/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Fe5c99ce527334cd334f4556812bbbcd2.jpg)
Чому саміт НАТО перевершив усі очікування і дав надію Україні на членство
Як ми вже повідомляли, головним результатом саміту НАТО у Гаазі став стислий (лише на п'ять пунктів) документ, сформований навколо рішення про різке зростання оборонних витрат з боку європейських держав та Канади.
Все це відповідало очікуванням, які звучали у медіа і навряд чи когось здивували.
Однак те, що це рішення виявилося прихильним до України, стало несподіванкою навіть для деяких ключових світових видань.
Про те, як же це стало можливим попри публічну опозицію Трампа і Орбана, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Саміт НАТО на користь України: як вдалося подолати опір Орбана і Трампа.
Далі – стислий її виклад.
Задача "задобрити Трампа" було ключовою для господарів саміту, цього і не приховували.
Ночівля у королівському палаці.
Особиста увага та турбота з боку нідерландської монаршої родини.
Підлаштування програми під всі забаганки президента США.
Лестощі, від яких перехоплювало дух, і які, на думку західних медіа, часом межували з самоприниженням – все це сталося у Гаазі.
Всі ці зусилля дали результат.
Трампу саміт сподобався, і він цього не приховував – це було особливо помітно на підсумковій пресконференції.
Успішно пройшла і зустрічі американського лідера з українським колегою.
Володимир Зеленський на ній також зробив крок назустріч Трамповим побажанням і змінив звичний светр кольору хакі на чорний одяг, який візуально нагадує костюм.
Утім, ключовий елемент успіху України був гарантований ще до початку саміту.
Як і очікувалося, декларація саміту цього року не схожа на жодне з рішень самітів останніх десятиліть.
Альянс відійшов від практики узгодження розлогих документів, а зупинився лише на одній тематиці, якій власне і був присвячений нинішній саміт.
Це – питання оборонних витрат держав-членів НАТО.
Тобто суто внутрішнє питання, яке стосується лише чинних членів, а не держав-партнерів.
У рішенні підкреслюють, що причиною збільшення оборонних витрат є російська загроза та небезпека нападу РФ на НАТО.
Завдяки визнанню Росії головною "довгостроковою загрозою для євроатлантичної безпеки" в документі знайшлося місце і для України.
Слід зауважити, що ще минулого місяця, коли союзники лише починали розмови про підсумковий документ саміту, в США наполягали на тому, що згадки про Україну там не має бути – мовляв, саміт її не стосується.
Однак протягом трохи більше ніж місяця позиція американців суттєво еволюціонувала.
Тож у фінальному рішенні держави НАТО взяли зобов'язання допомагати ЗСУ за рахунок оборонних витрат, – і американці дали згоду й на це.
А ще – у НАТО отримали "зелене світло" на те, щоби дати Україні надію на вступ.
Заяви Марка Рютте про те, що Україна прямує до членства НАТО, стали дедалі частішими і конкретнішими.
Він почав говорити про це навіть не у відповідях на питання, а з власної ініціативи.
А відсутність коментарів та заперечень з боку Трампа та його команди з цього приводу додатково підтвердила: американська позиція дійсно змінюється.
І саме це є поясненням того, чому позиція щодо України не була заветована й іншими членами Альянсу.
Перш за все йдеться, звісно ж, про Угорщину.
Залежність позиції угорського керівництва від думки США, а особливо від чинного керівництва США давно відома, і Євро.
Правда не раз про це розповідала – і під час першого терміну президентства Трампа, і вже цього року.
Докладніше – в аналітиці Сергія Сидоренка Саміт НАТО на користь України: як вдалося подолати опір Орбана і Трампа.