Дуже дивне дослідження NASA: накачали павуків забороненими препаратами і спостерігали

Одне з таких незвичайних досліджень було проведене вченими NASA в 1990-х роках, коли вчені давали павукам заборонені наркотики, а потім спостерігали за тим, як змінювалася їхня павутина. Цікаво, що павутина, сплетена під впливом кофеїну, була особливо хаотичною, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дуже дивний експеримент

Перше дослідження з павуками було проведене швейцарським фармакологом Пітером Віттом, який намагався дослідити вплив наркотиків на павуків. Він тримав їх у кімнаті з контрольованою температурою і світлом, а також годував амфетамінами, мескаліном, кофеїном і ЛСД. Крім того, павуки отримали дозу чадного газу. Далі Вітт спостерігав за тим, як наркотики впливають на здатність павуків плести павутину.

Відомо, що павуки вміють плести свої сітки інстинктивно, а не вчаться цього в інших павуків. За словами доктора Бет Мортімер з Оксфордського університету, спочатку павукам, які плетуть павутину, необхідно мати одну нитку, що проходить через простір. Далі вони створюють Y-подібну форму — ідуть у середину і прикріплюють ще одне шовкове волокно і тягнуть усе це вниз, створюючи Y-подібну форму.

Потім вони вибудовують швартувальні та структурні нитки навколо зовнішньої частини павутини, перш ніж ввести трохи шовку в середину і прикріпити його до центру павутини. За словами доктора Мортімер, павуки приносять трохи шовку в середину і прикріплюють його до центру. Потім вони проводять більшу частину часу, повільно укладаючи цю спіраль захоплення.

Далі павуки повільно переміщуються, створюючи з павутини складну мережу для лову мух. Принаймні так поводяться павуки, які не перебувають під впливом наркотиків.

Як поводяться павуки під ЛСД

Результати дослідження показали, що високі дози ЛСД заважали павукам виконувати роботу — внаслідок цього деякі павуки та зовсім кидали свою роботу. Але за нижчих доз вони створювали складні тривимірні мережі. Хоча павутини були красивими й описувалися як "разюче психоделічні", вони були доволі неефективні в лові здобичі. Павуки, які приймали мескалін, натуральний психоделік, що виробляється деякими кактусами, насправді створювали трохи більші сітки.

Здавалося б, учені дізналися все, що хотіли. Однак у 1990-х роках учені NASA вирішили, що це не так.

Експеримент NASA

У 1995 році вчені з Центру космічних польотів імені Маршалла NASA в Аризоні повторили експеримент із павуками, даючи їм канабіс, амфетамін, кофеїн, седативний хлоралгідрат. Далі вчені проаналізували мережі, сплетені павуками.

Автори дослідження зазначали, що хотіли таким чином визначити токсичність хімікатів без проведення випробувань на "вищих тваринах". Результати виявилися схожими з результатами Вітта, включно з особливо зіпсованими павутиннями, коли павуки піддавалися впливу кофеїну.

Команда дійшла висновку, що зміни в павутині відображають ступінь токсичності речовини: що токсичніша речовина, то більш деформованою виглядає павутина. Оскільки форма павутини з деякого погляду нагадує форму кристалічної решітки, застосовуються методи статистичної кристалографії для отримання декількох кількісних показників токсичності, які проявляються у відмінностях між фотографіями павутини, сплетеної в токсичних і нормальних умовах.

Зображення осередків були оцифровані й оброблені програмою аналізу даних зображень, що обчислює різні показники клітинної структури павутини, зокрема:

• кількість осередків;
• середня площа;
• периметри;
• радіуси комірок.

Схоже що одним із найбільш виражених показників токсичності є зменшення, порівняно зі звичайним павутинням, кількості завершених сторін у комірках: що вища токсичність, то більше сторін павук не може завершити. У той час як інші препарати мають сильніший вплив на людей, не дивно, що кофеїн міг еволюціонувати через свою токсичність для комах.

Раніше Фокус писав про те, що цілий рід із 12 видів неймовірним чином вислизав від учених.