі ознаки трудового договору та договору про надання послуг, доступний в спеціальному режимі «Дія.

City»); співпраця як фізична особа-підприємець (ФОП).

Загалом категорія ІТ залишається в топі за кількістю відкритих ФОП.

За 4 місяці 2025 року в Україні відкрили 81 928 ФОПів, водночас 119 895 — припинили свою діяльність.

Нові ФОП найчастіше працюють у галузях роздрібної торгівлі, ІТ та консалтингу в програмуванні — 7 129, оптової торгівлі — 6 126.

Станом на 2023 рік, у структурі зайнятих ФОПів найбільше працівників за такими видами діяльності: 62.01 Комп’ютерне програмування (67,69%), 62.02 Консультування з питань інформатизації (13,59%), 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на вебвузлах і пов’язана з ними діяльність (12,88%).

За даними Міністерства цифрової трансформації, станом на лютий 2025 року у «Дія.

City» було зареєстровано понад 1550 компаній — 70% ІТ-галузі.

Це як великі технологічні компанії, так і молоді українські стартапи.

Загалом у компаніях-резидентах працюють близько 100 000 фахівців, із яких: 60% спеціалістів мають трудові договори; 35% працюють за гіг-контрактами; 5% ведуть діяльність як ФОП.

Інформацію щодо решти 30% ІТ-компаній, які не є резидентами «Дія.

City», знайти важче.

Проте можна припустити, що через значне податкове навантаження (близько 41,5%) більшість із цих компаній використовують співпрацю через ФОП.

Про це в коментарі AIN розповідає Дмитро Палющенко, керівник практики супроводу бізнесу в Juscutum.

«Підтвердженням цього є дані Єдиного державного реєстру [юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань.

— ред.], згідно з якими станом на лютий 2025 року в Україні зареєстровано понад 262 000 ФОП із діяльністю у сфері ІТ», — каже Дмитро Палющенко.

Водночас, за даними DOU, можна спостерігати поступове зниження частки айтівців, які оформлені як ФОПи: влітку 2022 року за такою моделлю були оформлені 87% айтівців, в кінці 2024 року — 62%.

На противагу збільшується відсоток тих, хто працює за гіг-контрактом.

Гіг-контракти набули популярності серед ІТ-працівників насамперед через поширення режиму «Дія.

City», до якого приєднується дедалі більше компаній.

Членство в цьому режимі є однією з опцій для отримання статусу критично важливої для економіки компанії, що дозволяє бронювати співробітників від мобілізації.

Саме резиденти «Дія.

City» можуть укладати гіг-контракти, тому багато компаній почали переходити на таку форму співпраці як більш гнучку альтернативу класичному ФОП-формату.

Що кажуть самі ІТ-працівники Класичного працевлаштування в українському ІТ фахівці майже не зустрічають.

Замість цього використовують більш гнучкі форми взаємодії з компаніями — насамперед через ФОП, гіг-контракти або ж фриланс-платформи.

Формат співпраці часто залежить не лише від побажань самого спеціаліста, а й від типу проєкту, джерела фінансування та вимог замовника.

AIN провело інтервʼю з шістьма працівниками ІТ на умовах анонімності.

Частина ІТ-спеціалістів позитивно відгукується про гіг-контракти — відносно нову для ринку модель, створену державою як проміжний варіант між ФОП та офіційним працевлаштуванням.

За їхніми словами, «гіги» дозволяють отримати ті ж гарантії, що й у штаті: оплачувану відпустку, лікарняні, а також повністю прозору й автоматизовану податкову звітність.

До того ж усі розрахунки й сплату податків бере на себе компанія, тобто відповідальність за можливі помилки лежить не на самому спеціалісті.

А от класичне працевлаштування у сфері ІТ фахівці, кажуть, зустрічають рідко.

Водночас ФОП залишається найпоширенішою формою співпраці.

Для багатьох це звичний і гнучкий формат, особливо якщо є потреба поєднувати різні типи діяльності.

Наприклад, коли в підприємця зареєстровані КВЕДи не лише для ІТ, а й для інших сфер.

Також це зручно для тих, хто працює на декількох проєктах одночасно або співпрацює з іноземними компаніями.

Але й тут є свої нюанси: якщо податки й звітність працівник веде самостійно, доводиться або розбиратися в електронних деклараціях, або звертатися до бухгалтерів, послуги яких треба оплачувати додатково.

Дехто з ІТ-працівників зазначає, що є також модель, коли компанія надає бухгалтерський супровід та покриває різницю в податках, а працівник отримує вже чисту суму.

Є також ті, хто працює з іноземними компаніями через фриланс-платформи.

У таких випадках інвойси виставляються напряму клієнту, а всі податки та внески сплачуються в країні перебування.

Такий варіант часто обирають ті, хто виїхав з України, але хоче зберегти фінансову легальність.

Чому компанії наймають працівників саме через ФОП Оформлення ІТ-фахівців через ФОП дозволяє компаніям економити на податках і знижує адміністративне навантаження.

Замість сплати близько 41,5% податків із зарплати штатного працівника, компанія сплачує лише 5% + ЄСВ через договори з ФОП.

Із боку компаній це звучить як оптимізація витрат.

Утім, така схема (працівник оформлений як ФОП, проте має класичні трудові відносини: підпорядкування, графік, офіс тощо) визнається ухиленням від сплати податків і внесків до соцфондів, а отже, є нелегальною та може призвести до штрафів для компанії.

«Для замовників оформлення співпраці через модель договорів із ФОП можна вважати вигіднішим.

Так є можливість запропонувати привабливішу винагороду, але відсутні зобов’язання щодо забезпечення соціальних гарантій, водночас можливо визначити доволі гнучкі умови розірвання відносин», — пояснює Тетяна Ященко, PhD, партнер Expatpro.

Вона додає, що трудові відносини покладають додаткове навантаження на роботодавця: звітування, забезпечення ведення кадрового обліку.

Багато процесів взаємодії роботодавця з працівником визначені в законодавстві та їхнє дотримання є обов’язковим, що робить таку взаємодію менш динамічною, часто — бюрократичною.

Із формального погляду, ФОП не є працівником, а надає послуги як суб’єкт господарювання.

У такому форматі компанія не зобов’язана дотримуватися вимог трудового законодавства, як-от сплата ЄСВ, ПДФО та військового збору, ведення кадрової документації чи забезпечення відпусток.

«Господарські (цивільно-правові) відносини з ФОП базуються на Цивільному кодексі.

Компанію цікавить результат, а не процес надання послуги», — зазначає Валерія Гудій, партнерка юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».

Однак така гнучкість має зворотний бік: у разі виявлення ознак трудових відносин, компанії загрожують штрафи, податкові донарахування та репутаційні ризики.

Які є вигоди та ризики для працівників Для працівників формат ФОП часто обіцяє більші доходи й автономність.

Вони можуть обирати графік, співпрацювати з кількома клієнтами й уникати жорсткої офісної ієрархії.

«ІТ-спеціаліст на ФОП має більше свободи: він може працювати з кількома замовниками, сам обирає графік, веде бухгалтерію через автоматизовані сервіси й платить менше податків», — каже Інеса Летич, радниця Asters.

Однак свобода має свою ціну — мінімальні соціальні гарантії та захист.

ФОП фактично залишається один на один із ризиками, як-от відсутність оплачуваних лікарняних, відпусток, декретних, страхування й навіть бронювання від мобілізації (якщо компанія сама не передбачає цих виплат).

«Головне — мінімальний рівень захисту в разі конфліктів із компанією.

У кризових ситуаціях компанії можуть швидко розірвати договір, не виплачуючи компенсацій», — застерігає Летич.

Крім того, адміністративне навантаження (звітність, податки) іноді може стати обтяжливим, хоча в багатьох випадках компанії частково беруть це на себе.

Який варіант працевлаштування найкращий Тут універсальної відповіді немає, адже кожне працевлаштування має як свої переваги, так і недоліки.

З погляду гнучкості й оптимізації податків, модель ФОП залишається вигідною для обох сторін.

Якщо говорити про довгострокову стабільність, соціальний захист й інтеграцію в міжнародні ринки, компаніям доведеться поступово переходити до інших форм працевлаштування.

Найновіша з них — гіг-контракти.

Це проміжний варіант між ФОП і найманим працівником, який дозволяє уникнути низку бюрократичних вимог трудового законодавства, обмежувати можливість фахівців працювати на конкурентів і легко припиняти відносини.

Водночас гіг-контракт забезпечує фахівцеві базові соціальні гарантії: оплачувану відпустку (не менше як 17 днів), лікарняні, декретні тощо.

«Зрештою, юридично чиста модель співпраці з персоналом — питання не лише бухгалтерії, а й зрілості бізнесу та ринку праці.

Або ми самі почнемо формувати прозорі правила гри, або вони прийдуть разом з іноземними регуляціями, коли українські ІТ-компанії активніше виходитимуть на глобальні ринки», — додає Летич.

Дмитро Палющенко наводить перелік переваг і ризиків у кожному виді оформлення: ФОП: Плюси: Гнучкість, незалежність від одного замовника, орієнтація на результат.

Мінуси: Адміністративне навантаження (бухгалтерія, звіти, податки), нестабільність контракту, відсутність соціальних гарантій і неможливість бронювання для чоловіків.

Офіційне працевлаштування: Плюси: Соціальні гарантії для працівників, бронювання, захист від раптового звільнення.

Мінуси: Застаріле законодавство, складність звільнення неефективних працівників.

Гіг-контракт: Плюси: Простота оформлення, немає потреби у ФОП, мінімальне адміністрування, соціальні гарантії, гнучкі умови розірвання.

Мінуси: Відсутність можливості бронювання, ускладнення отримання валютних виплат.

Як оформлення робочих відносин через ФОП впливає на економіку Дмитро Палющенко говорить, що використання ФОП дозволяє значно знижувати податкове навантаження, але створює ризик порушення трудового законодавства.

Це може призводити до штрафів або перевірок щодо дотримання законодавства про працю, тому компаніям варто уважніше підходити до юридичного оформлення таких відносин.

Тип співпраці прямо впливає на розмір податкових надходжень: ФОП: залежно від групи спрощеної системи оподаткування сплачують від фіксованої ставки (2500 грн) до 6% доходу.

Офіційне працевлаштування (нерезидент «Дія.

City»): 18% ПДФО + 5% військовий збір + 22% ЄСВ (від загальної суми винагороди).

Резидент «Дія.

City»: 5% ПДФО + 5% військовий збір + 22% ЄСВ (але від мінімальної зарплати, близько 1760 грн).

Подібні умови діють і для гіг-контрактів.

Щоправда, у такому разі в компанії є можливість отримати штраф, адже оформлення працівників через ФОП при трудових відносинах — це ухилення від податків і порушення закону.

Також важливо, що ФОП можуть сплачувати мінімальний ЄСВ, а роботодавець — 22% від розміру заробітної плати.

Очевидно, що для держави більш вигідний варіант оформлення співпраці саме трудовим договором, що теоретично забезпечує більші надходження до різних бюджетів і цільових фондів.

Про це говорить Тетяна Ященко, партнер Expatpro.

Інеса Летич додає, що системно модель співпраці через ФОП означає втрату мільярдів гривень щороку для державного бюджету, зокрема для Пенсійного фонду та соціальних програм.

«Окрім цього, коли ІТ-спеціаліст залучений як ФОП між ним і компанією формально укладається цивільно-правовий договір про надання послуг.

Однак, якщо фактичні умови співпраці відповідають ознакам трудових відносин, така модель роботи є порушенням законодавства.

Такі відносини за своєю суттю є трудовими, проте фахівець-ФОП має значно нижчий рівень соціального захисту.

У деяких випадках, проблема має масовий характер.

У такому разі суд, податкова чи Держпраці мають право перекваліфікувати ці відносини в трудові, що для компанії означає значні репутаційні та фінансові наслідки», — каже Летич.

Як це працює на ринках США та ЄС У країнах ЄС домінує класичне працевлаштування з високими соціальними гарантіями й жорстким регулюванням.

Використання аналога українського ФОП значно ускладнено, тому що потрібно відповідати чітким критеріям для певних професій.

Наприклад, у Німеччині чи Австрії для реєстрації як незалежного фахівця (наприклад, юриста) потрібно мати певний стаж роботи за фахом.

Крім того, в ЄС існує ризик визнання контрактних відносин трудовими, якщо фрилансер тривалий час працює з одним замовником.

Це може призвести до донарахування податків і штрафів.

Про це говорить Дмитро Палющенко.

«У США більш поширена модель контракторів, яка є близькою до українського формату ФОП.

Проте в контрактах чітко прописуються пункти, які розмежовують відповідальність між компанією та спеціалістом, зокрема щодо податкових зобов’язань, і встановлюються умови для уникнення ризиків податкових перевірок», — додає він.

В українському HR-провайдері Pro HR Services говорять, що, наприклад, у Німеччині існує поняття Scheinselbstständigkeit (фіктивна самозайнятість) — роботодавця можуть змусити заднім числом сплатити податки, штрафи, соціальні внески.

А в США податкове управління IRS (Internal Revenue Service) застосовує тести на визначення, за якою системою має працювати робітник, враховуючи його обов’язки, графік тощо.

Якщо фахівець працює як штатний (має графік, підпорядкування, KPI), компанія зобов’язана платити всі внески до держбюджету.

Що говорять офіційні відомства «Конституція України гарантує право громадян на підприємницьку діяльність, тож співпраця з ІТ-фахівцями як із ФОП не є автоматично незаконною.

Але використання платниками податків спрощеної системи оподаткування для мінімізації податкових зобов’язань призводить до недоотримання державою частини податкових надходжень, які сплачувалися б у разі традиційного найму.

За наявності відповідних ознак такого використання Державна податкова служба або Держпраці можуть визнати відносини між компанією та ФОП трудовими, що тягне за собою штрафи й донарахування податків», — відповіли AIN у Міністерстві фінансів України.

І додають, що Мінфін поступово вдосконалює податкову політику.

Так, Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає модернізацію податкової системи, зокрема зробити економічно недоцільним використання спрощеної системи оподаткування, щоб підмінити трудові відносини цивільно-правовими із фіктивними самозайнятими особами.

У Міністерстві цифрової трансформації на запит редакції не відповіли, а Державна податкова служба надала лише статистику за кількістю зареєстрованих ФОП.

Натомість у Державній службі України з питань праці говорять, що кваліфікація виду трудових відносин залежить від фактичних умов, у яких виконується робота.

Основні ознаки трудових відносин: відсутність фінансових ризиків; підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи під контролем і за вказівками роботодавця; виконання роботи на робочому місці, визначеному роботодавцем; виконання роботи на обладнанні, наданому роботодавцем, і з використанням матеріалів, наданих роботодавцем; регулярна виплата заробітної плати; обов’язок виконувати роботу особисто без права передоручити її виконання іншій особі; оплата за процес роботи, а не за результат; обов’язок дотримуватися вимог охорони праці тощо.

«Перелік ознак не є вичерпним.

У разі виявлення випадків підміни трудових відносин іншими видами відносин, роботодавець може бути притягнутий до кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності», — пояснили в Держпраці.