Замовне вбивство Дем’яна Ганула: кого і як за це судять

У березні в центрі Одеси застрелили лідера місцевої націоналістичної організації “Вуличний фронт” Дем’яна Ганула. Правоохоронці стверджують, що його вбили з другої спроби, а перша готувалася ще восени 2024 року. За версією слідства, тоді львів’янин Микола Майоренко прихав до Одеси й почав підшукувати кілера для Ганула та ще одного одесита ― підприємця Геннадія Бейбутяна. Проте, як стверджують правоохоронці, найнятий ним виконавець співпрацював зі слідством, тому вбивств не відбулось, а Майоренка затримали. Минулого тижня його почали судити.

Видання Суспільне розповідає деталі цієї справи та нові подробиці вбивства Ганула й розслідування цього злочину.

“Воскресіння” Бейбутяна

19 жовтня 2024 року поліція Одеської області випустила пресреліз про вбивство у передмісті Одеси. Правоохоронці повідомили, що знайшли тіло з вогнепальними пораненнями на узбіччі.

Того ж дня місцева журналістка уточнила, що загиблий ― місцевий підприємець Геннадій Бейбутян. Він був власником кількох компаній з ремонту авто, прибирання будинків та будівництва доріг. Також із недавних пір Бейбутян був головою громадського формування “Підрозділ сприяння правоохоронним органам”.

Ця організація допомагала територіальним центрам комплектації проводити мобілізацію в області й кілька разів потрапляла в скандали. У лютому 2024 року член формування намагався розбити скло в машині, яке військові ТЦК зупинили для перевірки документів. У той же період поліція відкрила кримінальне провадження проти “Підрозділу”: його членів підозрювали у продажі посвідчень організації одеситам, які бажають уникнути мобілізації. Утім, до суду справа не дійшла.

• Вбитий в Одесі активіст Ганул звертався за захистом до СБУ – журналіст

Медіа розтарижували повідомлення про вбивство Бейбутяна, але за три дні виявилося, що він живий. Служба безпеки України заявила, що інсценувала вбивство, щоб викрити його організатора. СБУ стверджувала, що злочин замовили російські спецслужби, що “хотіли здійснити показову ліквідацію діяча, який публічно підтримував мобілізацію”. За версією СБУ, так росіяни намагались “посіяти паніку і дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в регіоні”.

Служба безпеки стверджувала, що росіяни знайшли в Україні організатора й той почав підшукувати кілера, який вб’є Бейбутяна за 80 тисяч доларів.

“Щоб запобігти тяжкому злочину й отримати докази на агента співробітники СБУ вивели на нього потенційного “виконавця” вбивства. Підставний “кілер” діяв під контролем правоохоронців: придбав пістолет із набоями, “виконав” завдання й відзняв “убите тіло” жертви на камеру телефону. Після імітації вбивства “кілер” передав своєму замовнику підтверджуючі фото- і відеофайли з місця події”, ― заявляла спецслужба. І як доказ опублікувала записи таємного прослуховування, на яких, за версією спецслужби, організатор дає завдання “кілеру”, планує з ним виконання вбивства та звітує перед замовником. Також спецслужба оприлюднила скріншоти листування організатора із замовником, який користувався російським номером.

Ймовірного організатора затримали, оголосили підозру в організації замаху на умисне вбивство й заарештували. Ним виявився 44-річний мешканець Львова Микола Майоренко. СБУ називає його колишнім “працівником служби безпеки одного з російських олігархічних кланів”.

Єдина згадка про Майоренка у відкритих джерелах до арешту ― пост у телеграм-каналі Іллі Киви, колишнього народного депутата від “Опозиційної платформи ― За життя”, який у 2022 році переїхав в Росії та підтримав її агресію проти України. У грудні 2023-го невідомі застрелили Киву в передмісті Москви.

За півроку до смерті Кива писав, що Майоренко ― “лідер групи кілерів”, причетний до замовних убивств в Україні та Європі. Нардеп-утікач стверджував, що СБУ найняла Майоренка для “його фізичної ліквідації на території РФ” та опублікував фото його ізраїльського паспорту. Ні СБУ, ні Майоренко цю заяву публічно не коментували.

Вбивство з другої спроби

СБУ заявила, що після вбивства Бейбутяна російські спецслужби за допомогою Майоренка “планували замовити вбивства інших активістів із публічною проукраїнською позицією”. Пізніше у службі повідомили, що мали на увазі Дем’яна Ганула. Це лідер націоналістичної організації “Вуличний фронт” і відомий в Одесі блогер, громадський діяч та учасник радикальних акцій.

Зокрема, Ганул боровся проти незаконної забудови, за демонтаж радянських пам’ятників, а також був постійним учасником конфліктів щодо мовного питання. Він реагував на випадки, коли в мережі з’являлися відео, де працівники одеської сфери послуг відмовлялися спілкуватися з клієнтами українською. Ганул знаходив цих людей і публікував відео з їхніми вибаченнями. Також він публічно карав одеситів, які грубіянили військовим.

Активність Ганула помічали і в Росії. У квітні 2024 року Басманний суд Москви заочно заарештував його за обвинуваченням у “пошкодженні військових поховань та пам’ятників”. Ще через кілька місяців Ганул заявив, що росіяни почали на нього полювання та обіцяють від 5 до 10 тисяч доларів за напад. Через це він публічно попросив СБУ та поліцію надати йому державну охорону.

Тоді його прохання відхилили. Але, як розповіла Суспільному дружина Ганула Жанна Вознюк, у жовтні 2024 року працівники СБУ викликали Ганула до себе. Це було напередодні затримання Олега Майоренка. В СБУ Ганулу повідомили, що на нього готується замах, він отримав у справі Майоренка статус потерпілого. За словами Вознюк, після цього СБУ також не надала йому охорону, але час від часу її працівники негласно його супроводжували.

“Він постійно мені говорив, що за ним їздить машина і скрізь його супроводжує… Ми рідко кудись удвох виїжджали, враховуючи, що в нас маленька дитина і я постійно була з нею. Але пригадаю, що він міг показати в заднє дзеркало, що хтось їде”, ― сказала Вознюк.

• Поліція опублікувала фото причетного до вбивства Ганула

За її словами, після затримання Майоренка СБУ повідомляла Ганулу, що загроза не зникла й за ним стежать. Через це у лютому парі з дитиною довелося тричі змінювати житло.

14 березня, коли Дем’ян ішов проспектом Українських героїв, до нього наблизився чоловік із пістолетом і випустив кілька куль. Ганул помер на місці. У той же день поліція затримала ймовірного кілера. Їм виявився 46-річний військовий, командир механізованого взводу 28-ї бригади ім. Лицарів Зимового Походу Сергій Шалаєв. За даними Суспільного, у боях він отримав поранення та контузії, через що протягом останнього року часто лежав у лікарнях, мав ментальні проблеми. Його бригада заявила, що він після останньої відпустки не повернувся до частини і з 22 лютого “вважається у СЗЧ”.

Після затримання Шалаєва суд його заарештував. Засідання відбувалися в закритому режимі, з журналістами підозрюваний говорити відмовився.

Як повідомило Суспільному знайоме з ходом слідства джерело, родичка Шалаєва дала свідчення, що організатори вбивства вийшли на нього через неї. За кілька місяців до нападу їй подзвонив невідомий і представився працівником Служби безпеки України.

Чоловік сказав, що вона купила ліки, вироблені в “ДНР” і тому її підозрюють у “фінансуванні тероризму”. Після цього співрозмовник запропонував родичці Шалаєва співпрацю в обмін на непритягнення до відповідальності. Вона погодилася. Згодом співрозмовник попросив її зв’язати його з Сергієм, вони почали співпрацювати. І, як припустила родичка Шалаєва в свідченнях, він убив Ганула, впевнений, що виконує завдання СБУ.

Через два місяці, 1 травня замах пережив іще один відомий одесит ― волонтер і блогер Сергій Стерненко. Невідома йому жінка підстерегла його біля під’їзду й вистрілила з пістолета. Куля пройшла наскрізь через стегно. Охоронець Стерненка затримав нападницю на місці злочину.

На суді її адвокат розповів, що її завербували в такий же спосіб, як і підозрюваного у вбивстві Ганула. Невідомий подзвонив їй, представився працівником СБУ, залякав та схилив до співпраці. Адвокат підозрюваної та сам Стерненко впевнені, що насправді її співрозмовник був представником не СБУ, а російських спецслужб.

Поки що слідство не встановило особи організаторів та замовників ні замаху на Стерненка, ні вбивства Ганула.

“Мені хочеться вірити, що [до встановлення всіх причетних] докладається максимум зусиль, але мене тривожить інформаційна тиша, ― зізналася Суспільному вдова Ганула. ― Вже стільки часу пройшло ― три місяці ― а жодних подробиць немає, нічого не говорять”.

• Підозрюваним у вбивстві громадського активіста Ганула в Одесі виявився 46-річний дезертир

Суд над Майоренком

19 червня конвоїри завели до зали Приморського суду Одеси Миколу Майоренка, обвинуваченого в організації першого нападу на Ганула, який він, за версією слідства, не встиг довести до кінця. Прокурор зачитав обвинувальний акт і розповів, як підсудний готував злочин.

За версією слідства, у вересні 2024 року він отримав “від невстановленої особи” замовлення на вбивство Ганула за грошову винагороду. Майоренко приїхав до Одеси й почав збирати інформацію про місце проживання активіста, його автівку, маршрути пересування ― і підшукувати кілера. Зрештою, він домовився про це з людиною, яка фігурує у справі під вигаданим ім’ям “Віктор Прокопенко”.

27 вересня вони вперше зустрілися в одеському пабі “Шкіпер”, де Майоренко запропонував Прокопенку або знайти кілера для вбивства Ганула, або зробити це самому. Також він сказав купити пістолет та запропонував 90 тисяч доларів. Прокопенко погодився, але відразу повідомив про це правоохоронців і почав таємно записувати розмови з Майоренком.

9 жовтня вони знову зустрілися в “Шкіпері” й Майоренко розповів Прокопенку про “спосіб життя, звички, розпорядок життя, місце проживання та сферу діяльності Ганула”. А також запропонував за 80 тисяч доларів вбити ще одну людину ― Геннадія Бейбутяна. В обвинувальному акті йдеться, що Майоренко запропонував почати саме з Бейбутяна, бо до нападу на Ганула треба готуватися ретельніше “зважаючи на широку медійність Ганула і на те, що вбивство останнього буде мати широкий резонанс, який потягне за собою залучення всіх сил та засобів правоохоронної системи”.

Пізніше Майоренко ще кілька разів зустрівся з Прокопенком. Той повідомив, що знайшов кілера і отримав від організатора близько двох тисяч доларів завдатку. 19 жовтня СБУ та поліція інсценували вбивство, після чого Прокопенко знову зустрівся з підсудним і передав фото та відео “вбитого” Бейбутяна.

Після цього Майоренко відзвітував замовнику про виконання вбивства та передав йому номер криптогаманця виконавця для розрахунку. Того ж дня Майоренка затримали в одеському ресторані “Щастя”. Правоохоронці знайшли у затриманого гранату Ф1 та підроблений український паспорт на чуже ім’я. Через це його звинувачують іще й у незаконному зберіганні зброї та підробці документів.

Майоренко на суді був спокійним, на питання суддів відповідав із посмішкою. Він сказав, що народився в Київській області, має середню освіту та останнім часом живе між Львовом та Одесою. У нього п’ятеро дітей, четверо з яких неповнолітні. Майоренко додав, що має подвійне громадянство ― українське та ізраільске. На питання про рід занять відповів: “нічим не займаюсь”. Обвинувачення, за словами Майоренка, йому зрозумілі ― але вину він не визнає.

• У бригаді, з якої втік підозрюваний у вбивстві Ганула, прокоментували його затримання

Суд визначив, як далі слухатиме справу. Спочатку буде досліджено письмові і речові докази, потім допитано свідків і потерпілих, а наприкінці ― самого обвинуваченого.

Адвокат Майоренка брав участь у суді через відеозв’язок. Суспільне намагалося детальніше вточнити у нього позицію захисту, проте на дзвінки він не відповів. Потерпілий Бейбутян теж проігнорував наші повідомлення.

Після смерті Ганула другою потерпілою у справі стала його вдова Жанна Вознюк. Вона сказала Суспільному, що вважає Майоренка винним і проситиме для нього максимальне покарання.

Статті, які йому інкримінують, передбачають від 10 років колонії до пожиттєвого ув’язнення.

Автор: Олексій Арунян

Джерело: Суспільне