Нафта не рятує․ Як Росія процвітає лише на паперах

Колись Петербурзький міжнародний економічний форум, відомий як ПМЕФ, був цариною для економічного сектору Росії. Однак зараз це лише ще один російський захід, що демонструє ізольованість Росії від світу.

Володимир Путін вкотре заявив на форумі про "історичний успіх" російської економіки. Бо ж і ВВП країни росте, і безробіття рекордно низьке, а кількість бідних – як ніколи мала. Втім у реальності Росія тримається досі через державні дотації у ВПК та на військових витратах, бо ж приватні інвестиції зникли, інфляція росте, а резерви вичерпуються.

24 Канал дізнався, як економіка Росії ще тримається на плаву, що стоїть за цифрами російського ВВП, коли вичерпається Фонд національного добробуту Росії та як напруга на Близькому Сході не допомагає Росії уникнути бюджетної діри.

Економічне диво Росії: що з ним не так

• ВВП Росії росте чи ні

Валовий внутрішній продукт Росії вже 2 роки нібито зростає темпами, що вищі за середньосвітові, і щорічно ВВП країни демонструє приріст на 4%.

• Відомо, що ВВП Росії за першою оцінкою Росстату за 2024 рік зріс на 4,1%, що на 0,2% більше за офіційний прогноз. Про це заявив прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін на зустрічі з Президентом РФ Володимиром Путіним, зазначивши, що показник перевищив очікування.

• Потім Росстат уточнив оцінку ВВП – з 4,1% до 4,3%, пояснивши це тим, що оцінку переглянуто у зв'язку з уточненням даних про індекс фізичного обсягу валової доданої вартості галузі "будівництво" та уточненням даних про податки на продукти.

Наприклад, ще взимку цього року прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін заявив на зустрічі з Володимиром Путіним, що номінальний розмір ВВП Росії у 2024 році досяг нібито історичного максимуму – аж 200 трильйонів рублів.

Для довідки: номінальний ВВП – це показник усіх товарів та послуг, що були пораховані у поточних цінах за рік, без врахування інфляції. Цей показник не показує реального зростання економіки, а лише показує скільки все коштувало.

• З інфляцією не все так добре

За даними російського сайту СтатБюро, у травні цього року рівень інфляції у Росії становив 0,43%, що більше, аніж у квітні. Нагадаємо, що з початку 2025 року рівень інфляції в країні становив 3,57%, а в річному обчисленні – аж 9,89%, що робить Росію на першому місці за рівнем інфляції у світі.

У російських ЗМІ вже починають писати про те, що в Росії за пів року відбулося прискорення інфляції. Там звичайно таке прискорення називають невеликим, але все ж додають, що воно несподіване, бо очікувалося, що сповільнення продовжиться.

• Рівень безробіття та кількість бідних

Не зупинявся президент Росії вихваляти ще й мінімальний рівень безробіття країни. За його словами, цей показник досяг історичного мінімуму – 2,3%.

Що стосується кількості бідних у Росії, то за офіційними даними, за останні 25 років вона зменшилася із 42,3 мільйона у 2000 році до 10,5 мільйонів у 2025 році.

Однак економіст Олег Пендзин у розмові з 24 Каналом зауважив, що не варто зосереджуватися на тому, що говорив саме Путін. Річ у тім, що він живе в ілюзіях, а от в решти тих, хто виступав на форумі в Петербурзі – навпаки.

Проблем, в Росії в дійсності, є багато. Втім треба розуміти наступне: єдине за рахунок чого "виїжджає" російська економіка – кошти державних інвестицій у військово-промисловий комплекс країни.

Чому російська економіка досі тримається на плаву

Аналітик Андрій Шевчишин у коментарі для 24 Каналу розповів, що справжніх цифр щодо російської економіки ніхто не скаже. Отже, на чому можна базувати прогноз ВВП Росії, якщо її складові вже викликають питання.

Крім того, статистичними даними можна маніпулювати, тобто висвітлювати ті аспекти, які потрібно, а ті, що не потрібно, просто ховати.

Наприклад, якщо порівняти зростання російського ВВП у І кварталі цього року – за словами Путіна, це 1,5% – то за аналогічний період у 2024 році показник був на рівні 5,4%, тобто вищий, йдеться в аналізі від російського Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування (ЦМАКП).

У мінекономіки Росії також прогнозують, що зростання ВВП у 2025 році становитиме 2,5%, але міжнародні експерти, пише Reuters, кажуть лише про показник до 1,6% порівняно з 4,3% у 2024 році.

Російська економіка зараз поки що тримається через високі державні видатки, які стимулюють ВПК, які виплачують військовим гроші, а ті, відповідно, їх витрачають тощо,
– зауважує Шевчишин.

Річ у тім, що економіка Росії перейшла на військові рейки. Все переформатовувалось на цей напрямок й держава вкладала у відповідні інвестиції.

Однак якщо глянути на приватні чи міжнародні інвестиції, вони, так би мовити, "схлопнулись": спочатку ці інвестиції просто йшли з ринку, а потім відбувалася так звана "імпортозаміна".

• Відбувся внутрішній перерозподіл грошей: влада забирала фактично чужий бізнес і перерозподіляла кошти з нього. Зараз, як виявляється, інвестицій в країні просто немає, бо вони на низькому рівні.
• Як наслідок: внутрішнє виробництво не конкурентоспроможне, а зовнішнє – не пускає інших. І тому зараз йде ручне управління економікою зі всіма її проблемами.
• Крім того, є сигнали щодо сповільнення зарплат у всіх секторах, в тому числі ВПК.
• І на це все ще й накладаються великі проблеми з нафтовим сектором країни.

Зауважте! На форумі в Петербурзі лунали заяви, що відбуватиметься охолодження економіки Росії, але, на думку Шевчишина, насправді вона зараз більше схильна до рецесії.

Звідки Росія бере гроші й до чого тут Фонд національного добробуту

За словами Шевчишина, неозброєним оком видно, як знизився славнозвісний Фонд національного добробуту Росії.

Ми бачимо, які видатки на рівні держави відбуваються, ми бачимо видатки, які на рівні муніципальних об'єктів відбуваються. Все це заливалося грошима держави з Фонду,
– пояснює він.

Цей імпульс вичерпується й всі сектори Росії перебувають в мінусі, окрім декількох експортоорієнтованих, а саме хімічна галузь, тобто добрива, ВПК тощо.

• Фонд нацдобробуту Росії містить як золото, рублі, так і юані. Отже, золото можна ще продати, але кому? Хто його куплятиме в Росії?
• Юані використовувати теж важко, бо така ж проблема з тим, кому їх продати. Теоретично, це можна зробити в Китаї. Але чи захоче, наприклад, Китай цього.
• Решта все – рублі. І от що можна зробити з ними? Їх швидше за все можна викинути на власний ринок. І це збільшить їхню масу.

Є великі запаси валюти в деяких державних компаніях, а-ля "Сургутнафтогаз". Це компанія, яка не виплачувала дивіденди, але закумулювала велику ліквідність на рахунках. Тобто є компанії, до яких можна ще звернутися,
– каже Шевчишин.

Однак це не скасовує того факту, що Фонд нацдобробуту себе вичерпує. Дефіцит бюджету, дефіцит коштів та високі темпи витрат обслуговування внутрішнього боргу, недостатність залучення внутрішнього боргу, фінансування через репо-операції – усе це вказує, що на кінець цього року Фонд можу вичерпатися.

• Варто додати, що Фонд насправді розділений на дві частини: на ліквідну та неліквідну. Коли ми кажемо, що Фонд вичерпається, ми маємо на увазі саме ліквідну частину.
• Неліквідна ж частина – це акції, майнові зобов'язання, різні цінні документи тощо. Тобто фактично це те, що не продасться швидко, принаймні в поточній ситуації.

Зверніть увагу! За словами доктора економічних наук Ігоря Ліпсіца під час розмови з 24 Каналом, у російському Фонді національного добробуту залишилося десь 2,8 трильйона рублів. Натомість дефіцит російського бюджету на цей рік – 3,8 трильйона.

Чи врятує Росію нафта та ситуація на Близькому Сході

Аналітик Андрій Шевчишин зауважує, що навіть конфлікт на Близькому Сході й здорожчання світових цін на нафту на цьому фоні не стали переломним моментом для російської нафти.

Річ у тім, що навіть у пікові моменти максимальна ціна на еталонну марку нафти Brent підіймалася десь до 80 доларів за барель, трішки більше. Водночас згодом ціна опускалася.

Для того, щоб хтось почав переглядати ціни нафти, потрібен час. Нафта повинна стабілізуватись на якомусь рівні, хоча б на кілька тижнів. Це для того, щоб покупці та продавці сказали "ну, мабуть, це дві ціни, давайте вже працювати по ним",
– пояснює Шевчишин.

Зараз сталого перебування на високих рівнях немає, а отже, нові контракти не будуть за високими цінами. Відтак, чимало навіть притримували свою нафту від продажу, намагаючись дочекатися результатів.

Отже, при всьому бажанні Росії мати високий рівень нафти, все виглядає так, що період нестабільності та сплеску ціни був настільки короткий, що майже ніхто, крім продавців нафти, не встиг скористатися цими можливостями,
– додає пан Андрій.

Для 24 Каналу Оксана Іщук, експертка з енергетики, пояснила, що у разі перекриття Ормузької протоки Іраном, він втрачає головного свого союзника – Китай.

Крім того, Іран опиниться під тиском ключових нафтових експортерів Близького Сходу – Саудівської Аравії, ОАЕ та Кувейту, а також Катару, який експортує через Ормузьку протоку скраплений природний газ.

Іщук додає, що найбільший вплив ударів Ізраїлю та США по ядерних об'єктах Ірану на нафтові ціни був 23 червня – 79 доларів за барель, після чого вже 24 червня ціни впали до 67,9 долара за барель.

Це є рівнем на пару доларів вищим за середній рівень з початку квітня, тобто ціни повернулись на довоєнний рівень. Відтак станом на сьогодні очевидно, що підняття цін було короткостроковим, а відтак не мало впливу на економіку Росії,
– зауважує виконавча директорка Центру глобалістики.

Водночас вона додає, що у разі подальшого загострення конфлікту ціна на нафту буде підвищуватися, що, звісно, буде грати на користь Росії.

Будь-які перебої судноплавства в протоці призведуть до зростання витрат на страхування, вартість фрахту, і на доступних обсягах нафти на світовому ринку, що відобразиться на ціні та попиті на Urals,
– підсумовує Оксана Іщук.

Зверніть увагу! Падіння ціни на нафту в цьому році мало вплив на збільшення дефіциту бюджету Росії аж втричі, відтак в разі підвищення ціни динаміка буде зворотною.

Як може змінитися дефіцит російського бюджету відповідно до цін на нафту

Натомість як пояснює Олег Пендзин, про економіку Росії варто говорити з акцентом саме на нафту. Він наводить приклад, як міг би змінюватися дефіцит російського бюджету відповідно до цін на нафту:

• Коли ціна на нафту Urals десь 57 доларів за барель, то дефіцит російського бюджету становить 3,8 трильйона рублів.
• Коли ж ціна 70 доларів за барель – то дефіцит десь до 2 трильйонів.
• Коли ціна 100 доларів за барель – тоді бюджет є профіцитним.

З цієї точки зору варто чітко розуміти, що у росіян є пряма залежність від ціни на нафту. Й саме на цьому базується їхня спроможність вести далі війну проти України,
– зауважує пан Олег.

Пендзин прогнозує, що якщо Іран наважиться перекрити Ормузьку протоку, то цілком можливо, що марка Brent сягне навіть 120 доларів за барель. Відтак, марка Urals може коштувати всі 110 доларів за барель.

На сьогодні важко щось сказати щодо ситуації на Близькому Сході. Там доволі багато питань емоційних. Крім того, ніхто не думав, що Трамп може влізти в цю війну й почати обстрілювати ядерну програму Ірану. Тому важко поки коментувати,
– підсумовує Пендзин.

• Нагадуємо, що у 2025 році базова для бюджету Росії ціна на нафту становить 70 доларів за барель, а критичний рівень для неї – 60 доларів за барель.
• До подій на Близькому Сході ціна російського чорного золота торгувалося нижче навіть 60 доларів – десь 56 доларів за барель.
• Крім того, нещодавні удари США по атомних об'єктах Ірану спричинили бум ціни на нафту. Іран пригрозив закрити Ормузьку протоку, через яку проходить до 30% усієї нафти світу, що сколихнуло ринок нафти.

Зауважте! Станом на 24 червня російська марка нафти Urals коштувала за барель 64,94 долара, за даними TradingEconomics.