Удари США по Ірану змінюють розрахунки Китаю стосовно Тайваню — FT

Рішуче втручання президента США Дональда Трампа у війну Ізраїлю з Іраном відбилося далеко за межами Близького Сходу, змусивши Китай переглянути свої оцінки того, як глава Білого дому може використовувати американську військову силу в разі війни в Азії, пише FT.

Пекін жорстко розкритикував рішення Трампа завдати удару по іранських ядерних об'єктах і висловив занепокоєння загрозою, яку конфлікт на Близькому Сході становить для поставок нафти. Китай вважається найбільшим у світі покупцем нафти.

Однак низка аналітиків, а також деякі чиновники США і Тайваню вважають, що удари по Ірану змусять зовнішньополітичних радників китайського лідера Сі Цзіньпіна радикально переосмислити потенційні дії Трампа стосовно питань, які Пекін вважає критично важливими для своїх національних інтересів, наприклад, у питанні Тайваню.

“Вони думали, що Трамп 2.0 буде більш прагматичним, тож, можливо, відносини будуть більш стабільними. Але це зовсім не так”, - каже експерт з питань політики Китаю з Університету Ексетера Андреа Гізеллі.

Тепер Пекін повинен переглянути свої оцінки того, чи буде Трамп віддавати перевагу більш ізоляціоністському підходу відсторонення від регіональних гарячих точок під час свого другого терміну в Білому домі або втрутиться військовим шляхом, якщо Китай застосує силу проти Тайваню.

Один американський чиновник, говоривши на умовах анонімності, заявив, що рішення Трампа про повітряні удари по Ірану вплине на розрахунки Китаю, який, можливо вважає, що погрози президента США “не варто сприймати серйозно”.

“Тепер думка про те, що він (Трамп - ред.) вагатиметься під час кризи, розвінчана; це відновило певне стримування для Китаю”, - додав він.

У Тайбеї вже також оцінюють стратегічні наслідки дій США проти Ірану. 

Рішення Трампа вдарити по Ірану поставило “дуже великий знак питання” над думкою Китаю про те, що президент США не буде втручатися в кризи навколо Тайваню або територіальних претензій Пекіна в Південно-Китайському морі, каже старший науковий співробітник аналітичного центру Stimson Center Юн Сун.

“Після цієї війни з Іраном китайці будуть більш розсудливими в цій оцінці. Пекіну також доведеться переглянути те, чи може його активність у “сірій зоні”, яка включає маневри ВПС і ВМС поблизу Тайваню, спровокувати реакцію Трампа”, - додала вона.

Експерти й регіональні чиновники водночас розмірковують і над тим, чи не підірве передислокація американських активів з Індо-Тихоокеанського регіону на Близький Схід зосередженість Вашингтона на Китаї як на “загрозі, що постійно зростає”, або як на найбільш потужному військовому супернику.

"Кожен, хто думає про Індо-Тихоокеанський регіон, згадує про це. Китай також думає про ці наслідки", - каже експерт з політики Китаю в Інституті досліджень національної безпеки в Тель-Авіві Тувія Герінг.

Тайванський чиновник заявив, що швидкість розвитку подій — удари США і припинення вогню з Іраном, відображає рішучість адміністрації Трампа “швидко покінчити” з кризою на Близькому Сході, щоб не відволікатися від Індо-Тихоокеанського регіону.

Погрози Тегерана закрити критично важливий для потоків нафти маршрут — Ормузьку протоку, підкреслили необхідність для Пекіна прискореного досягнення енергетичної самодостатності. Аналітики кажуть, що занепокоєння з приводу енергетичної безпеки може також стимулювати нові переговори щодо проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”, який має з'єднувати Росію і Китай.

Деякі експерти припускають, що трубопровід врешті-решт буде побудований, враховуючи привабливість дешевого російського газу для Китаю. Однак китайська влада, можливо, захоче дочекатися завершення війни Росії проти України, перш ніж приймати рішення, яке може порушити й без того напружені зв'язки з Європою.

Загострення на Близькому Сході також дало Народно-визвольній армії Китаю ще одну можливість спостерігати за "роботою" американської зброї та перехоплювачів.

"Вони вже вчаться на війні Ізраїлю з ХАМАС з 7 жовтня і на війні в Україні. Зараз вони також оцінюють ефективність американської та іранської зброї — що влучило, що не влучило. Китай та Іран могли б співпрацювати в цьому питанні за зачиненими дверима", - припускає Тувія Герінг з Інституту досліджень національної безпеки в Тель-Авіві.

Міністр оборони Ірану Азіз Насірзаде прибув до Китаю в середу, 25 червня, ввечері для зустрічей з тамтешніми чиновниками.

Тянь Веньлінь з китайського Університету Реньмінь вважає, що Китай може отримати стратегічну можливість, якщо США глибше закріпляться на Близькому Сході. Але Іран, значно ослаблений війною, був би несприятливим для геополітичних і економічних інтересів Пекіна.

“Це величезна криза, але в ній є можливості, а в можливостях — ризики”, - зазначив Тянь.

Китай не просто реагує на кризи — він активно формує новий світовий порядок, де США уже не відіграватимуть провідної ролі. Сергій Корсунський у статті “Втрата довіри до США: чи зможе Китай відібрати роль американського гегемона?” розповідає про нові глобальні ініціативи Китаю, який намагається змінити розподіл сил у світі, та вказує на загрози для глобальної стабільності.