"Европа минус Орбан". Как саммит ЕС искал будущее для Украины и почему не преодолели сопротивление Венгрии

Саміт Європейської ради, який відбувся у Брюсселі 26 червня, не можна назвати успішним з точки зору інтересів України, хоча принаймні одне важливе досягнення за його підсумками наша держава отримала.

Лідери 27 держав-членів ЄС дали політичну згоду на продовження секторальних економічних санкцій проти Росії ще на пів року після 31 липня.

Натомість щодо актуального і болючого для офіційного Києва питання початку перемовин про вступ України до ЄС та відкриття перемовних кластерів дива не сталося: цей процес продовжує блокувати Угорщина.

Певним позитивом стало те, що решта 26 держав офіційно змінили риторику щодо готовності України до переговорів – але й вони додають, що без угорського прем’єра Віктора Орбана цей процес не зрушить з місця.

Принаймні, за офіційним треком.

Більш того, до відкритого блокування вигідних Україні ініціатив перейшла і Словаччина.

Її прем’єр Роберт Фіцо (єдиний лідер ЄС, який 9 травня їздив на парад до Москви) лишається на боці решти членів ЄС у питанні переговорів про вступ, але йде проти України в іншому.

Новий, 18-й пакет санкцій лишається заблокований, поки Словаччина не отримає гарантії та компенсації від ЄС за відмову від російського газу після 2027 року.

За переговорами лідерів ЄС у Брюсселі спостерігали кореспонденти "Європейської правди".

Європа мінус Орбан.

У тому, що Віктор Орбан твердо налаштований блокувати рішення щодо України (а передусім стосовно нашої дороги до вступу в ЄС), сумніву не було.

І офіційний Київ, і партнери у ЄС усвідомлювали, що шанси здолати його опір до завершення головування оцінювались як украй низькі.

Але від спроб змінити це не відмовлялися аж до самого кінця.

Джерело "Євро.

Правди" розповідає, що у червні один з керівників ЄС зробив спробу натиснути, або й пошантажувати Орбана та пояснити йому, з якими негативними наслідками може зіткнутися Угорщина у відповідь на його зусилля з руйнування європейської єдності.

Відповідь угорського лідера виявилася несподіваною для брюссельського топпосадовця.

"Так, робіть, карайте Угорщину! Мені ж це лише додасть політичних бонусів.

Покарання грошима? Чудово! Санкції проти Угорщини? Ще краще!".

– так співрозмовник "ЄП" передав зміст сигналів від Орбана.

Про цю розмову офіційно не повідомлялося.

Розуміючи, що позиція Угорщини не зміниться, в ЄС почали готуватися до запасного сценарію.

Йдеться про ухвалення рішень у форматі "Євросоюз мінус Угорщина".

Євросоюз довго тримався за потребу зберігати єдність – але зрештою "зламався".

На трьох останніх самітах ЄС лідерам доводиться оприлюднювати два документи.

Один з них – це офіційне, оформлене за усіма правилами рішення саміту за підтримки усіх 27 столиць.

Другий – додатковий документ про Україну з наголошенням того, що його схвалили лише 26 держав.

Тобто усі, крім Угорщини.

Уперше цю практику застосували на спецсаміті 6 березня.

Потім – на плановому, у кінці місяця.

І, нарешті, це повторилося на саміті у червні, перетворивши ізоляцію Орбана на таку собі традицію.

Чимало пунктів повторюються у цих трьох рішеннях (що насправді непогано, бо показує сталість позиції Євросоюзу), але є один, украй важливий для України елемент, який змінюється.

Йдеться про формулювання щодо готовності України до членства.

Що зі вступом?.

Ключова відмінність: у березні країни ЄС навіть у форматі "мінус Орбан" не були готові робити предметні заяви про рівень готовності України до переговорів з ЄС.

Тоді 26 країн лише пообіцяли "посилити підтримку реформ на шляху України до членства" і додали, що "за умови дотримання відповідних вимог" виступають за відкриття переговорів.

Без жодних оцінок.

За минулі три місяці відбулася зміна – і у категоричності, і в амбітності заяв.

"Європейський Союз залишається непохитним у своїй підтримці шляху України до членства в ЄС", – стверджується у документі, який, як офіційно заявлено, здобув "тверду підтримку 26 держав-членів".

Якщо три місяці тому вони були готові заявити лише про підтримку реформування України, то тепер формат "ЄС мінус Угорщина" заявив, що "високо оцінює темпи реформ, пов'язаних із вступом до ЄС… вітає значний прогрес, якого досягла [Україна], і закликає Україну та Європейську комісію активізувати роботу в процесі вступу до ЄС".

Понад те, у документі йдеться про заклик до подальших дій.

"Європейська рада пропонує Україні здійснити наступні кроки у процесі вступу до ЄС… з відкриттям кластерів, коли будуть виконані відповідні умови.

Вона бере до уваги оцінку Комісії, що кластер "Основи" готовий до відкриття", – каже документ.

Ці елементи варто пояснити, перекласти з мови євробюрократії на українську.

Це – перше офіційне, письмове визнання з боку 26 держав-членів про те, що перший кластер у вступних переговорах готовий до відкриття, що Україна виконала всі технічні передумови для цього кроку.

Єврокомісія визнавала це і раніше, але держави-члени досі утримувалися від спільної оцінки.

Важливо, що ця оцінка у форматі 26 держав не викликала заперечень також держав-сусідів України, які мають меншини на українській території – Польщі, Словаччини та особливо Румунії.

На цьому, до слова, наголошував у виступі на саміті ЄС і президент Зеленський.

Однак поруч із цим визнанням документ наголошує: відкриття переговорних кластерів відбудеться лише тоді, "коли будуть виконані відповідні умови".

Єдиною умовою, яка наразі лишається не виконаною, є політична згода з боку Угорщини, пояснили два джерела "Євро.

Цей елемент дуже важливий.

Навіть попри готовність 26 держав-членів ЄС робити кроки назустріч Україні, шукати альтернативні формати тощо – офіційна процедура не розпочнеться, доки Будапешт не дасть зелене світло.

Орбан чудово це розуміє, не планує відмовлятися від вето і робить цю позицію основою своєї політичної платформи.

"Ми зупинили вступ України до Євросоюзу", – заявив він у зверненні до угорської нації в ефірі пропагандистської програми на державному радіо "Кошут" після завершення саміту ЄС.

Україна та Молдова на шляху до ЄС: разом чи окремо.

Ще перед початком саміту ЄС "інформаційну бомбу" підірвав новообраний президент Румунії Нікушор Дан.

Спілкуючись із журналістами, він анонсував відкриття першого кластера для Молдови вже наступного тижня, під час саміту Молдова-ЄС 4 липня.

Причому його заява була такою чіткою, що не припускала різночитань.

"У процесі вступу ведуться переговори по 33 розділах, і на саміті, який відбудеться в Кишиневі 4 липня, за участю представників Комісії та Європейського Союзу, буде відкрито перший кластер "Основи", – заявив Дан, відповідаючи на запитання журналістів.

Заява була дещо сумнівною навіть з точки зору процедур: рішення про відкриття переговорів ухвалюють не на саміті.

Учасники саміту також не мають повноважень анонсувати цей крок, доки не отримають згоду усіх 27 членів ЄС.

Утім, зважаючи на те, що Дан повторив цей сигнал кількаразово – "Євро.

Правда" взялася перевіряти інформацію у джерел в Брюсселі та у Кишиневі.

Усі як один заявляли, що румунський очільник "марить, або щось наплутав".

"Питання розділення (decoupling) Молдови та України у перемовинах про вступ до ЄС наразі не стоїть на порядку денному", – підтвердив один з посадовців Європейської ради на умовах анонімності.

Ця новина стурбувала також офіційний Київ, для якого розділення зв’язки з Молдовою є украй небажаним сценарієм.

З’ясувалося, що причина появи сенсації – недосвідченість нового лідера Румунії.

Вже увечері 26 червня Нікушор Дан був змушений спростувати власні слова.

"Це була помилка", – визнав він.

То якою є ситуація з парою Україна-Молдова у контексті переговорів з ЄС?.

Наразі Брюссель докладає всіх зусиль, щоби показати, що це питання не на часі.

У цьому "Євро.

Правду" переконують співрозмовники у Брюсселі.

Це також підкреслюють у документах: тексти висновків щодо Молдови та України стосовно розширення ЄС збігаються дослівно.

Та є одна відмінність, на яку президент Дан поспішив звернути увагу журналістів: незважаючи на ідентичність формулювань, пункт щодо України не знайшов консенсусу на саміті (адже його підтримали лише 26 держав – усі, крім Угорщини), а пункт щодо Молдови – підтримали всі 27.

Проблеми не лише з Угорщини.

Ще до початку саміту ЄС з Братислави лунали застереження: Словаччина вимагатиме відкласти голосування за 18-й пакет санкцій проти Росії до вирішення питань щодо постачання газу після 2027 року.

Йдеться, звісно, про російський газ, від якого Євросоюз хоче відмовитися з 1 січня 2028 року.

Словаччина вважає, що постраждає від цього двічі: по-перше, газ для словаків стане дорожчий через можливе зростання ціни транспортування, а по-друге, Фіцо наполягає, що є небезпека багатомільярдних позовів "Газпрому" через те, що у його контрактах з постачання газу до Словаччини зафіксований принцип "бери або плати" і, мовляв, Словаччина вимушена буде платити за неспожитий газ.

Твердження Фіцо з цього приводу є сумнівними – зрештою, без відновлення українського маршруту Росія не може поставити газ до Словаччини.

Ті саме аргументи використовує і Угорщина.

Обидві держави критикували механізм RepowerEU, запропонований Єврокомісією, згідно з яким і має відбуватися поступова відмова від російських енергоресурсів.

Але лише Фіцо обрав тактику тиску: він обіцяє блокувати 18-й пакет санкцій проти Росії, доки Братислава не отримає гарантії від ЄС у газових питаннях.

У день саміту ЄС 26 червня для того, щоб вмовити словацького прем’єра, у хід пустили "важку артилерію".

Роберта Фіцо запросили на особисту зустріч з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

Після зустрічі обидва політики дали позитивні коментарі, а представники Єврокомісії та Ради ЄС почали розповідати журналістам, що питання з блокуванням санкцій вирішене позитивно, і Словаччина здалася.

Аж тут щось змінилося.

За кілька годин після спілкування з фон дер Ляєн словацький прем’єр опублікував відео, у якому заявив протилежне.

Ось його заява:.

"Єврокомісія протисне цю пропозицію (про відмову ЄС від російського газу.

– ЄП), оскільки рішення ухвалюватиметься кваліфікованою більшістю, навіть якщо ми проголосуємо проти.

Це означатиме припинення потоку газу зі сходу на захід.

Натомість Словаччина отримуватиме газ з інших напрямків: з півночі, півдня та заходу.

Це призведе до значного підвищення транзитних тарифів для Словаччини.

Тому перше питання, яке ми порушили – щоб газ, що надходитиме до Словаччини через різні країни, не мав вищих транзитних тарифів, ніж ті, які ми сплачуємо зараз.

Друге ключове питання – це ціна… Зупинка постачання російського газу до Європи спричинить зростання ціни на газ… Але Єврокомісія змушує нас припинити отримання газу з 1 січня 2028 року", – заявив словацький прем’єр, спрогнозувавши, що унаслідок цього "Газпром" подасть позов вартістю 16-20 млрд євро – і Словаччина може його програти.

Роберт Фіцо стверджує, що поставив президентці Єврокомісії запитання про те, хто сплачуватиме штраф" Газпрому" – і не отримав відповіді.

А раз так, то у відповідь Фіцо не дасть згоду на нові санкції проти РФ.

"Я поінформував президентку Єврокомісії, що на зустрічі послів, де має бути ухвалене рішення щодо 18-го пакета санкцій проти Росії, ми вимагатимемо відтермінування голосування.

Бо законодавчий акт, який передбачає зупинку постачання газу з 1 січня 2028 року, на нашу думку, є санкцією з далекосяжними наслідками", – наголосив Фіцо 26 червня, пообіцявши, що без задоволення вимог Словаччини його уряд накладе вето на санкційне рішення.

Так і сталося.

27 червня на засіданні послів держав ЄС 18-й пакет санкцій проти Росії не був затверджений.

Втім, думка Словаччини ще може змінитися.

У приватних розмовах з "Євро.

Правдою" європейські посадовці висловлюють впевненість: за лічені дні зі Словаччиною буде угода і санкції розблокують.

Але наразі 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії продовжує залишатися заблокованим, і гарантії його розблокування немає.

Насамкінець про хороше.

Хоча із запровадженням нових енергетичних санкцій поки не складається – та у четвер Європейська рада зняла небезпеку обвалу санкційних рішень попередніх років.

Саміт ЄС одноголосно підтримав політичне рішення про продовження ще на пів року секторальних санкцій проти Росії, термін дії яких мав закінчитися 31 липня.

Як пояснили "Європейській правді" джерела у владі Словаччини, Роберт Фіцо погодився на продовження санкцій проти Росії, тому що Словаччина загалом не виступає проти санкційного тиску на Кремль.

Та й Віктор Орбан у цьому питанні не виступив проти.

Чому так сталося та що переконує Орбана, попри його публічну риторику, не йти проти санкційної політики – "Європейська правда" розповідала у статті "Євросоюз між Орбаном і Трампом".

Автори: Тетяна Висоцька, Сергій Сидоренко,.

"Європейська правда", з Брюсселя.