Russia Today, Скабєєва і Гагаріна: як роспропаганда отримує гроші через монетизацію в Meta

Протягом останніх років компанія Meta активно впроваджувала різні інструменти для монетизації контенту на платформі Facebook. Від вже неіснуючих Instant Articles до In-stream Video Ads, реклами в Reels і найновішої програми Content Monetization – всі ці механізми створені для того, щоб ділитися прибутками з видавцями контенту, які відповідають певним критеріям. За задумом Meta, ці програми є добровільними партнерствами: адміністратори сторінок подають заявку, погоджуються з умовами компанії, проходять перевірку, після чого отримують частку від доходу, що генерується завдяки рекламі.

Meta систематично публікує списки таких партнерських сторінок, зазначаючи, що вони дотримуються політик монетизації платформи. Власне, саме ці списки стали джерелом тривалого моніторингу неурядової ініціативи WHAT TO FIX, яка з жовтня 2019 року веде архів усіх доступних публікацій Meta. Завдяки цій базі стало можливим встановити низку вражаючих фактів.

Зокрема, дослідники з'ясували, що Meta ще з 2020 року співпрацювала з підконтрольними Кремлю медіа, такими як Russia Today (RT) і Sputnik, у межах програм розподілу рекламного доходу. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну компанія заявила про припинення монетизації для цих сторінок. Але вже в жовтні 2022-го Sputnik повернувся до списку активних партнерів, а в липні 2023 року була додана нова сторінка RT Arabic. На момент червня 2025 року вона досі залишається активною в монетизаційній системі.

Ба більше, Meta продовжувала співпрацю не лише з офіційними сторінками RT і Sputnik, а й з іншими акаунтами, пов'язаними з особами або структурами, які перебувають під санкціями Європейського Союзу. Серед них також є неавторизовані сторінки, що поширюють контент російських медіа, які підпадають під мовні обмеження ЄС. Це відкриває глибше питання: чи дійсно механізм моніторингу Meta працює належним чином, якщо навіть санкційні суб'єкти можуть спокійно заробляти на її платформі? Детальніше – читайте в огляді дослідження від 24 Каналу.

Про що йдеться у дослідженні: лазівка для росіян у соцмережах

В об'єктиві дослідження – Meta Platforms Ireland Ltd, європейський осередок компанії Meta, яка керує Facebook. Виявлені факти ставлять під сумнів, наскільки серйозно техногіганти ставляться до санкційної політики Європейського Союзу і чи справді їхня структура здатна виявляти й зупиняти порушення, якщо мова йде не про пост, а про грошові потоки.

Дослідники з WHAT TO FIX понад п'ять років збирали дані про так звані "партнерські сторінки" – ті, що беруть участь у програмах монетизації Meta. Ці сторінки мають доступ до таких інструментів, як Instant Articles, In-stream Video Ads, Reels Ads та інші формати, де авторам контенту надається частина рекламного доходу. Для цього достатньо пройти базову перевірку й увійти до відповідного списку партнерів. Однак виявилося, що цей механізм фактично став лазівкою, через яку сторінки, пов'язані з підсанкційними російськими медіа, могли не лише існувати в інформаційному полі, а й отримувати за це гроші.

Після введення санкцій проти російських державних ЗМІ, зокрема RT та Sputnik, очікувалось, що такі сторінки будуть заблоковані або, принаймні, виключені з програм заробітку. Але все відбулося навпаки. Дослідники зафіксували, що навіть після 2022 року, коли ЄС чітко ввів обмеження проти мовлення російських державних каналів, сторінки Sputnik, наприклад, залишалися активними партнерами до жовтня 2023 року. Більше того, нові сторінки, як-от RT Arabic, взагалі з'являлись у списках партнерів уже в післясанкційний період – з липня 2023 року. І станом на червень 2025-го, вона все ще має статус партнера по відеорекламі.

До чого тут Скабєєва та Гагаріна

Ще цікавіше стає, коли ми звертаємо увагу на персоналії. З'ясувалося, що деякі сторінки, які беруть участь у монетизаційних програмах Meta, належать або афілійовані з особами, які також потрапили під санкції. Серед них, наприклад, російська співачка Поліна Гагаріна, яка підтримувала війну проти України. Її сторінка активно заробляла гроші від реклами аж до січня 2025 року, хоча її включили до санкційного списку ще влітку 2024-го.

Або ж франко-тоголезький активіст Egountchi Behanzin, більш відомий як Sylvain Afoua – його Facebook-сторінка досі функціонує, демонструє рекламу й отримує платні підписки через Subscriber Hub, навіть після того, як він став об'єктом санкцій у травні 2025-го.

Сторінка Гагаріної / Скриншот з дослідження

Цікаво! Сторінка Polina Gagarina у Facebook має синю позначку підтвердження. Поліна Гагаріна офіційно підтвердила право власності на цю сторінку, скориставшись функцією Facebook Claim Responsibility for a Page. На сторінці також вказано посилання на її офіційний вебсайт. Імовірно, сторінка має географічні обмеження для перегляду в Європі, що додатково підтверджує її справжність, а також те, що Facebook обізнаний щодо її існування та приналежності.

Як і у випадку з RT та Sputnik, за архівними даними Meta, сторінка Polina Gagarina залишалась у списках активних партнерів-публікаторів Facebook навіть після того, як 24 червня 2024 року Поліну Гагаріну було внесено до санкційного списку ЄС.

Особливий інтерес викликає те, що адміністраторами цих сторінок виявилися користувачі з країн Європейського Союзу – Франції та Швеції. Якщо громадяни ЄС допомагають вести сторінки, пов'язані із санкціонованими особами, – це може бути розцінено як непряме сприяння порушенню санкцій.

Сторінка Еґунчі Беханзин / Скриншот з дослідження

Сільвен Афуа (псевдонім: Еґунчі Беханзин) – засновник африканської організації LDNA, яку розпустили у Франції у 2021 році через пропаганду ненависті та насильства. 20 травня 2025 року його внесли до санкційного списку ЄС за поширення російської дезінформації щодо війни проти України в Африці. Сторінка Egountchi Behanzin у Facebook має синю галочку підтвердження, була офіційно підтверджена самим Афуа та містить посилання на його сайт. На відміну від сторінки Поліни Гагаріної, вона залишається доступною в ЄС станом на 1 червня 2025 року.

Згідно з даними Meta від 3 червня 2025 року, ця сторінка продовжує брати участь у програмі відеореклами Facebook, і реклама на її відео досі показується, зокрема й у країнах Євросоюзу.

Розслідувачі також виявили цілу низку сторінок, що можуть бути фейковими або неавторизованими копіями брендів. Наприклад, сторінка під назвою Russian Today, зареєстрована у Перу, або фан-сторінка, що імітує телеведучу Скабєєву, з Індонезії. Вони досі залишаються учасниками партнерських програм Meta, незважаючи на порушення політики компанії щодо імітації чужої особи. Це говорить про серйозні прорахунки в алгоритмах перевірки й про те, що навіть коли такі сторінки мають ознаки підробки, система дає їм "зелене світло" для заробітку.

Ольга Скабєєва – ведуча програми "60 хвилин", одного з найпопулярніших політичних ток-шоу в Росії. Передачу транслює телеканал "Росія-1", який з 16 грудня 2022 року підпадає під санкції ЄС щодо мовлення. Сама Скабєєва була внесена до санкційного списку ЄС ще 28 лютого 2022 року.

Одним із найтривожніших сигналів стало виявлення відмінностей між CSV-файлами – офіційними даними про партнерські сторінки – та тим, що бачить користувач у самому інтерфейсі Meta. Деякі сторінки зникають із візуального доступу, але все ще залишаються у списках партнерів. Це може бути пов'язано з механізмом регіонального обмеження доступу або так званим "гейтингом", коли сторінка існує, але її не видно в окремих країнах. І тут постає ще одне питання – чи Meta навмисно приховує ці сторінки, залишаючи їх у монетизації, чи це черговий технічний збій, на який заплющують очі.

Чим загрожує політика Meta

WHAT TO FIX ставить цілком логічні й гострі запитання до Meta. Чи відстежуються грошові перекази, які йдуть сторінкам, афілійованим з особами або структурами під санкціями? Чи знає керівництво компанії, що адміністрування таких сторінок здійснюється з території ЄС? І, зрештою, чи можна вважати це свідомим порушенням, чи мова йде про величезну прогалину в контролі, яку Meta не змогла або не захотіла усунути?

Варто зазначити, що на момент публікації дослідження у програмах монетизації Meta вже беруть участь понад 5,2 мільйона сторінок по всьому світу. І серед них – ті, хто за законом мав би бути поза грою. Це змушує серйозно замислитись не лише над ефективністю алгоритмів Facebook, а й над тим, чи варто лишати глобальним корпораціям можливість самостійно вирішувати, хто має право на прибуток від реклами, а хто – ні.

І хоча матеріал не робить гучних заяв, між рядками читається очевидне: якщо санкції можна обійти за допомогою монетизації в соцмережах – це не лише технічна вразливість, а загалом виклик для європейського правового простору.