Загроза для Сум та можливий наступ на Київ: що чекає Україну влітку й восени 2025

На Донеччині тривають найзапекліші бої. Експерти зазначають, що найближчим часом Росія може розпочати другий етап наступу, до якого готувалася останнім часом.

ТСН.ua поцікавився у військового експерта, якими будуть сценарії війни влітку та восени 2025 року.

Тактика малих штурмових груп

За словами військового експерта Ігоря Романенка, генерал-лейтенанта у відставці та заступника начальника Генштабу (2006-2010 рр.), на фронті росіяни змінили тактику наступу й останні пів року атакують українські позиції дрібними штурмовими групами.

«Якщо раніше штурмові групи були по 10-15 чоловік, то зараз росіяни обмежуються групами по 3-5 бійців. І така тактика, на жаль, працює — ворог просувається вперед. Звісно, певна частка ворожих солдат гине, але деяким вдається закріпитися. А враховуючи, що росіяни мають перевагу в живій силі, то вони, переступаючи через трупи своїх солдат, просуваються вперед», — розповідає Ігор Романенко.

«Мертва зона» та бронетехніка у вогні

Щодо застосування бронетехніки на фронті, то за кілька останніх місяців практика засвідчує, що бронетехніка просто випалюється в «мертвих зонах» (10-20 кілометрів до лінії зіткнення з обо сторін). Тому її намагаються використовувати лише в особливих випадках.

«Знищення бронетехніки відбувається за рахунок дії ударних дронів та артилерії. Якщо бронетехніку сторони намагаються застосувати, то вона дуже швидко знищується. Подекуди як пересувний артилерійський засіб слугують танки — у режимі: виїхав, відпрацював і в укриття», — пояснює військовий експерт.

Звідки Росія бере ресурси?

Ігор Романенко зазначає, що в перше півріччя 2025 року росіяни використовували на фронті сили, накопичені ще до кінця минулого року і за зиму 2024/2025 років.

«Завдяки цим ресурсам РФ розпочала свій перший етап весняно-літньої кампанії 2025 року. Нещодавно росіяни провели призов на строкову службу, і зараз новобранці перебувають у навчальних центрах. Вони можуть замінити вже підготовлені військові частини, які відправлять на фронт. Окрім того, окупанти продовжують активне залучення на контракт найманців з числа своїх громадян та іноземців», — каже експерт.

Романенко додає, що за рахунок призову до 60 тисяч осіб на місяць, РФ щомісячно збільшує кількість російських військ на фронті приблизно на понад 8 тисяч. Саме цей ресурс у живій силі дозволяє росіянам стратегічно просуватися на окремих напрямках фронту.

Що намагається захопити Путін?

За словами генерал-лейтенанта, зараз перед армією РФ поставлене стратегічне завдання — захопити чотири області, які були незаконно «додані» до конституції РФ. Путін прагне приєднати їх військовим шляхом.

Експерт зауважує, що Луганську область росіяни вже майже захопили. Зараз противник зосередився на Донецькій області, де тривають найбільш інтенсивні бої.

«Гаряче навколо Костянтинівки, бо це важливий оборонний район, який росіяни атакують з трьох напрямків — Покровська, Торецька та Часового Яру. Ще більш важливим є Покровськ, який росіяни намагаються захопити ще з минулого року. Навколо нього відбуваються бойові дії за низку напрямків. Перший — захоплення ділянки дороги Покровськ-Костянтинівка. Другий — напрямок Новопавлівський на південному заході в бік Дніпропетровщини з метою військово-політичного виходу на територію нової області. Третій — з правого флангу безпосередньо навколо Покровська, де противник просувається вперед. І зараз місто фактично в напівоточенні», — розповідає Ігор Романенко.

Він додає, що тривають бойові дії на Запорізькому напрямку, де росіяни на тактичному рівні просуваються в бік Оріхового.

«Також спостерігається намагання проводити активні бойові дії на Херсонському напрямку. Але там складні географічні умови — Дніпро та високий правий берег річки, де наші Сили оборони вибивають росіян з плацдарму, який вони намагаються захопити, а також знищують при спробі захоплення островів у дельті Дніпра», — зазначає військовий експерт.

Бої на Сумщині та загроза для Сум

За словами Ігоря Романенка, Путіну не вистачає сил та ресурсів, щоб просуватися скрізь, по всіх ділянках фронту.

Співрозмовник додає, що противник цього року намагається реалізувати новий напрямок — формування буферних або санітарних зон на Харківщині та Сумщині.

Росіянам торік не вистачило сил, щоб розпочати наступ одразу на двох напрямках. До того ж, наші Сили оборони спрацювали на випередження, здійснивши наступальні дії до Курської області, що зруйнувало план Путіна.

«Тільки тепер, коли українські війська практично витіснені з Курщини, окрім боїв навколо російського населеного пункту Теткіно, росіяни змогли сформувати на Сумщині угруповання чисельністю понад 55 тисяч і розпочали просування вперед. Але зараз нам вдалося їх зупинити по лінії рубежу населеного пункту Хотінь, на заході, та населених пунктів Яблунівка та Юнаківка, на сході. Під Хотінь перекинули 225 полк з Курського напрямку і він зупинив просування росіян та відбив Андріївку. На цій ділянці відбулася стабілізація фронту, а от Яблунівку ворогу вдалося захопити. За Юнаківку тривають інтенсивні бої, тому що там вихід на дорогу Суми-Суджа — логістичний шлях на Курську область для наших частин», — розповідає Романенко.

Експерт додає, що у РФ на поточний час немає сил для того, щоб захопити Суми, але росіяни намагаються вийти на рубежі, щоб мати змогу бити по місту ствольною артилерією. За понад три роки війни окупанти не захопили жодного обласного центру України, і дуже цього прагнуть.

Що буде влітку та восени

Романенко зазначає, що літо та осінь можуть виявитися для України дуже гарячими. За інформацією іноземних розвідок, росіяни готують резерви в кількості до 13 дивізій, які вони планують використати у другому етапі військової кампанії 2025 року в осінній період.

«Якщо ворог зосередить таку потугу на окремому напрямку, то це буде досить небезпечним для нас. Зараз у пріоритетах у Путіна захоплення трьох областей. Передусім, Донецької, але він не забуває обстрілювати Дніпропетровщину та безпосередньо місто Дніпро, а також Запоріжжя. Формувати там буферні або санітарні зони. Тому, в залежності від готовності резервів, ймовірно ухвалюватиметься рішення щодо їх застосування на одному чи двох напрямках», — зауважує Ігор Романенко.

Скільки зможе воювати Путін?

Генерал-лейтенант додає, що за даними натівських аналітиків, Росія зможе воювати в теперішньому темпі до 2027 року, хоча наш президент висловив думку, що Росії вистачить ресурсів до червня 2026, а після цього в економіці окупантів може загостритися криза.

«Через війну на Близькому Сході військова допомога для України зменшувалась, особливо з боку американців. А у росіян покращилася ситуація через ріст цін на нафту, а це гроші для Путіна, які він витратить на війну в Україні. Хоча у разі тривалого перемир’я між Ізраїлем та Іраном — ціни на нафту впадуть», — пояснює Ігор Романенко.

Загроза наступу на Київ

Експерт вказує на ще одну загрозу, яку теж варто враховувати на осінь — це можливий наступ росіян з півночі на Київ, під прикриттям військових навчань у Білорусі.

«У росіян є досвід захоплення територій під прикриттям військових навчань. Саме так вони захоплювали Крим та Донбас. Навчання були формальним приводом для концентрації військ на початку широкомасштабного вторгнення. Відомо, що на поточний час росіяни вже почали перекидати до Білорусі частину озброєння. Про це зауважують західні розвідки, а ближче до вересня можуть перекидати особовий склад. Гадаю, це переміщення буде помітним, бо до цього росіяни особливо його не приховували. Тому, якщо запланували, будуть виконувати поставлені задачі. Безумовно, поява північного фронту загострить ситуацію, бо навіть на поточний час у нас не вистачає потенціалу, щоб зупинити противника. Ще один фронт зробить ситуацію ще більш загрозливою», — зауважує військовий експерт.

Кількість повітряних атак не зменшиться

Ігор Романенко вважає, що разом з активізацією на фронті Росія продовжуватиме повітряний терор дронами та ракетами.

«Росіяни продовжують збільшувати кількість випуску БПЛА та ракет. Особливо небезпечними стають дронові атаки через велику кількість засобів повітряного нападу. Один дрон несе бойову частину вагою в 90 кілограмів. Навіть сотня таких дронів — це значна небезпека для наших міст. Адже одна балістична ракета може знищити якийсь один об’єкт, а декілька десятків дронів, спрямованих на одне місто, — завдадуть значно більшої шкоди. Тобто чим більше РФ буде нарощувати свій потенціал повітряних атак, тим більш загрозливою буде для нас ситуація. Треба протидіяти — удосконалювати та масштабувати технічні розробки боротьби з засобами повітряного нападу і боротьби з дронами, формувати групи повітряного захисту на базі територіальних громад за рахунок громадян, які не підлягають мобілізації. Наскільки це буде реалізовано — час покаже», — підсумовує Ігор Романенко.