В Україні є покинуте лігво "людини-вовка": як виглядає садиба відомого пацієнта Фрейда

В Україні чимало архітектурних перлин, у тому числі старовинних палаців, але багато з них сьогодні перебувають у занедбаному стані. Не стала винятком і садиба Дубецьких, яку ще називають лігвом "людини-вовка".

"Телеграф" вирішив з’ясувати, де знаходиться палац-садиба Дубецьких-Панкеєвих, якому понад 170 років. Ми дізналися, що вона виглядає і що з нею зараз.

Садиба людини-вовка — хто там жив і чому так називається

Ця пам’ятка архітектури була збудована між 1830 і 1854 роками. Виглядав він настільки розкішно, що його порівнювали із Зимовим Палацом Миколи II. За деякими відомостями, цю будівлю звели за проэктом автора Потьомкінських сходів — Франца Боффо, а його власником був генерал-майор Василь Дубецький.

Палац складався із трьох двоповерхових корпусів, які були пов'язані одноповерховими переходами. На території був великий сад, прибудови, озеро, маленький ставок та фонтан. Є навіть потаємний хід, що йде далеко під землю, але з якою він був побудований метою — невідомо.

У 1862 році, коли скасували кріпацтво, нащадки Дубецького продали палац євреям Фішелю Бергмадському і Янкелю Сверлику, а в 1885 році володіння перейшли у власність купця Костянтина Панкеєва. Саме його син став відомий як "людина-вовк", а садиба перетворилася на його лігво.

Чому ж сина Панкеєва стали називати "людиною-вовком"? Як виявилося, з дитинства він страждав на невроз, через який бачив один і той же сон. У своєму кошмарі Сергій Панкеєв бачив дерево, на гілках якого сиділи білі вовки та передавали йому сигнали очима.

"Кілька білих вовків сиділи на гілках прямо перед моїм вікном. Їх було шість чи сім. Вони були всі білі, більше схожі на лисицьабо вівчарок, у них були хвости як у лисиць і вуха як у собак, коли вони звертають на щось увагу. Злякавшись, що мене з'їдять вовки, я закричав і прокинувся. Няня підбігла до мого ліжка, щоб подивитися, що зі мною сталося", — згадував сам чоловік.

У 1906 році сестра Панкеєва наклала на себе руки, і його емоційний стан погіршився. У чоловіка з’явилися ознаки депресії, і він проходив лікування у відомого австрійського психолога та психоаналітики Зігмунда Фрейда.

Експерт зазначав, що тварини є ключем до того, що відбувається із психікою пацієнта. Тлумачі Фрейда говорили, що вовки можуть уві сні символізувати постать батька, а образ відкритого вікна та хижаків на гілках — пригнічені сексуальні фантазії, де батько виступає у ролі загрозливого переслідувача, а дитина почувається беззахисною жертвою.

Але Фрейд не зміг вилікувати Панкеєва і той емігрував до Австрії, де почав малювати картини та працював юристом. Наприкінці життя він написав книгу, де розкритикував відомого психоаналітика.

Однак про "людину-вовка" розповідали в місцевості різні "страшилки", зокрема те, що він збожеволів і міг вночі вибігти з дому рачки й вити, а також їсти м’ясо свійських тварин.

Де знаходиться садиба "людини-вовка" і що з нею зараз

Палац Дубецьких знаходиться у селі Василівка Біляївського району Одеської області. Наразі від будівлі залишилися руїни, а прилеглий парк із фонтаном перебуває у занедбаному стані.

Відомо, що з 1917 до 1920 року в садибі було відділення міліції (НКВС). Після 1920 року тут мешкали місцеві жителі. Було розміщено адміністративні кабінети, клуб та кінотеатр.

Після 1991 року палац почав руйнуватися, його повністю пограбували місцеві, навіть забрали цеглини для власних будівель. На початку 2000-х років у будівлі впав головний західний мур центрального корпусу.

У 2007 році лігво "людини-вовка" перейшло у власність одеської ТОВ "Українська кабельна компанія" за 1 мільйон гривень, і вона мала його відновити протягом 10 років, але роботи так і не почалися.

Згідно з останньою інформацією, покинутий палац у Василівці знову повернули громаді, а договір купівлі-продажу будівлі, яку попередній власник залишив без нагляду більш ніж на 15 років, — розірвали. Цей палац має історичну та архітектурну цінність, але перебуває у критичному стані та потребує негайної консервації для відновлення.

"Телеграф" писав раніше, де в Україні є унікальний замок-примара та як до нього дістатися. Він існував ще в 9 столітті й досі вражає.