/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F19863561c61b01a41447b0cecbe98337)
Хто та як допомагає регіональним медіа під час війни. Частина 3
Першу частину огляду читайте тут, другу — тут.
«Інститут висвітлення війни та миру» (IWPR)
Міжнародна організація «Інститут висвітлення війни та миру» (Institute for War and Peace Reporting, IWPR) розпочала свою роботу у 2014 році, на початку воєнної агресії Росії проти України. За цей час організація розробила рекомендації з конфліктно чутливої журналістики та висвітлення конфліктів, провела тренінги з фізичної та кібербезпеки, готувала та розміщувала матеріали у міжнародних медіа.
«Окремий великий трек, до якого залучено багато локальних медіа та журналістів, зокрема тих, що перебували під окупацією, — це висвітлення судових процесів над воєнними злочинцями та підтримка діалогу й співпраці між судовими та правоохоронними органами й журналістською спільнотою», — розказує Марина Безкоровайна, директорка IWPR в Україні.
Підтримка, яка надається: конкурси малих грантів, тренінги, менторська підтримка, навчальні програми.
Марина Безкоровайна
Основний донор зараз — Норвезьке агентство з розвитку та співробітництва Norad. Також організація працює з Міністерством закордонних справ та у справах Співдружності й розвитку Великої Британії (FCDO).
Зараз, за словами Марини, IWPR у партнерстві з ГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП) реалізовує трирічний проєкт «Посилення громадського контролю в Україні» (Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine) за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва Norad. Він спрямований серед іншого на розбудову та посилення спроможності незалежних розслідувальних медіа, що контролюють роботу органів влади.
«Ми очікуємо, що в результаті нашої спільної роботи партнери зможуть краще здійснювати громадський моніторинг і контроль за прозорим та ефективним розпоряджанням публічними ресурсами, викривати зловживання й корупцію на всіх рівнях і сприяти довгостроковому системному запобіганню корупції. Ми також надамо їм інструментарій, який допоможе здійснювати ефективну адвокацію у сфері прозорості та підзвітності влади та якісно інформувати й залучати громадськість до участі у прийнятті владних рішень, ефективно об’єднувати зусилля та взаємодіяти між собою й іншими стейкхолдерами», — розказує Марина Безкоровайна.
Катерини Лаби
За словами Катерини Лаби, керівниці проєкту, IWPR не фінансує просто виробництво контенту медіа. За умовами проєкту, фокус має бути на підзвітності влади. «Медіа можуть самі це робити або у партнерстві з ГО, якщо проєкт виходить за рамки суто медійної місії, як-от адвокація або оскарження порушень у правоохоронних і контрольних органах. Тому ми створюємо відповідну інфраструктуру між медіа, ГО та юристами, регіональний і національний рівень взаємодії, заохочуємо партнерства, коаліції в одному регіоні чи кількох, мережування всієї цієї спільноти, щоб обмінюватися досвідом, вдалими чи невдалими практиками», — розказує Катерина.
IWPR проводить щорічні конкурси малих грантів на фінансування проєктів у таких сферах:
- підвищення рівня прозорості та підзвітності влади;
- посилення громадського контролю бюджетних коштів і майна громади та викриття зловживань;
- адвокація змін на національному та місцевому рівні;
- посилення участі громадян у процесах прийняття владних рішень, моніторинг і висвітлення процесів відбудови, а також розвиток власної інституційної спроможності регіональних ГО, центрів журналістських розслідувань і медіа.
За словами Катерини Лаби, на конкурс мінігрантів надійшло 114 заявок на загальну суму 3,3 мільйона євро від розслідувальних медіа та громадських організацій. Зараз їх опрацьовують. Річний бюджет IWPR — близько 800 тисяч євро.
На початку повномасштабного вторгнення в IWPR було два проєкти. Перший реалізовувався за підтримки МЗС Норвегії та був також присвячений підзвітності влади й залучав вотчдогів і розслідувальні медіа. Другий — за підтримки ЄС і стосувався розвитку спроможності регіональних центрів журналістських розслідувань.
«Звісно, ми мали змінити фокус і негайно запустити екстрену підтримку медіа — програму URMES — Ukrainian Regional Media Emergency Support. Оскільки кошти були досить скромні, ми запросили обмежене коло медіа, з якими вже працювали в цих проєктах, оперативно подати заявки — й уже у травні 2022 року підтримали 12 національних і регіональних центрів розслідувань і медіа (“Слідство.інфо”, “Бігус.інфо”, “Нікцентр”, “Сила правди”, ХАЦ, NGL.media, “Стейтвоч”, “Інформаційний пресцентр”, “Експерт КР”, АБО, “Запорізький центр розслідувань”, “Медіапогляд”)», — розказує Катерина Лаба.
Пізніше до програми URMES залучили фінансування від Великої Британії та надали малі гранти ще кільком медіа (Gwara, «Міст», «Час чернігівський», «Накипіло» й інші). За норвезького фінансування підтримали «Четверту владу», «18000» та декілька вотчдог-організацій.
Рівненська Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» займається антикорупційними розслідуваннями. Медіа створює аналітичні матеріали, сюжети щодо підвищення підзвітності місцевої та державної влади на Рівненщині. У 2023 суд зобов’язав поліцію відкрити кримінальне провадження за перешкоджання журналістській діяльності головного редактора рівненського видання «Четверта влада», якому міськвиконком, прикриваючись воєнним станом, відмовився надати інформацію про надання службового житла у місті.
Окрім грантів, IWPR надає менторську підтримку та проводить навчальні заходи.
«Ми вже провели нещодавно тренінг із дизайну й управління проєктами, освоєння навичок SMM і застосування інструментів ШІ. Ще — юридичний, під час якого учасники ознайомилися з основами медіаправа, законодавчою базою, що стосується антикорупційної діяльності», — розказує Марина Безкоровайна. Також у червні пройшов тренінг із розбудови спільнот, на який організація отримала велику кількість заявок.
«Щорічно ми плануємо 8—10 відкритих тренінгів — частина буде присвячена загальній інституційній спроможності, інша частина — тематичним питанням і технічним навичкам підзвітності влади. Коли сформується пул наших грантоотримувачів — будемо їх опитувати й більше орієнтуватися на потреби саме цих організацій і розробляти теми тренінгів під них. Але наші навчання все одно будуть відкритими для всіх на умовах конкурсного відбору», — додає Катерина Лаба.
Співвиконавець IWPR — ІРРП — проводить тренінги для журналістів-розслідувачів, як початківців, так і більш досвідчених, а також конкурси стипендій на текстові й онлайн-розслідування (400 євро) та відеорозслідування (800 євро).
Також у середині травня IWPR отримав 48 концепцій проєктів, із яких має відібрати 3—5 національних партнерів. Вони будуть співвиконавцями та пропонують для спільної цільової аудиторії навчання, мережування навколо спільних питань тощо.
За словами Марини Безкоровайної, щоб обрати медіа, яким надається підтримка, IWPR оголошує відкритий конкурс грантів. З заявками працює експертне журі. «В процесі обговорення члени журі дають рекомендації та оцінки, які ми зазвичай передаємо заявникам, навіть якщо проєкт не проходить фінальний відбір. І часто такий фідбек уже сам по собі є дуже цінним для подальшого розвитку ідеї. Однак остаточне рішення приймає команда проєкту, зважаючи на сукупність факторів: географія, тематичний напрямок, як очікувані результати співвідносяться з довготерміновою стратегією та теорією змін (засадничий документ, такий собі ланцюжок припущень і подій, який пояснює, як і чому певна ініціатива або сукупність ініціатив має спрацювати) IWPR в Україні та донора», — розказує Марина.
За її словами, зараз медіа інвестують не у розвиток, а намагаються вижити.
Зокрема, дослідження ІМІсвідчать, щов травніопитані редакції перейшли від розв’язання проблем оплати офісу чи впровадження окремих проєктів до критичних потреб: скорочення штату, зниження зарплат тощо. Така зміна, як каже Марина, передусім впливає на можливість медіа якісно виконувати основні для утримання та розвитку демократії функції: нагляд за органами влади та забезпечення прозорості й постачання якісної інформації, що є особливо важливим в умовах повномасштабної війни.
«Ми зі свого боку постійно працюємо над аргументацією для донорів та іноземних урядів, перебуваємо у постійному діалозі з ними та робимо все можливе і трошечки більше для лобіювання інтересів журналістики та медійників, які є однією з ключових опор інформаційної безпеки в ці складні для нашої країни часи», — додає вона.
Як розказала Катерина Лаба, пріоритети підтримки донорів такі:
- Проведення громадського моніторингу та контролю за прозорим і ефективним використанням публічних ресурсів.
- Викриття зловживань і корупції на всіх рівнях влади та сприяння довгостроковому системному запобіганню корупційним практикам.
- Ефективну адвокацію у сферах прозорості та підзвітності.
- Якісне інформування людей, залучення їх до ухвалення рішень, а також посилення взаємодії між громадськими організаціями, медіа й іншими стейкхолдерами.
«Зараз, за моїм враженням, уже зрозуміло, що в медійному секторі ми перейшли в режим виживання. І в цьому ключі й потрібно вести розмову та будувати аргументацію: потрібно зробити все можливе, аби допомогти ключовим медіаінституціям вижити та зберегтися, адже без якісних медіа демократія, не кажучи вже про безпеку та суспільну єдність в умовах війни, неможливі», — додає Марина.
«Жінки в медіа»
Громадська організація «Жінки в медіа» фокусується на підтримці журналісток, зокрема з регіонів. Це не інституційна підтримка медіа, а саме допомога конкретним співробітницям редакцій. «Ми працюємо для того, щоб вони мали сили залишатися в професії — попри війну, втому, виснаження і подвійне навантаження», — каже голова організації Ліза Кузьменко.
Ліза Кузьменко
Підтримка, яка надіється: компенсація витрат на медичне обстеження, консультації, психоемоційна підтримка, компенсація витрат на няню, садочок або супровід дитини під час відряджень і високого робочого навантаження.
Ключова програма — «Дбаємо про своє здоров’я» (ментальне та фізичне) реалізується з початку вторгнення у 2022 році. «Ми компенсуємо витрати на медичні обстеження, консультації, психотерапію, онкоскринінги, окуляри, тонометри, інколи навіть масажі — все, що потрібно кожній конкретній учасниці відповідно до її запиту», — розказує Ліза.
За цей час участь у програмі взяли понад 300 медійниць із різних регіонів. Серед них — журналістки, воєнкорки та керівниці місцевих редакцій із Херсонщини, Сумщини, Миколаївщини, Луганщини, Кіровоградщини, Чернівецької області, Запоріжжя, Рівного, Волині, Маріуполя та багатьох інших міст.
Місто Білопілля на Сумщині розташоване за сім кілометрів від Росії та перебуває під постійними обстрілами. Наталія Калініченко з «Медіацентру Білопільщина» придбала завдяки проєкту «Жінки в медіа» для себе і колег тонометр після пережитого інсульту. А головна редакторка «Запорізької правди» Наталія Зворигіна, за словами Лізи Кузьменко, попри важкий період реабілітації після операцій, змогла пройти обстеження й продовжити роботу завдяки цій програмі.
«Ми бачимо, що потреба в такій підтримці лише зростає. Порівняно з першими місяцями після початку повномасштабного вторгнення, коли всі зусилля йшли на евакуацію, безпеку й виживання, зараз на перший план виходить питання відновлення і стійкості — зокрема психологічної», — додає Ліза Кузьменко.
Також «Жінки у медіа» нещодавно започаткували ініціативу «Ми дбаємо про тебе, поки ти дбаєш про інших», яка компенсує витрати на няню, гуртки, садочок або супровід дитини під час відряджень і робочого навантаження. Це відповідь на потребу матерів-журналісток, які не мають достатньої підтримки в догляді за дітьми.
Серед напрямків діяльності «Жінок в медіа» — організація ретритів для журналісток із дітьми, групи самопідтримки, адресна психологічна та юридична допомога.
«Порівняно з 2022—2023 роком, коли більшість запитів стосувались евакуації й базової безпеки, сьогодні запити зміщуються в бік відновлення та емоційної стійкості. Найбільш актуальні потреби зараз — психічне здоров’я, підтримка матерів, стабільність у фрилансі, подолання хронічної втоми та тривожності, — розказує Ліза. — Також ми переконані, що в кожному грантовому проєкті варто закладати щонайменше 10% бюджету на заходи з протидії вигоранню команди — це може бути робота з психологом, курс масажу чи поїздка в Карпати. Бо журналіст, який не перетворений на робота, менше помиляється, краще аналізує і довше лишається в професії. Нам важливо відходити від культури жертовності, коли перепрацювання вважається нормою, а участь у міжнародному форумі — “відпочинком”».
За її словами, донори погоджувалися підтримати заходи з протидії вигоранню, бо вдалося «чесно проговорити цю потребу». А це потрібно для довгострокової перспективи, для якості роботи, стійкості команди й людського ставлення одне до одного.
«Вікно відновлення»
«Вікно відновлення» — це мережа, яка об’єднала всеукраїнські та регіональні медіа, громадські організації та аналітичні центри задля висвітлення відновлення постраждалих регіонів України. Розпочинали свою роботу з семи організацій-співзасновників. Тепер зросли до спільноти у понад 130 партнерів.
«У 2024 році “Вікно відновлення” зосереджувалося на підтримці контент-виробництва локальними медіа. Організація надала 92 субгранти для партнерів мережі, зокрема для всеукраїнських і регіональних медіа», — розказує очільниця медіамережі Анастасія Руденко.
Анастасія Руденко
Підтримка, яка надається: гранти, консультація, експертиза, освітні проєкти.
За словами Анастасії, «Вікно відновлення» посилює свою інформаційну й експертну спроможність у темі відбудови та перебуває у процесі трансформації.
Нещодавно завершився один із проєктів, спільний з International Media Support, де понад 10 медіа під менторським супроводом створювали журналістські розслідування про відновлення. На цю роботу вони отримали субгранти.
Редакції створили 30 розслідувань про відновлення регіонів України від наслідків війни. Це статті та відео на різні теми: про переплати на відбудові та закупівлях генераторів, про підрядників, які облаштовують інфраструктуру для ВПО, про те, хто отримує підряди на будівництво доріг, хто затягує ремонти та чинить інші зловживання.
Херсонське медіа «Мост», за словами координаторки проєктів «Вікна відновлення» Євгенії Стандік, створило розслідування про те, як прокуратура гальмувала будівництво захисних укриттів у Херсонській області. Як розповів редактор видання Сергій Нікітенко, матеріал для розслідування збирали буквально по крихтах, зокрема лише запит до обласного прокурора він подавав шість разів. «Зусилля дали результат: за три дні після публікації прокуратура офіційно відреагувала, вперше оприлюднивши дані про кримінальні провадження щодо укриттів. Розслідування прорвало інформаційну блокаду і сприяло більшій прозорості в темі безпечних сховищ», — повідомляє «Вікно відновлення».
Ще одним напрямком роботи є освітні проєкти. Наприклад, у 2024 році мережа провела освітній інтенсив «Вотчдоги відновлення», де, за словами Анастасії, упродовж 1,5 місяця учасники знайомилися з елементами наглядової журналістики, «вчилися комунікувати про відновлення та вишукувати деталі в цій темі».
«“Вікно відновлення” має кілька сервісів для партнерів, наприклад, експертну базу з понад 50 контактами спеціалістів. Кожен і кожна з експертів та експерток представляє різні напрямки: від інфраструктурної реконструкції та економічного відновлення до соціальних ініціатив, правозахисту та відновлення тіл і ментального здоров’я. Партнери можуть перейти за посиланням, віднайти потрібного експерта, отримати його контакти та зв’язатися, щоб отримати коментар для матеріалу чи роз’яснення складної теми», — каже Анастасія.
Також після зупинення роботи USAID «Вікно відновлення» запустило сервіс безплатної взаємодопомоги «Один одному». Це надання безплатних послуг для організацій-учасниць об’єднання. «Один одному» створили, щоб редакції та колективи могли обмінюватися безплатними послугами: обладнанням, експертизою, запропонованою можливістю. «Сторінка “Один одному” на агрегаторі “Вікна відновлення” — це “підвішена” дошка продуктів, сервісів, консультацій тощо. Картка кожної послуги містить її опис, місто, де нею можна скористатися, періодичність та інші умови отримання, якщо вони є. “Підвісити” послугу може кожен охочий, а скористатися можуть лише партнери», — розказує Анастасія Руденко.
Ще один проєкт — школа для регіональних журналістів «Екокурс на відновлення». Її «Вікно відновлення» проводить у співпраці з медіа рішень «Рубрика», за підтримки Journalismfund Europe. У програмі ― тренінги про те, як створювати екологічні розслідування та матеріали інших жанрів, працювати на закордонну аудиторію. Також є можливість для 10 медіа отримати стипендії на створення власних статей.
Онлайн-лекції триватимуть у червні, пітчинг тем і відбір стипендіатів відбудеться в липні 2025 року. Протягом серпня-вересня відібрані представники 10 регіональних медіа створюватимуть свої матеріали. У жовтні-листопаді 2025 року «Вікно відновлення» і «Рубрика» допоможуть з поширенням та адаптацією статей на своїх сайтах і в соцмережах.
За останні півтора року «Вікно Відновлення» надало 92 субгранти для партнерів мережі, зокрема для всеукраїнських і регіональних медіа. Серед них були «Лівий берег», «Гречка», «Рубрика», «Одеса онлайн», «Погляд», «Бахмут.ін.юа», «Антикорупційний вимір», «20 хвилин. Тернопіль», «Преступности.нет», Inform.zp.ua, «Білозерка.інфо», сайт «Запоріжжя 061», «Сіль.Медіа», «БЖ», «ЛАРП», «ОстроВ», «Точка сходу», «Перший криворізький», НЗЛ, сайти «6262» і «0372», The Bucha City, «Район.ін.юа», «Свідомі», Texty.org.ua, «Інтент», «Слобідський край», «Еспресо», I-vin.info, медіагрупа «Накипіло», «Антикризовий медіацентр», «18000», «МОСТ», «Інформатор БІГ», «Трибуна.Суми», «Відбудова. Запоріжжя», Kramatorsk Post, «Вільне радіо», «Цукр», 360war, «Зміст», платформа «Свій дім», «НикВести», «Лірум», «Ґвара медіа», «Новини Донбасу», «Дівоче медіа» й інші.
За словами Анастасії, найбільше запитів зараз надходить щодо фінансової підтримки. Але також актуальні технологічні рішення для контролю за відбудовою, можливості зіставляти й порівнювати досвіди з різних регіонів.
Зараз серед грантодавців організації Інститут економічних досліджень і політичних консультацій, а також International Center for Journalists. До кінця січня 2025 року та у 2024 році отримували підтримку від FCDO (Foreign, Commonwealth & Development Office), TCA USAID, Pro-Integrity, NDI.
«International Center for Journalists підтримує створення додатка, де будуть новини про відновлення. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій — це проєкт незалежного громадського моніторингу “Контроль витрат на відновлення”. “Вікно відновлення” дослідить відбудову дев’яти житлових багатоповерхівок у столиці. У фокусі уваги ― будинки, що були пошкоджені внаслідок повномасштабного вторгнення Росії та наразі перебувають на завершальній стадії реконструкції або вже відновлені. Мета “Вікна відновлення” у цьому проєкті ― посилити прозорість і підзвітність процесу відбудови в Україні», — розказує Анастасія.
International Media Support (IMS)
International Media Support (IMS) підтримує медіа у понад 40 країнах світу, зокрема в Україні. Основний донор — міністерство закордонних справ Данії, яке надає кошти для проєктів підтримки медіа.
«Багато коштів ми не маємо, тому працюємо за принципом дати медіа вудку, а не рибу, щоб допомогти їхній спроможності: навчити заробляти, працювати з аудиторією, розбудовувати спільноти, шукати партнерства», — розказує радник по Україні в International Media Support (ІМS) Роман Кіфлюк.
Роман Кіфлюк
Підтримка, яка надається: тренінги, менторство, мінігранти, допомога в співпраці з донорами.
«Зазвичай ми не підтримуємо медіа напряму, а робимо це через партнерів. Наприклад, одним із найбільших наших партнерів, які допомагають локальним компаніям, є коаліція “Вікно відновлення”. Але при цьому ми стежимо за тим, щоб підтримку отримували саме якісні медіа, які є на “Мапі рекомендованих медіа” від “Детектора медіа” й Інституту масової інформації. Окрім цього ми робимо свою перевірку», — каже Роман Кіфлюк.
Одним із проєктів організації є REACH — Партнерство медіа для відповідальності та довіри. Він почався наприкінці грудня 2024 року. Головна ідея проєкту — це довгострокове стратегічне партнерство IMS із національними, регіональними та місцевими медіа з країн Східного партнерства. Окрім того, IMS спеціалізується на створенні регіональних коаліцій, які поєднують ключових стейкхолдерів для посилення якісної журналістики та сприяння змінам.
У його межах Львівський медіафорум здійснює щорічне дослідження аудиторії медіа в Україні. У результаті медійні партнери отримують цільову підтримку, засновану на даних досліджень аудиторії, що сприятиме збільшенню охоплення та покращить взаємодію з категоріями цільової аудиторії, що є вразливими до дезінформації. «Після цього ми допомагатимемо регіональним мовникам і ресурсам працювати зі своєю аудиторією», — сказав Роман.
Також організація співпрацює з «Жінками у медіа» у напрямку посилення гендерної рівності, різноманітності, рівності та інклюзії в медійному ландшафті України, спираючись на попередню співпрацю з IMS.
Також партнером IMS є Фундація «Суспільність», яка надає українським журналістам психологічну підтримку (Home Ua | Mental Support).
Після обстрілу в Сумах IMS надала допомогу трьом медіа для релокації. Це «Кордон медіа», «Цукр» і «Сумський пресклуб». «У 2022 році у нас був проєкт “Швидка допомога”, через який ми напряму допомогли багатьом організаціям і медіа з переїздом, обладнанням тощо. Також були потреби в аптечках і шоломах. За цим напрямом ми співпрацювали з ІМІ», — додав Роман.
Ще один проєкт — підтримка журналістських розслідувань, який реалізується через «Інститут регіональної преси». В його межах надається менторство, юридичний супровід і гранти на виготовлення матеріалів для місцевих розслідувачів. За словами Романа, для міністерства закордонних справ Данії важлива підтримка Миколаївської області. Тому у пріоритеті — журналістські команди з цього регіону. Наприклад, Миколаївський центр журналістських розслідувань Nikcenter.
«Ключове — це партнерство. Тому що це може врятувати ті медіа, що перебувають на межі закриття, — резюмує Роман Кіфлюк. — Оскільки донорів мало, а медіа багато, то шанси отримати поодинці якусь допомогу набагато менші, ніж отримати її колективно. Тобто якоюсь групою, коаліцією, мережею тощо. Якщо ви напишете 100 заявок окремо й одну заявку напише організація, що об’єднує 150 медіа, повірте, виберуть останню. Адже вона покриває більше медіа. Тому шукайте можливості партнеритися».
Асоціація професійних журналістів і рекламістів Житомирщини
Асоціацію професійних журналістів і рекламістів Житомирщини створювали для підвищення кваліфікації журналістів і моніторингу свободи слова у регіональних медіа. Існує коштом грантів і внесків від членів. Асоціація акумулює кошти для навчання, підвищення кваліфікації, надання юридичної підтримки представникам регіональних медіа.
«Останніми роками надаємо підтримку в основному реформованим, так званим роздержавленим локальним медіа. Вели їх від початку роздержавлення, допомагали зі статутами, становленням редакційних політик», — розказує очільниця асоціації Ірина Новожилова.
Ірина Новожилова
Підтримка, яка надається: освітні тренінги, юридична підтримка, забезпечення технікою, мінігранти.
Асоціація працює з локальними медіа Житомирської області. Однак за останні роки розширила співпрацю з місцевими медіа Сумської та Чернігівської областей.
«Тепер це ще й прифронтові регіони. Хоча працювати з ними ми почали раніше. Редакціям локальних медіа було важко адаптуватися в нових умовах, коли вони самі повинні заробляти гроші, бо перестали бути чиїмись друкованими органами, а стали ПП чи ТОВ. Тож у своїх проєктах ми намагалися включати фінансову підтримку для них, хоч мінімальну. Тобто під час інформаційних кампаній розміщувати на платній основі матеріали чи надавати гонорари їхнім авторам. Однак така “рибка” — не завжди добре», — розказує Ірина.
Проте, за її словами, цього замало, тому асоціація зосередилася на тому, щоб навчати медіа фандрайзингу та краудфандингу. Навчальну програму пройшло 15 редакцій, потім вони отримали на конкурсній основі кошти для реалізації своїх мініпроєктів.
«Таким чином багато хто з наших грантерів навчився складати грантові заявки й уже самі отримують донорське фінансування. Інший шлях успішної роботи локального медіа — це створення допоміжного бізнесу для підтримки редакції, адже від самої реалізації газети отримують мізерні кошти. Реклами мало, сайти цих газет переважно не монетизуються. А всі вони ТОВ чи ПП, тобто підприємства, які можуть займатися ще чимось», — пояснює Ірина Новожилова.
Ірина розповідає, що коли у 2022 році розпочалася повномасштабна війна, асоціація працювала над проєктом «Менторський курс інституційного розвитку локальних медіа Житомирської, Сумської та Чернігівської областей» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Проєкт продовжився, але активності перенесли у Житомир як у більш безпечне місто.
У 2024 році Фонд підтримав ще один проєкт асоціації «Створення партнерства локальних медіа для стабілізації та спільного розвитку». Він передбачає розробку і впровадження моделі оптимізованого менеджменту локальних медіа через кооперацію в найбільш складних сферах діяльності. Однак через припинення фінансування робота проєкту призупинилася.
Зараз асоціація проводить тренінги, надає психологічну підтримку журналістам, аутсорсингові послуги з верстки, бухгалтерського обліку. Також редакції забезпечують зарядними станціями на випадок роботи в умовах відімкнення світла. Зарядні станції передусім отримали редакції з Краснопілля та Великої Писарівки, які змушені були релокуватися.
Асоціація професійних журналістів і рекламістів Житомирщини підтримала видання «На межі».
Видання «На межі» працює на території Шосткинського району Сумської області. Головний редактор Олександр Соломко подав заявку на мінігрант. Завдяки цьому редакція змогла придбати квадрокоптер і фотообладнання для створення контенту. Зараз видання працює у чотирьох прикордонних громадах: Шостка, Глухів, Ямпіль, Середина-Буда.
«Щодо грантодавців, то найбільше розвиток місцевих і локальних медіа підтримував Фонд розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Можна сказати, що це наш основний грантодавець. Хоч були проєкти й від МФВ, Фонду “Східна Європа”, Посольства Нідерландів. Але ці проєкти включали медіа як компонент, а не основну цільову аудиторію. Фонд розвитку ЗМІ найкраще орієнтувався в проблемах і пріоритетах місцевих медіа. Часом грантодавці оголошують конкурси, пріоритети й умови яких не зовсім відповідають нашим реаліям і потребам. А грантові проєкти — це не тільки про гроші, а й про допомогу у розв’язанні проблем і кінцевий результат», — каже Ірина Новожилова.
Фото: фейсбук-сторінки проєктів та спікерів, архів ДМ
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.