ШІ проти Брюса Лі та Джекі Чана: чому кіно не можна віддавати в руки штучного інтелекту

Згідно з результатами кількох опитувань, коли мова заходить про штучний інтелект, більшість людей діляться на два діаметрально протилежні табори. Одні вважають його нічим іншим, як технологічною революцією, що значно змінить усі аспекти нашого життя, а інші відкидають його як "новий одяг короля", безвідповідальну, не готову до реалізації мрію, що призводить до появи сповнених помилок текстів і безглуздих спроб ілюстрування.

Нещодавнє оголошення China Film Foundation і його партнерів про проєкт "Спадщина фільмів кунг-фу" нагадало мені, чому я належу до останньої групи.

Є певні, специфічні, здебільшого академічні та наукові випадки, коли ШІ може скоротити кількість бездумної роботи і дати швидші результати. Але цю технологію, особливо її "генеративну" частину, слід тримати далеко, далеко від усього, що нагадує мистецтво.

Плани China Film Foundation, представлені на Шанхайському міжнародному кінофестивалі, включають у себе дві великі ініціативи, засновані на використанні ШІ. По-перше, організація представила перший анімаційний повнометражний фільм, повністю створений штучним інтелектом, під назвою "Краще завтра: Кіберкордон". Це переосмислення новаторського фільму Джона Ву "Краще завтра" (A Better Tomorrow) 1986 року. Чому хтось захоче побачити сиквел/ремейк класичного бойовика майже 40-річної давності зі штучним інтелектом, мені незрозуміло, але це їхній вибір. Тільки ось "Кіберкордон" викликає занепокоєння, так само як і всі фільми з ШІ, про які ми постійно чуємо: бо вони замінять людей — сценаристів, акторів, художників та інших ремісників — автоматизованими, бездушними машинами-сміттярами.

Ці питання, які активно обговорюються, з реальними наслідками для майбутнього кіно, і ми ще не наблизилися до відповідей. Більш тривожною частиною проєкту фонду "Кіноспадщина кунг-фу" є його намір використати штучний інтелект для поліпшення аудіо-, візуальної та загальної якості 100 класичних фільмів про кунг-фу (включно з фільмами з такими легендарними виконавцями, як Брюс Лі, Джекі Чан і Джет Лі). Чжан Пімін, голова Китайського кінофонду, пояснив, що завдяки штучному інтелекту ці "естетичні історичні скарби" набудуть нового вигляду, який "відповідає сучасному кіноперегляду". І ось тут-то і слід бити на сполох, якщо ви хоч трохи дбаєте про збереження і довговічність фільмів.

Подібна автоматична реставрація не є чимось нечуваним. Минулої весни пуристи від кінематографа були в захваті від довгоочікуваної HD-реставрації та релізу фільмів Джеймса Кемерона "Чужі", "Правдива брехня" і "Безодня", стверджуючи, що масштабна робота з очищення цих фільмів десятирічної давнини зробила зображення стерильними та часто моторошними. Більшу частину цієї роботи виконала за допомогою штучного інтелекту компанія режисера Пітера Джексона Park Road Post Production. Вона ж виконала настільки ж неоднозначну роботу з очищення архівних документальних фільмів Джексона "Бітлз: Get Back" і "They Shall Not Grow Old" з використанням того ж фірмового програмного забезпечення машинного навчання.

Не забувайте, що "апгрейди" Кемерона проводилися на фільмах, які вже були великобюджетними голлівудськими постановками, — і результати все одно мали поганий вигляд. Застосування подібної перетворювальної технології до східного екшн-кіно більш ранньої епохи, де бюджети були значно нижчими, а зовнішній вигляд і відчуття від фільмів, відповідно, більш грубими, стало б катастрофою з художнього погляду. Великі представники кунг-фу в кіно, такі як Чан, Лі та їхній ранній режисер Ло Вей, мали особливий стиль. Можна припустити, що якість їхніх фільмів, створених вручну, буде згладжена і гомогенізована в результаті модернізації ШІ.

Але найбільше засмучує те, що все це так непотрібно. Я бачив старовинні фільми про кунг-фу в кінотеатрах останніми роками, включно з національним перевипуском серії "Поліцейська історія" Чана і щомісячними подвійними фільмами про кунг-фу в лос-анджелеському кінотеатрі New Beverly Cinema, і це не ті фільми, які намагаються порозумітися із сучасною аудиторією. Через десятиліття після їхнього створення вони йдуть "на ура", здебільшого тому, що мейнстримні бойовики все ще повторюють їхню шалену енергію і ритми. Думка про те, що для того, щоб привернути глядачів XXI століття, цим стрімким, насиченим дією фільмам потрібні нові, химерні, цифрові дзвіночки і свистки, просто абсурдна.

Мені пригадується інше комп'ютерне технологічне досягнення 1980-х років, яке, як нас запевняли, зробить "старі фільми" знову актуальними: колоризація. Для цього за допомогою комп'ютерних програм на чорно-білі фільми, включно з "Топпером", "Життя прекрасне" і "Касабланкою", наносився кольоровий шар. Критики (зокрема, Джин Сіскел і Роджер Еберт) були проти, як і кінематографісти, зокрема як колись Орсон Веллс, який зміг використати пункт про творчий контроль у своєму первісному контракті з RKO, щоб зупинити колоризацію "Громадянина Кейна". Але такі медіафігури, як Тед Тернер, розглядали колоризацію як спосіб витиснути більше грошей з наявних бібліотек — або, кажучи сучасною мовою, ще більше монетизувати IP.

На жаль, колоризація зазнала фіаско серед споживачів. Еберт з радістю повідомляв у своїй книжці "Запитання кіновідповідачу", що "національні продажі VHS-касет з колоризованою версією "Касабланки", випущеною Тернером 1989 року, становили — уявіть собі — менш ніж шістсот копій". Вона провалилася з тієї самої причини, з якої, як я підозрюю, проваляться ці реставрації зі штучним інтелектом: бо їхню найвірогіднішу аудиторію дратуватимуть тільки так звані поліпшення, а потенційні нові, молоді глядачі не будуть обмануті цією неякісною технологією.

Поважні реставрації та театральні перевидання продовжують приваблювати глядачів, тому що великі фільми непідвладні часу і не можуть бути поліпшені бездумним застосуванням "присмаку місяця". Іронічно, що проєкт "Кунг-фу кіноспадщина" вважає себе шанувальником класики, тоді як насправді він займається кінематографічним вандалізмом.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Нова небезпека від ШІ: Зламати штучний інтелект і згодувати йому фейк виявилося дуже легко