Парламент Грузії посилив закон про наклеп

Парламент Грузії, контрольований партією влади «Грузинська мрія», прийняв поправки до закону про свободу висловлення думки, які суттєво посилюють правила, що стосуються наклепів.

Про це повідомляє NewsGeorgia, передає Укрінформ.

Як зазначається, ініціатива, що належить депутатам від правлячої партії, розглядалася у прискореному режимі. На її прийняття знадобилося лише два дні. У третьому читанні 83 депутати, присутні на засіданні, підтримали зміни одностайно.

Законопроєкт уточнює визначення наклепуяк «заяву, що містить суттєво помилковий факт і ганьбить ім'я людини». При цьому з чинного формулювання виключається умова, що така заява має завдавати шкоди — тепер достатньо лише того, що вона «ганьбить ім'я».

Одна з ключових змін – перенесення тягаря доведення помилковості висловлювання: у разі подання позову саме відповідач повинен буде довести, що поширена ним інформація не містить істотно помилкового факту. Позивача від зобов'язання доводити свою правоту суд звільнить.

Якщо ж інформація справді виявиться хибною, але відповідач доведе, що виявив сумлінність (наприклад, зробив розумні кроки для перевірки інформації перед поширенням), він може бути звільнений від відповідальності.

Водночас скасовується кваліфікований правовий привілей – норма, що захищає людину від відповідальності за наклеп, навіть якщо його твердження виявлялося суттєво хибним, але служило суспільному інтересу або поширювалося за згодою потерпілого.

Крім того, закон передбачає скорочення терміну, відведеного на примирення сторін у суді – з місяця до десяти днів. Якщо публікації спростування чи виправлення буде недостатньо, суд зможе зобов'язати відповідача виплатити матеріальну компенсацію.

Як заявив депутат від «Грузинської мрії» Давид Матікашвілі, закон матиме 100-денну ретроактивну силу. Це означає, що заяви, зроблені до набрання чинності законом, але які підпадають під цей 100-денний термін, також регулюватимуться новими, більш жорсткими нормами.

Критики побоюються, що запропоновані зміни можуть серйозно обмежити свободу слова в країні та використовуватись для тиску на ЗМІ, активістів та опозицію. Вони вважають, що у такий спосіб партія влади бореться зі своїми опонентами в умовах політичної кризи.

Як повідомляв Укрінформ, Грузію охопила хвиля заворушень після того, як 28 листопада 2024 року прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе оголосив про призупинення чотирирічних переговорів про вступ до ЄС. Цей крок спровокував щоденні масові протести, які часто переростали в насильство, а поліція регулярно використовувала спецпідрозділи, сльозогінний газ і водомети для розгону демонстрантів.

У квітні парламент Грузії, контрольований партією «Грузинська мрія» остаточно ухвалив низку ініціатив, які, зокрема, обмежують діяльність ЗМІ та неурядових організацій.

Дослідницька організація «Центр медіа, інформації та соціальних досліджень» (CMIS) стверджує, що з травня 2024 року до травня 2025 року в Грузії було зафіксовано 342 випадки порушення прав представників ЗМІ.

Фото: Новини-Грузія