Нові виклики для IT та венчурного ринку. Прогнози експертів, як зміниться ринок технологій, якщо війна триватиме до 2027-го

«Російське вторгнення триватиме до кінця 2025 року, після чого активні бойові дії почнуть спадати», — так звучить оновлений прогноз Світового банку.

Згідно з ним, із 2026-го воєнна інтенсивність поступово знижуватиметься, створивши умови для пришвидшеного економічного зростання країни.

Втім, припущення на кшталт «війна між рф та Україною може припинитися» цьогоріч лунали і у 2023-му, і у 2024-му.

І хоч віра українців, що бойові дії можуть закінчитися у 2025 році, зросла на тлі передвиборчих обіцянок Дональда Трампа, однак зараз понад третина населення, згідно з дослідженням Gradus Research, вважає: війна триватиме довго.

Відновлення переговорів на державному рівні вперше з 2022-го також поки є стриманим приводом для оптимізму, адже погляди України та росії на можливу мирну угоду кардинально різняться.

AIN розібрався, як ймовірне продовження активних бойових дій на понад два роки змінить Defense Tech, до чого готуватися стартапам і як реагуватимуть на нові виклики IT-гравці.

Контекст російсько-українська війна розпочалася у 2014-му році зі Сходу та Півдня України.

Тоді ж, у 2014-му, росія окупувала частину українських територій — півострів Крим, місто Севастополь, частини Донецької та Луганської областей.

У 2021-му площа окупованих росією українських територій становила ~43 300 км² (7% території України).

У 2022-му рф розпочала повномасштабну війну.

На кінець 2023-го площа окупованих росією українських територій дорівнювала приблизно 109 000 км², (близько 18%).

У лютому 2025-го ця цифра, згідно з даними Deep.

State, збільшилася до 112 300 км² (18,6%).

Як війна вже вплинула на ринки і як впливатиме в майбутньому Від стабільного зростання до масової міграції спеціалістів.

Як змінилася IT-галузь «До початку повномасштабного вторгнення ІТ-індустрія в Україні стрімко та стабільно зростала», — каже в коментарі для AIN Ярина Возняк, керівниця департаменту досліджень Lviv ІТ Cluster.

Упродовж 2014–2022 років кількість ІТ-фахівців зросла майже в чотири рази — з 75 000 до 285 000.

Також Возняк відзначає і стабільне зростання обсягів експорту в галузі (на 25–35% рік за роком), яке у 2021-му досягло $6,94 млрд — на 38% більше, порівняно з показниками 2020-го.

Левову частку українського IT-експорту тоді займали США, впродовж останніх 10 років ця частка також зросла з 30% до 40%.

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну експорт у галузі вперше показав спад.

За підсумками 2024 року, експортний виторг ІТ-послуг зменшився на 4,2% і становив $6,45 млрд.

Українській економіці це принесло на $279 мільйонів менше порівняно з результатами 2023 року.

Велика війна з росією змінила і кількість команд, яка рекордно скоротилася: за перший рік повномасштабного вторгнення — на 25,7% (6556 компаній), втім, уже наступного 2023 року зросла на 21,25% (7949 компаній).

У 2024-му показник збільшився ще на 0,4% (7977 компаній), однак не дійшов до довоєнного рівня (8822 компанії у 2021 році).

Зменшувалася і кількість працівників у компаніях.

З початку повномасштабної війни динаміку до зростання зберегли такі гравці ринку, як Ajax Systems, Genesis, Autodoc, ALLSTARSIT і Playtech.

Кількість працівників в інших компаніях у 2023–2024 роках скорочувалася.

Вплинула повномасштабна війна і на рівень зарплат.

Попри те що IT-сфера залишається в топі за винагородами, у 2024 році на ринку вже спостерігалося просідання ставок.

Про це свідчать дані щопіврічного В2В-звіту IT Research: Salary Report, за словами Возняк, до того ж загальна медіана винагород для ІТ-фахівців знизилася з $2 630 у 2023 році до $2 590 у 2024-му.

Падіння відбулося як у технічних спеціалістів — з $4 217 до $3 962, так і в нетехнічних ролях — із $2 322 до $2 116.

Через обмежені бюджети компанії залишаються обережними: продовжують інвестувати в таланти, однак роблять це диференційовано — точково й стратегічно.

«Якби повномасштабне вторгнення не відбулося, українська ІТ-індустрія, ймовірно, продовжувала б зростати», — додає Ярина Возняк.

За її словами, через вплив глобальної економічної нестабільності динаміка вже не була б такою стрімкою, як у попередні роки — на рівні 20–30%, та щорічне зростання на 5–10% могло б бути реалістичним сценарієм.

Як затяжна війна вплине на ринок ІТ-індустрія залежить насамперед від глобальної економічної ситуації, технологічних тенденцій і змін, які вони запускають у всіх сферах, за словами Анастасії Фролової, очільниці Soft.

Serve в Україні.

«Кількість нових проєктів, замовників прямо пропорційно впливає на наявність вакансій, які відкриваємо, зокрема в Україні, — говорить вона в коментарі для AIN і додає: — Компанія конкурентна на глобальному ринку, працює в Україні і під час війни, тобто адаптувалася до реальності та готова працювати й надалі».

«Оптимістичний сценарій за умови продовження війни ще на понад два роки — це втримати ті обсяги бізнесу, які ми маємо зараз», — говорить у розмові з AIN Степан Мітіш, віцепрезидент, голова EPAM Україна.

За його прогнозами, помірне зростання можна буде побачити в окремих напрямках, наприклад, пов’язаних із цифровою трансформацією та штучним інтелектом.

Більше шансів на стабільність і зростання матимуть компанії, які змогли диверсифікувати свої послуги та клієнтську базу.

У разі песимістичного сценарію, як стверджує Мітіш, обсяги ІТ-бізнесу стабільно знижуватимуться, країна зіштовхнеться зі ще більшим відтоком талантів.

Як наслідок — знизяться інвестиції в нові проєкти, скоротяться програми навчання та розвитку.

Вплине тривала невизначеність і на вибір клієнтів, які шукатимуть більш стабільні ринки.

«Минулого року в нашому дослідженні “IT Research Ukraine 2024: Стійкість як нова реальність” ми змоделювали два сценарії майбутнього ІТ-індустрії: оптимістичний та песимістичний», — зазначає Ярина Возняк.

За позитивного розвитку подій, обсяги експорту комп’ютерних послуг у 2024 році мали б скоротитися щонайменше на 4%, на 6% — за найгірших обставин.

Тоді, відповідно до даних НБУ, справдився оптимістичний прогноз.

За прогнозами Lviv ІТ Cluster, зниження обсягів експорту ІТ-послуг у 2025 році мало б скласти від 1,5% за позитивного сценарію — до 3,5% за негативного.

Однак уже третій місяць поспіль спостерігається покращення загальної динаміки, зазначає Возняк.

Починаючи з лютого, обсяги експорту комп’ютерних послуг зростають щомісяця.

Якщо така тенденція збережеться, у Кластері припускають, що до кінця 2025-го експорт ІТ-послуг залишатиметься стабільним і навіть зможе повторити результат попереднього року.

Водночас у разі падіння, за оцінками Lviv ІТ Cluster, ці показники становитимуть від 0,5% до 1%, якщо не відбудеться серйозних потрясінь.

Якщо ж повномасштабна війна триватиме, підстав очікування зростання IT-експорту в Lviv ІТ Cluster не вбачають, адже виклики, з якими стикатиметься індустрія, залишаться та посилюватимуться.

Відтік кадрів залишається однією з найбільших проблем галузі.

За перший місяць великої війни, згідно з даними DOU, понад 60% айтівців вимушені були релокуватися в більш безпечне місце; 46% переїхали в межах України, 14% виїхали за кордон.

Загалом з України навіть після завершення війни, в разі оптимістичного сценарію, може поїхати від 8% спеціалістів (19 000−20 000 людей), говорять у Lviv ІТ Cluster в коментарі для AIN.

Песимістичний сценарій передбачає відтік практично третини фахівців (74 000−75 000 айтівців).

Уже протягом 2025 року, зазначає Ярина Возняк, потенційно з України може виїхати близько 5% ІТ-спеціалістів (11 500), що може стати викликом для економіки в цілому.

«Зараз компанії змушені балансувати між адаптацією до нових реалій і збереженням ключових бізнес-показників — напрацьованої бази клієнтів, ефективності та стабільності продажів, а також складу команд», — підсумовує Возняк.

Великими викликами залишається робота в стресових умовах, пов’язаних із нестабільним рівнем попиту з боку міжнародних замовників і зростанням фінансової вразливості бізнесу.

За даними IT Research Ukraine 2024, кожна п’ята компанія не має достатнього фінансового резерву, щоб покрити хоча б півтора місяця операційних витрат.

Як змінилися мрії та карʼєрні плани айтівців Утім, виклики в галузі повʼязані не лише з війною, на думку Ольги Шаповал, виконавчої директорки Kharkiv IT Cluster.

«Повномасштабне вторгнення завдало серйозного удару по індустрії.

Але варто чесно визнати: навіть без війни сфера українського ІТ неминуче зіткнулася б з необхідністю до трансформації», — говорить вона в розмові з AIN.

Серед галузевих змін експертка називає скорочення диджитал-бюджетів бізнесів, які не завжди бачили очікуване ROI — це відбувалося після ковідного буму.

Також правила сфери змінив і штучний інтелект, який перебрав на себе прості задачі junior-фахівців — це вплинуло на попит на цю категорії айтівців.

Водночас, за словами очільниці Kharkiv IT Cluster, повномасштабне вторгнення погіршило ситуацію: закриті кордони, неможливість особисто пітчити клієнтам свої пропозиції, воєнні ризики — усе це вдарило по технологічних компаніях саме тоді, коли конкуренція за контракти загострилася.

За результатами опитувань Kharkiv IT Cluster, понад половина ІТ-компаній змушені скорочувати інвестиції в залучення та додаткове навчання молодих фахівців, а в пріоритеті — збереження операційної стійкості, підтримка армії, волонтерство.

Ситуація в галузі значною мірою залежить не від тривалості війни, а від передбачуваності держави, пояснює Ольга Шаповал.

Для зростання галузі потрібні такі базові речі, як стабільна податкова політика, стабільність умов «Дія.

City» та збереження умов для підприємців (ФОП 3 групи), можливість виїжджати у відрядження та повноцінний доступ до європейського Defense Tech ринку.

«Defense Тech компанії завантажені тільки на третину своїх потужностей, коли решту вони могли би масштабувати на експорт.

Але це заборонено на державному рівні.

Якщо нічого не зміниться, масштабування відбудеться в ЄС: компанії просто переїдуть, а податки підуть повз Україну.

Команди залишаться українські, але економіка — вже ні», — коментує виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.

Контекст У червні 2025-го президент Володимир Зеленський анонсував експорт оборонних технологій за кордон.

Під час зустрічі з журналістами Зеленський пояснив, що технології експортуватимуть у межах програми Build with Ukraine.

Уже цього літа президент очікує підписати відповідні домовленості про початок експорту в форматі відкриття ліній виробництва в країнах Європи.

У реалістичному сценарії українське ІТ залишиться на рівні $6–7 млрд, продовжить поступово ускладнюватись і переорієнтується з США на ЄС, говорить Шаповал.

Вона прогнозує впевнений розвиток Defense Tech, який може дозволити подвоїти цифру експортного виторгу.

Тоді як хаотичність у державній політиці спричинить великі втрати, вважає керівниця Kharkiv IT Cluster.

Як компанії готуються до продовження війни У EPAM зазначають, що за понад три роки повномасштабної війни адаптували процеси роботи до воєнних умов.

«Плани безперервності бізнесу (BCP), які в нас існували й раніше, тепер переглядаються значно частіше та стали більш деталізованими, — каже Степан Мітіш, віцепрезидент, голова EPAM Україна.

— Вони враховують реальний досвід вже прожитих кризових ситуацій (евакуація команди, нестабільна робота енергозабезпечення, мобілізація спеціалістів тощо) та мають чіткі сценарії дій».

У EPAM пропрацьовані протоколи для різних сценаріїв: від локальних надзвичайних ситуацій до масштабних викликів.

Інфраструктура компанії стала більш розподіленою, а робочі моделі — гнучкішими, що дозволяє швидко реагувати на зміни безпекової ситуації.

«Безумовно, всі ми сподіваємось на завершення війни, але компанія готова підтримувати стабільну роботу навіть за умови тривалого воєнного протистояння», — зазначає Мітіш у коментарі для AIN.

Деталізований ВСР мають і у Soft.

Serve: перший такий план компанія підготувала у 2014-му, адже мала досвід релокації офісу з Криму.

З початком повномасштабної війни компанія розгорнула діяльність кризової ERT-команди — глобальної та локальної української.

«План включає не так сценарії війни, як сценарії операційних дій, послідовність кроків для локальних і всеукраїнської команди на випадок різного розвитку подій і загроз», — говорить Анастасія Фролова, очільниця Soft.

Serve в Україні.

За її словами, сценарії пропрацьовані для різних регіонів, в яких компанія має офіси, та для кожного розробницького центру зокрема.

Команда Soft.

Serve моніторить ситуацію в Україні та має можливість коригування BCP-плану.

Цього літа планують антикризові навчання, щоб краще підготуватися до різних сценаріїв.

Поява Defense Tech як ринку.

Що відбувається з українським венчуром в оборонних технологіях і як його змінить затяжна війна «До повномасштабного вторгнення Defense Tech ринку в Україні не було як такого», — каже засновник Double Tap Investments Олесь Худоба.

Так само, за його словами, індустрія була слабко розвинена в Європі та навіть США.

Зараз українська екосистема, говорить Худоба, розвинулася, ринок сформований та є закупівлі, а також у найближчому майбутньому українські виробники мають потенціал укладати все більше міжнародних контрактів.

Першим кроком до створення екосистеми Defense Tech на державному рівні співрозмовник називає появу кластера Brave1 у 2023-му, який підтримує грантами українські Defense Tech і dual-use стартапи.

Спеціально для компаній Brave1 проводить акселераційні програми, навчання про побудову бренду Defense Tech виробників, що збільшує шанси успішного пітчингу та подальшого отримання інвестицій.

«Ми враховуємо не лише успішні вітчизняні приклади, а й найкращі світові практики, аби підвищити конкурентоспроможність українських компаній на міжнародному ринку», — говорять у кластері в коментарі для AIN.

Brave1 прогнозує розвиток розвиток Defense Tech і dual-use стартапів за будь-якого сценарію: із закінченням війни до кінця цього року або продовженням у наступних роках.

«Сьогодні технології — геймченджери.

Ще не так давно НРК були просто експериментом, а тепер це вже окремий масштабний ринок із десятками тисяч виробів.

Кількість інвестицій у сферу теж збільшується», — говорять у Brave1, зазначаючи, що частина з компаній вже має досвід залучення коштів, тож і шанси отримати інвестиції вищі.

У кластері Brave1 відзначають і зростання середнього чека інвестицій: минулоріч він складав $300 000–500 000, сьогодні — вже понад $1 млн: «Очікуємо, що незабаром інвестиції в розмірі $5 млн будуть не винятком, а нормою».

За умови, що війна закінчиться цьогоріч, Defense Tech компаніям потрібно буде розвивати інші сильні сторони: уміння працювати з брендом і маркетингом, будувати міжнародний бізнес, взаємодіяти з міжнародними стейкхолдерами, щоб вигравати і на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, коментують у Brave1.

Також наголошують на необхідності розібратися зі всіма механізмами співпраці з урядами інших держав для розширення ринку.

Історично більшість технологій, які були військовими, зрештою переходять у цивільне застосування, зокрема аграрну та логістичну сфери.

«Аналогічна тенденція чекає на український ринок», — говорять про перспективи Defense Tech і dual-use у Brave1.

Незалежно від того, коли закінчиться війна, витрати України на оборону залишатимуться значними, прогнозує в коментарі для AIN Матей Луговий, інвестор венчурного фонду Presto Tech Horizons.

Ці витрати зумовлені довгостроковими потребами стримування, приєднанням до НАТО та вимогами модернізації.

Водночас, за його словами, більш раннє завершення активних бойових дій фактично пришвидшить зростання оборонних технологій: «Українські компанії отримали безцінне визнання на полі бою, але для масштабування виробництва, встановлення міжнародних партнерств і конкуренції на світовому рівні їм потрібна операційна стабільність».

У післявоєнній Україні поєднуватимуться перевірені, випробувані в боях технології зі стабільним виробничим середовищем і стійкими оборонними бюджетами на переозброєння та модернізацію, каже Луговий.

«Додайте до цього поступову нормалізацію експортного контролю, банківської інфраструктури та міжнародної мобільності — і ви отримаєте середовище, яке може залучити серйозні міжнародні інвестиції», — додає він.

Вплив інфоприводів на іноземні інвестиції Одним із козирів українського Defense Tech ринку є безпілотники.

У 2024-му українські дрони становили понад 96% усіх безпілотників, які використовували військові на полі бою.

Водночас росія так само нарощує виробництво безпілотників, які наносять збитки українським Збройним силам.

І Україна, і рф прагнуть посилити виготовлення дронів цьогоріч.

У 2025-му одним із «геймченджерів» на полі бою стала українська спецоперація «Павутина», яку готували понад півтора року.

Її особисто контролював президент Володимир Зеленський, а втілювали голова СБУ Василь Малюк і колектив служби.

У межах операції «Павутина» українські безпілотники вперше атакували Іркутську область рф (межує з Монголією), а також аеродроми в Мурманській і Рязанській областях.

Завдяки операції вдалося знищити понад 40 російських військових літаків, серед яких А-50, Ту-95 і Ту-22 М3.

Загалом безпілотники СБУ вразили 34% стратегічних літаків-носіїв крилатих ракет, орієнтована вартість збитків рф внаслідок операції — $7 млрд.

Операції, подібні до такої, грають на руку Україні не лише на полі бою, а й на інвестиційному ринку.

Такі інформприводи допомагають оживити венчур та іноді залучити нових партнерів-інвесторів, за словами Худоби.

Які рішення є в Україні вже сьогодні та чи готові виробники платити «Якщо дивитися з боку класичного венчура, який не бачить ні трекшну, ні екзиту, інвесторам складно зрозуміти, для чого інвестувати.

Але можна залучити нових партнерів на подібних інфоприводах: це швидше не smart, a emotional money», — пояснює він.

Якщо війна триватиме ще понад два роки: перспективи для стартапів «третьої хвилі» «Продовження повномасштабної війни — це, на жаль, плюс для Defense Tech стартапів: вони так само швидко матимуть доступ до поля бою, тестування та фідбеку, що є основною конкурентною перевагою, — говорить Олесь Худоба.

— Відповідно, якщо бойові дії триватимуть ще понад два роки, то українські стартапи матимуть перевагу».

Із плюсів є більша кількість можливостей для молодих стартапів — їх Худоба називає «третьою хвилею».

Першою вважає ті, які починали роботу з 2013-го до 2022-го, а другою — з 2023-го.

«Молоді стартапи не повторюють помилок попередників, плюс зараз є ефективні структури співпраці з державою, тож стартапам набагато легше проходити процеси випробувань, кодифікацій, закупівель, — каже співрозмовник редакції.

— Іншим, новим стартапам, так само набагато буде легше розвиватися, ніж це було раніше».

Потенціал для появи єдинорогів у Defense Tech Поки серед стартапів-єдинорогів українського походження — Grammarly, Git.

Lab, People.

ai, Unstoppable Domains, air.

Slate та Creatio — немає жодного Defense Tech чи dual-use.

Водночас потенціал в українських стартапів є.

Але тестування в умовах бойових дій — не лише перевага, а й можливі ризики для інвестора, зокрема в частих змінах продукту.

«Продукт трансформується швидко, і незрозуміло, чи наступна інтеракція буде успішна саме в цього виробника.

Через це інвесторам складно планувати інвестиції та закупівлі», — коментує Худоба.

За його словами, зараз розвиток стартапів поки набагато швидший у Європі чи США: там невеликі компанії за пʼять років можуть стати єдинорогами.

Та багатьом перспективним українським стартапам, які зʼявилися вже після 2022-го, ще бракує часу.

Також ускладнювальним чинником є робота в умовах війни, що потенційно віддаляє можливе набуття статусу компанії з капіталізацією в понад $1 млрд.

Єдинорогом потенційно може стати будь-яка (Defense Tech чи dual-use) інноваційна компанія, яка за менші кошти може ефективно знищувати щось дороге.

Серед потенційних єдинорогів у Defense Tech сфері Худоба називає: The Fourth Law — розробляє модулі автономності для роботизованих систем; Odd Systems — компанія, що спеціалізується на спортивних FPV-квадрокоптерах і комплектуючих; Roboneers — розробляє наземні роботизовані комплекси; Sine Engineering — український розробник платформи зв’язку для БпЛА в екстремальних умовах; FRDM — створення роботизованих систем; Magura — виробництво FPV дронів, квадрокоптерів, БпЛА, РЕБ- та РЕР-систем Sky.

Fall — технології та рішення у сфері БпЛА; Himera — виробник військових рацій; Ukrspecsystems — виготовляє БпЛА та військову електроніку; Deviro — проєктування, розробка і виробництво БпЛА, ПЗ для аналізу й обробки отриманої інформації.

У галузі AI/OSINT вбачає таких можливих єдинорогів: Griselda — розвідувальний ШІ-стартап; Osavul — ШІ-платформа для боротьби з дезінформацією; Swarmer — ШІ-рішення для управління роями безпілотників; Molfar — приватна розвідка, OSINT-аналітика.

З молодих і перспективних стартапів, які подають надії на можливий подальший статус єдинорога: Black Forest System — технології Autonomy та Robotics, БпЛА; Twist Robotics — техніка та програмні рішення для Military-tech сфери; Karadag — продукти для детекції, розпізнавання радіосигналів і пеленгації; Norda Dynamics — автономні системи для керування дронами.

У Brave1 із найбільш перспективних напрямів інновацій називають морські і розвідувальні дрони, автономність і ШІ, Deep Strike.

Серед проблем на ринку Defense Tech стартапів можна виділити «перегрів» у кількості команд, каже Олесь Худоба.

Водночас додає, що в якості виробництва такого поки немає.

Можливий вихід із ситуації — декомпозиція виробництва або перехід стартапів у вужчі ніші, говорить Худоба: наприклад, одна команда спеціалізується на звʼязку, інша — на камерах тощо.

За його словами, тенденція на звуження категорії розробок триває з 2024-го, і це гарний знак для ринку.

Також стартапам варто посилювати і внутрішню взаємодію на ринку, і взаємодію із закордонними партнерами зі США та Європи.

«Якщо війна закінчиться або стане на паузу, то так, багатьох команд нічого не стримає, щоб виділити більше коштів на розробку аналогічних рішень у себе в країні, — пояснює він.

— Тому варто зміцнювати і внутрішню взаємодію між стартапами, щоб компанії могли підсилювати одну.

У Double Tap Investments ми намагаємося робити внутрішню мікроекосистему».

Експорт воєнних технологій: Україна vs росія рф для України залишається не лише воєнним супротивником, а й суперником в експорті воєнних рішень.

Обсяги експорту озброєння рф за 2020–2024 роки значно впали порівняно з попередніми чотирма роками.

Також росія намагається відновити свої позиції на збройному ринку.

Про це, зокрема, у травні цього року заявив диктатор Путін.

За словами російського воєнного злочинця, портфель замовлень на російську військову продукцію обчислюється «десятками мільярдів доларів», і обсяги експортних постачань з рф «необхідно активно нарощувати».

Серед основних імпортерів російського озброєння — Китай, Індія, Казахстан.

Також рф активно експортує зброю в африканські країни: обходячи санкції західних країн, відправляє вантажними суднами танки, бронетехніку, артилерію в Західну Африку.

Попри санкційну політику ЄС і підтримку України, не можна повністю відхиляти можливість точкової чи непрямої співпраці окремих європейських компаній із росією у сфері військових технологій, зокрема через треті країни або товари подвійного призначення.

«Європейські країни, які активно підтримують Україну, зокрема Фінляндія — країна, яка має найбільшу кількість артилерії [у Західній Європі.

— ред] і один з найдовших кордонів з росією.

Вони зацікавлені в українських продуктах, які допомагають воювати в їхніх умовах, здатні підсилити їхню армію», — наводить приклад Худоба.

Так, фінський уряд оголосив про збільшення виробничих потужностей артилерійських снарядів, щоб покращити обороноздатність і в перспективі довгостроково підтримувати Україну.

Російсько-українська війна різко змістила моделі венчурних інвестицій у Європі в бік Defense Tech і dual-use технологій, каже Матей Луговий із Presto Tech Horizons.

«Тільки в оборонних технологіях ми спостерігаємо близько $1 млрд венчурних інвестицій у 2024 році: уп’ятеро більше, ніж у 2018 році, — говорить він у коментарі для AIN.

— З урахуванням ширшого сектору DSR (технології оборони, безпеки та стійкості) ця цифра зростає до понад $5 млрд.

Оскільки війна в Україні триває, інвестиції в європейські оборонні технології та технології подвійного використання стрімко зростають».

Водночас так само частина європейських країн може імпортувати воєнні технології з росії.

Олесь Худоба впевнений, що безпринципні держави працюватимуть з усіма сторонами: «Кожна держава насамперед думає винятково про себе.

Навіть якщо на найвищому рівні кажуть: Ми робимо все заради України, це не відповідає дійсності — вони це роблять заради своєї власної безпеки.

Якщо безпекові компоненти вдасться покращити завдяки співпраці з росією, вони це зроблять.

Є велика вірогідність, що умовні Сербія чи Угорщина спокійно співпрацюватимуть з рф».

Можливе зростання, попри війну.

Що буде з українським ВВП.

Думка експертів Внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022-му український ВВП скоротився майже на 30%.

До 2023 року зростання ВВП відновився до 5,3%, а у 2024 році — до 3,6%: насамперед завдяки стійким секторам, серед яких ІТ, фінтех та оборонна промисловість.

Прогнози Національного банку України збігаються з прогнозами Світового банку: поступова нормалізація української економіки впродовж наступних років.

Навіть за умови затяжної війни (від двох і більше років) очікується помірне пришвидшення темпів економічного зростання — до близько 4% в 2027 році (у 2024-му та у прогнозах на 2025-й — близько 3%), зазначає НБУ у відповідь на запит AIN.

Зростання залежить від характеру й тривалості війни — основних ризиків прогнозу, говорять у Нацбанку.

Втрати людей, територій і виробництва знижують економічний потенціал країни, тому економіка напряму залежить ще й від обсягів подальшої підтримки України ззовні.

«Якщо міжнародні партнери й надалі суттєво підтримуватимуть Україну, це даватиме змогу підтримувати обороноздатність та економічне зростання, — пояснюють в НБУ.

— Програма з МВФ, крім базового сценарію, передбачає негативний, міжнародне фінансування за яким сягає $162,9 млрд на чотирирічний період дії програми, за базовим — $148,8 млрд».

Після завершення війни НБУ буде поступово переводити монетарну політику на повоєнні рейки.

«Роль держави в економіці зменшуватиметься, а приватного сектора зростатиме, — зазначають у Нацбанку.

— Злагодженість цього процесу визначатиме можливості розвитку економіки в короткостроковій перспективі, а реакція монетарної політики, ймовірно, зможе згладити цей перехід».

В НБУ виділяють два сценарії повоєнного економічного розвитку: Негативний: повільне відновлення приватного попиту, зокрема інвестиційного, яке не зможе замістити очікувану фіскальну консолідацію [політика з метою скорочення дефіциту бюджету та зменшення накопичення боргу.

— ред].

За інших рівних умов, повільніша адаптація приватного сектору до мирних умов вимагатиме проведення м’якшої монетарної політики.

Позитивний: пришвидшення євроінтеграційних процесів, що стане рушієм реформ, каталізує приплив іноземного капіталу та підвищить продуктивність виробництва.

Перспектива членства в ЄС почне стимулювати економічну активність ще за кілька років до набуття цього статусу, — говорять в НБУ, посилаючись на вставку 5 Інфляційного звіту за січень 2024.

Водночас є нюанс: приплив іноземних коштів на початковому етапі може спровокувати тимчасове збільшення темпів зростання споживчих цін.

У разі цього сценарію НБУ зберігатиме жорсткішу монетарну політику для стримування інфляції.

У Нацбанку запевняють: попри неможливість змоделювати всі сценарії заздалегідь, політика НБУ є досить гнучкою, щоб контролювати інфляцію та сприяти відбудові.

Тривала війна та зниження ВВП.

Прогноз МВФ Наприкінці 2024-го у Міжнародному валютному фонді оновили негативний сценарій для України в разі тривалої війни.

Згідно з цим сценарієм, бойові дії триватимуть до середини 2026 року, а спад економіки стане особливо помітним у другому кварталі 2025 року.

За прогнозами, реальний ВВП у 2025-му може знизитися на 2%, у 2026-му — на 0,5%.

У МВФ прогнозують, що цей спад і супутній шок вплине на настрої підприємств і домогосподарств, не покращить темпи повернення тих, хто виїхав з країни.

Експерти фонду припускають: у післявоєнний період повернеться ще менше біженців порівняно з базовим сценарієм, що може уповільнити зростання ВВП у 2027 році до 3,8%.

За умови завершення активних бойових дій до кінця 2025-го в МВФ бачать економічне зростання України з 2% у 2025 році до 5,2% у 2026 році, а потім — зниження до 4,5% у 2027-го.

Базовий сценарій щодо реального ВВП України у 2025 році, за прогнозами МВФ, незмінний: зростання у 2,5–3,5%.

Згідно з цим сценарієм, російсько-українська війна може завершитися вже до кінця цього року.

Прогноз Світового банку Січневий макропрогноз Світового банку для України цьогоріч не змінився: очікується уповільнення зростання ВВП до 2% (порівняно з 2,9% у 2024 році).

На наступний, 2026 рік, оцінку пришвидшення у СБ знизили — з 7% до 5,2%.

Це показують світові рейтинги: наприклад, індекс інвестиційної привабливості України у 2024 році зріс до 2,49 бала (з можливих 5) — порівняно з 2,44 бала у 2023 році, що свідчить про покращення інвестиційного клімату в країні.

Зросла і кількість компаній, готових вкладатися в Україну: за даними дослідження Європейської бізнес-асоціації у співпраці з NEQSOL Holding, цей показник у 2024-му збільшився на 13%.

Серед суттєвих подій на ринку, які відбулися вже під час повномасштабного вторгнення, стало оголошення українською телекомунікаційною групою «Київстар» про плани виходу на американську біржу Nasdaq зі стартовою оцінкою $2,21 млрд.

Цей вихід дає іноземним інвесторам долучитися до економіки України через легкодоступний і регульований інструмент.

У процесі підготовки до лістингу група «Київстар» вже прозвітувала про зростання прибутків.

Згідно зі звітом, загальний операційний дохід компанії склав $255 млн (10,6 млрд грн) — на 37,1% більше в доларовому еквіваленті та на 49,6% більше у гривневому порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Стартапи Серед найуспішніших стартапів українського походження, які вже мають великі раунди (Grammarly, Preply) та продовжують розвиватися, більшість інтегровані в західний світ, наприклад, мають реєстрацію у США, там же перебуває частина засновників та основні клієнти, каже в розмові з AIN керівний партнер AVentures Capital Євген Сисоєв.

За його словами, український Defense Tech ринок має не такі великі раунди та поки все ще орієнтований більше на внутрішню аудиторію: маються на увазі контракти з державою та українськими інвесторами.

Сисоєв пояснює, що умови за повномасштабної війни для залучення великих венчурних інвестицій з-за кордону не змінилися: частина команди має бути поза Україною, щоб зменшити ризики для інвесторів.

Серед них — статус кво з точки зору роботи енергоструктури, безперервного інтернету, безпеки виробництва тощо.

«На українські стартапи впливатиме можливість рецесії у світі, особливо у США, адже українська екосистема сильно інтегрована в американську», — говорить інвестор.

Частка Defense Tech домену в індустрії інновацій активно зростає, зазначає в коментарі для AIN Олександр Яценко, голова правління Techosystem, посилаючись на дані спілки: «За перші пʼять місяців 2025 року ця частка вже становить третину ринку як в угодах, так і в обсязі залученого капіталу».

Він порівнює ці дані з підсумками 2024 року, коли частка раундів в оборонну вертикаль становила близько 23%, а за обсягом капіталу — лише близько 4%.

Динаміка є доволі показовою, зазначає Яценко: «До ескалації війни інвестори майже не зважали на інвестиції в оборонні інновації в Україні.

Нині різниця разюча: динаміка показує тенденцію до очевидного зростання, а новини від учасників ринку лише її підтверджують».

За його словами, оборонна вертикаль лише нарощуватиме оберти — інвестиційні та консолідаційні.

Значну роль відіграватиме держава, каже Яценко, адже відкриття експорту має дати значний поштовх для Defense Tech команд.

Кардинальних змін у ставленні до інвестицій у стартапи він не передбачає: «Вперед виходитимуть сильні фаундери, що показують високі темпи зростання.

Досвід засновників і швидкість росту — основа для апетиту венчурних інвесторів».

За словами експерта, цивільний трек залежатиме від загального доступу до венчурного капіталу та темпів еволюції локальної стартап-екосистеми.

Матей Луговий висловлює певний скептицизм щодо нових іноземних інвесторів, які приходять в Україну під час тривалого воєнного конфлікту.

«Після двох з половиною років інвестиційний ландшафт значною мірою кристалізувався: ті, хто готовий ризикувати в Україні, вже активні, тоді як інші залишаються осторонь, попри постійний інтерес», — пояснює він для AIN.

За словами Лугового, деякі фонди все ще коригують свою інвестиційну тезу або залучають новий капітал, який дозволить здійснювати такі інвестиції.

Інші іноземні інвестори можуть чекати на значне масштабування за межами України та втрутитися на пізніших етапах (A+), тільки-но українські компанії доведуть свою масштабованість за межами внутрішніх ринків.

IT Однією з найбільш перспективних сфер для залучення інвестицій залишається IT.

Згідно зі звітом N-iX, ІТ є найбільшою галуззю експорту послуг (понад 40% експорту послуг України).

З інших плюсів для інвесторів — велика база (понад 340 000 спеціалістів).

За даними Statista, український ІТ-ринок до 2028 року зросте в сім разів — до майже 14 млрд.

Та не всі гравці ринку налаштовані оптимістично: деякі наголошують на проблемах залучення інвестицій, повʼязаних із відсутністю стабільності в країні.

Зокрема, це питання порушує в розмові з AIN Ольга Шаповал із Kharkiv IT Cluster.

За її словами, в реалістичному сценарії український ІТ залишиться на рівні $6–7 млрд, продовжить поступово ускладнюватись і переорієнтується з США на ЄС.

«Та якщо хаотичність у державній політиці триватиме, ми втратимо більше, ніж контракти.

Ми втратимо довіру — а її відновити значно складніше, ніж знову вийти на зростання експорту», — пояснює вона.

За словами Шаповал, Україна має все: інженерів, досвід створення інновацій для глобального світу, бойове випробування, кращі в світі перевірені практики стійкості бізнесу.

Та, крім цього, потрібні передбачуваність і прозорість бізнес-умов.