Марк Бернс про/за Україну

Якщо ми не хочемо ще один Афганістан, маємо озброїти Україну

Примітка редакції «Петра і Мазепи». Ми давно не ділилися матеріалами українських ЗМІ, більше зусиль зосередивши на перекладі англомовних ресурсів. Утім, ексклюзив є ексклюзив. Дізнаймося, що говорить президенту США його духовний наставник.

Американський пастор Марк Бернс, якого називають духовним радником президента США Дональда Трампа, у кінці березня відвідав нашу державу на запрошення головного рабина України Моше Асмана. Він поспілкувався з багатьма релігійними лідерами в Україні, почув від них реальні історії про звірства росіян та на власні очі побачив наслідки російської окупації й бомбардувань. Ця поїздка повністю перевернула сприйняття ним ситуації — від категоричного «ні» подальшій підтримці України, на чому наголошували MAGA-республіканці, до активних закликів надавати більшу допомогу ЗСУ зараз.

Про те, як виникла ідея відвідати країну у війні, що саме змусило кардинально змінити погляди і як тепер закликає американців до подальшої підтримки, пастор Бернс розповів в ексклюзивному інтерв’ю агентству. Основну частину відповідей на запитання «Укрінформу» ми публікуємо в цьому матеріалі.

В АМЕРИЦІ ПОШИРЮЮТЬ ФЕЙКИ ПРО УКРАЇНУ

Ви недавно побували в Україні, де триває російська війна. Як у вас виникла така ідея? І чому саме зараз?

Це сталося, коли я перебував в Індії, де допомагав просувати ініціативу Mission 500, двосторонню торговельну угоду між США та Індією. Зі мною тоді зв’язався головний рабин України Моше Асман, з яким я познайомився раніше, у Південній Кароліні, й відтоді між нами зав’язалася дружба…

Безумовно, на той час я молився за Україну, але сприймав це, як і більшість MAGA-республіканців: ми ведемо війни за кордоном і витрачаємо гроші де завгодно, тільки не тут, не в Сполучених Штатах Америки. Я був переконаним прихильником Трампа ще до того, як він оголосив про висування своєї кандидатури. Тож я був пов’язаний із ним упродовж усього його політичного шляху — від сходження й до того, як він став 45-м, а потім і 47-м президентом США. Тоді я погоджувався з ним та іншими, що ми не повинні підтримувати або принаймні фінансувати будь-які закордонні війни…

Отже, коли я перебував в Індії, рабин (Асман. — Прим. ред.) сказав: «Пасторе, я бачу, що ви тут, на цій стороні земної кулі. Чи хотіли б ви зустрітися з деякими релігійними лідерами (в Україні. — Прим. ред.), зробити піт-стоп дорогою додому?». Отже, саме так ця ідея й виникла…

Я, звісно, нервував, бо, знову ж, тільки недавно сталася ситуація в Овальному кабінеті з Президентом Зеленським. І це ще було свіжим у пам’яті багатьох людей, так само, як і те, що Президент Зеленський, здавалося, перед цим став на бік демократів у нашій двопартійній політичній системі…

Саме таке відчуття мала більшість республіканців. І у це було легко повірити, особливо на тлі пропаганди, яка поширювалася в Сполучених Штатах про Україну. Про те, що, мовляв, українці є «расистами», «неонацистами»; вони «не мають релігійної свободи», «не люблять Ісуса», «не шанують Бога» і «не дають людям можливості мати власну свободу». Таке продовжує лунати з боку потужних правих медіагруп в Америці й зараз.

Але я довіряв рабину Асману, бо коли ми вперше зустрілися, він переконав мене, що є духовною людиною, яка не займається політикою, однак хоче обговорити фейки й те, як ми можемо допомогти один одному.

ЗУСТРІЧ ІЗ РЕЛІГІЙНИМИ ЛІДЕРАМИ УКРАЇНИ

Тож як ви дісталися Києва? Напевно, подорож була складна?

Це кумедна історія про те, як я їхав в Україну. Коли до мене в Південну Кароліну приїжджав рабин Асман, він запізнився на літак. Але він не хотів, щоби зустріч зірвалася. Тож рабин разом із нашим спільним другом Яковом Флічкіним їхав усю ніч, приблизно вісім-дев’ять годин, щоби точно не пропустити нашої зустрічі. Я був вражений тим, що він був готовий на таке.

Тож коли я прямував в Україну через Молдову, мені сказали, що мусимо їхати приблизно вісім-дев’ять годин серед ночі, щоби дістатися до місця, де перебував головний рабин. І коли я його побачив, то сказав: «Ви їхали серед ночі, щоб зустрітися зі мною. Я щойно відплатив цей борг, проїхавши всю ніч, щоб зустрітися з вами».

Я не знав, які у нас узагалі плани, крім того, що має відбутися зустріч із релігійними лідерами. Наступного дня ми поїхали з резиденції рабина до Києва, де я зупинився в готелі. І саме там я побачився з близько 20–30 духовними лідерами різних віросповідань.

Російська армія зруйнувала понад 700 релігійних будівель, бо була переконана, що знищує віру та надію людей, які перебували на окупованих територіях.

Це не був пропагандистський тур, за цим не стояли жодні ЗМІ. Там був я, людина божа, яка приїхала поговорити з іншими божими людьми, що представляли різні конфесії.

І у цей момент вони почали ділитися своїми думками. Вони почали розповідати про звірства росіян, ділитися реальними історіями про те, що відбувається насправді, про сльози на очах людей, яких стратили, а також про пасторів або духовних лідерів, яких стратили. Пастор та його маленький син були вбиті. Російська армія зруйнувала понад 700 релігійних будівель, бо була переконана, що знищує віру та надію цих людей, які перебували на окупованих територіях.

Потім вони (священники. — Прим. ред.) почали говорити про понад 20 тисяч викрадених дітей, яких вивезли та перепрограмували, щоби ті ненавиділи українців, ненавиділи власний народ, щоби, зрештою, одного дня вийшли воювати проти українського народу.

Напевно, це справило на вас найбільше враження та спонукало змінити ваші погляди на російську війну, чи не так?

Саме про це я й кажу. На зустрічі, коли я слухав ці історії, починав розуміти, що йдеться про реальних людей. Я почав усвідомлювати своє невігластво та розуміти, що Україна є більшим, ніж просто синьо-жовтий прапор, який ви бачите на парадах або на партійних заходах демократів (у США. — Прим. ред.). Або що карта (російської війни в Україні. — Прим. ред.), яку наводить CNN, — це все реальні люди, які дихають, які мають сльози на очах.

Вони (українські священники. — Прим. ред.) говорили про те, що мають справжню релігійну свободу, і вони є живим доказом того, що ніхто не заважає їм сповідувати свою віру. Це була одна група — євреї, баптисти, православні, мусульмани. Всі вони відрізнялися теологією, проте були об’єднані як люди віри.

І те, що сколихнуло моє серце, — це живі історії. Я почав бачити людей і бачити пропаганду, а також те, якими небезпечними можуть бути медіа…

А потім, після зустрічі з ними (священниками. — Прим. ред.), мене повезли, щоби показати місця, які розбомбили росіяни. І вони показали мені Бучу. Так сталося, що це була третя річниця визволення міста. Там стояв пам’ятник, і вони почали розповідати мені про смерті, які сталися того дня. Мені показали (де були) тіла загиблих на вулицях та розповіли про те, що робили росіяни. Про те, як білі пов’язки на головах (мирних жителів. — Прим. ред.) були знаком того, що це були не комбатанти. І коли прийшли росіяни, вони брали ті самі білі пов’язки та зв’язували ними руки невинним людям і стріляли їм у потилицю. І для мене це — не війна, це воєнний злочин.

ПРЕЗИДЕНТ ТРАМП ХОЧЕ, ЩОБИ МИР В УКРАЇНІ НАСТАВ ШВИДКО

Це справді жахливо… Чи ділилися ви своїми враженнями про Україну з президентом Трампом?

Звісно. І, думаю, ви могли побачити ефект від мого візиту. Знову ж, можна було почути, що президент говорив тоді публічно.

Я відправив йому фотографії про те, що відбувалося, що зробили росіяни. Про це не розказують у новинах. Потім я відвідав безпосередньо Білий дім. І ось меседж, який я хочу, щоб український народ почув із перших вуст. Неважливо, що люди можуть прочитати в новинах про президента Трампа, але президент хоче миру. Він хоче, щоби мир настав швидко.

Кілька днів тому я зустрічався з українською делегацією у Вашингтоні, спілкувався із сенаторами США та пояснював, особливо для республіканців, чому нам потрібно прийняти цей законопроєкт (із додатковими санкціями проти Росії. — Прим. ред.). І я можу сказати, що дуже схвильований реакцією сенаторів-республіканців та конгресменів, які колись, як і я, були проти підтримки України.

Я готовий померти на Капітолійському пагорбі, тому що гинуть люди, гинуть звичайні люди.

Вони послухали мій звіт та почули про всі ці спустошення. Вони знають, що я не перебіжчик, що я не граю в політичні ігри. Вони знають, що я людина переконань, не лобіст. Я не працюю в жодній компанії і не представляю уряд Сполучених Штатів. Вони знають, наскільки я переконаний і як сильно підтримую рух MAGA й президента Трампа. Вони слухали мене з бажанням дізнатися, чому я змінив свою думку.

Вони хотіли знати, чому я перейшов від виступів проти підтримки України в цій війні до того, що став її рішучим прихильником та ризикнув усім своїм політичним капіталом заради неї. Я готовий померти на Капітолійському пагорбі, тому що гинуть люди, гинуть звичайні люди.

Потім я зустрівся з паном Єрмаком та іншими посадовцями. Він і його співробітники чудово попрацювали, провівши докладну презентацію про те, що відбувається, про зниклих дітей та руйнування. Знову ж, це не просто якась війна. Це величезний воєнний злочин.

Користувачі, які читають мої пости, кажуть: «Те, що відбувається з Україною, є дуже сумним, але більше жодної підтримки для України». У відповідь я зауважую: «Ви би цього не казали, якби побували в Києві. Ви б не казали цього, якби побачили на власні очі те, що бачив я».

ПІДТРИМКА УКРАЇНИ ВІДПОВІДАЄ ПОЛІТИЦІ AMERICA FIRST

Під час вашої недавньої промови в Інституті Гадсона у Вашингтоні ви виступили з дуже влучним гаслом: «Підтримка України — це і є Америка передусім». Чи могли би ви розповісти про це більш детально?

Це послання, яке Господь дав мені, щоби я доніс до всіх цих людей (у залі під час промови. — Прим. ред.), щоби коли вони вийшли, то поговорили зі своїми конгресменами й сенаторами. Вони мають зрозуміти, що підтримка України — це і є Америка передусім, і ось чому.

Погоджуємося ми чи ні, але зараз ми є членами НАТО. Сполучені Штати є членом Альянсу. Стаття п’ята каже: якщо союзник зазнає нападу, то ми, інші члени, зобов’язані йому надати підтримку, включно з американськими військовими та зброєю.

Президент недавно схвалив постачання зброї українцям на суму понад $300 мільйонів.

Усі розвідувальні служби кажуть нам тут, у Сполучених Штатах, що Владімір Путін не збирається зупинятися в Україні. Він певний час окупує частину Грузії. Він дав зрозуміти, що якщо захопить Україну, то зробить це і з Молдовою. І вони (росіяни. — Прим. ред.) уже почали це робити у плані бізнесового й економічного тиску на Молдову. А потім, як натякають там, вони нападуть на країни Балтії, що є членами НАТО.

Якщо це станеться, ми будемо змушені — згідно з П’ятою статтею — надати більше, ніж просто зброю. Ми посилатимемо американських хлопців туди. Тож наша мета як патріотів America First — заявити, що ми не хочемо, аби американці воювали у війнах інших народів.

Спосіб запобігти цьому полягає в тому, аби забезпечити український народ усім необхідним у плані зброї — озброїти його до зубів, поставляти йому більше систем.

Президент недавно схвалив постачання зброї українцям на суму понад $300 мільйонів. Ми надаємо додаткові деталі для F-16, щоби збільшити вашу здатність контролювати небо, а також систему підтримки, пов’язану із цим. Усе це сталося після моєї зустрічі та перебування в Україні, а також моїх розмов із президентом (Трампом. — Прим. ред.) та членами Конгресу.

Тож моє послання було таким: підтримка України — це і є Америка передусім. Це означає, що ми не хочемо відправляти американські війська за кордон, щоби наражати їх на небезпеку. Ми не хочемо стати ще одним Афганістаном, де викидали мільярди доларів і ставили на карту життя американських хлопців. Ми не хочемо цього робити.

Що ми можемо зробити, аби запобігти цьому, так це озброїти Україну. Прямо зараз на складах є 100 безпілотників MQ-9 Predator виробництва General Atomics, і про це публічно відомо…

Ці меседжі я повторюю в залах Конгресу, президенту та всім лідерам, керівникам Державного департаменту, міністру оборони. І ці меседжі лунають голосно й чітко.

Я знаю, що мета президента — припинення вбивств, які відбуваються в Україні. І я можу сказати вам з перших вуст, а не з якоїсь прочитаної новини, що він прагне покласти цьому край. Однак також хочу підбадьорити український народ. Будь ласка, поділіться цим посланням із нашими братами й сестрами — я дуже радий і маю впевненість, що ми ухвалимо цей закон. Ми маємо дедалі більше підтримки республіканців для введення вторинних санкцій проти Росії, які суттєво підірвуть її економіку. Вона, як ми знаємо, вже зараз потерпає. Але ми хочемо позбавити РФ можливості продовжувати війну та посадити її за стіл переговорів.

Фото: facebook.com/PastorMarkBurns