«Піджак недофюрера», «татко-Трамп» і «ворог із Брюсселя»: як медіа та пропагандисти висвітлювали саміт НАТО

Лідери 32 держав зібралися на щорічний саміт НАТО, який цього року відбувся 24—25 червня 2025 року у Гаазі на тлі протистояння Ізраїлю та Ірану, що призупинилося за кілька днів до початку саміту, та війни в Україні. Це був перший саміт, організований Нідерландами, під головуванням нового Генерального секретаря Альянсу Марка Рютте. Ключовим питанням саміту було збільшення оборонних витрат держав-учасниць до 5% ВВП.

Цього року особливостями стали скорочений формат саміту, адаптований до стилю комунікації президента США Дональда Трампа, через що офіційна частина тривала лише 2,5 години, та заходи безпеки, на які Нідерланди витратили понад 180 млн євро.

Марк Рютте на підсумковій пресконференції у середу, 25 червня, сказав, що ухвалення Гаазького плану оборонних інвестицій стане «квантовим стрибком у колективній обороні» та розповів про розвиток промислової та військової кооперації з Європейським Союзом, Україною та в Індо-Тихоокеанському регіоні. А очільник Держдепартаменту США Марко Рубіо назвав зустріч у Гаазі «самітом Трампа», завдяки якому, за його словами, НАТО й удалося домогтися того самого історичного прориву у збільшенні видатків.

Президент Франції Еммануель Макрон у своєму виступі сказав, що Європа має взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку, бо США давно цього очікують, і закликав Трампа припинити торговельну війну з Європою після досягнення угоди про збільшення витрат на оборону в рамках НАТО.

Під час саміту відбулася зустріч президентів України та США.  Володимир Зеленський обговорив із Дональдом Трампом, серед іншого, питання закупівлі американських систем ППО. У підсумковій декларації саміту в Гаазі лідери держав підтвердили відданість принципам колективної оборони, закріплених у статті 5 Вашингтонського договору, згідно з яким напад на одного члена Альянсу є нападом на всіх. У третьому пункті підсумкової декларації двічі згадується Україна. Відтепер мілітарна та фінансована допомога держав-членів може зараховуватися як частка у плані підвищення видатків на оборону, що сприятиме інвестиціям в оборонну промисловість України та спрямуванню військової допомоги:

«Члени Альянсу підтверджують свої незмінні суверенні зобов’язання надавати підтримку Україні, чия безпека сприяє нашій безпеці, і з цією метою включатимуть прямі внески на оборону України та її оборонну промисловість у розрахунок оборонних видатків членів Альянсу».

Реакції міжнародних медіа на саміт

У матеріалі Politico з назвою «Європі вдалося утримати Трампа в НАТО. І що тепер?» автори розмірковують над дилемою, яка постала перед європейськими лідерами: як знайти кошти для досягнення цільових витрат на оборону у розмірі 5% від ВВП, водночас із ризиком скорочення контингенту американських військ у Європі. Для цього європейським політикам буде необідно переконати громадську думку суттєво збільшити обороні витрати, скоординувати закупівлі та розвиток власних військово-промислових комплексів. З посиланням на джерело у НАТО європейські співрозмовники Politico, попри результати саміту, побоюються, що Трамп може все-таки відкликати 20 000 американських солдатів, які були направлені до Європи за наказом президента Байдена у 2022 році.

FoxNews присвятили 8-хвилинний сюжет обговоренню, чому під час заходів у Європі Трампа називали «татусем» (daddy). Ведучий Джессі Уоттерс коментував реакції самого Дональда Трампа на запитання про його ставлення до цього, сказавши, що «“Америка понад усе” не означає, що США залишаються наодинці» (America first doesnt mean America is alone). Генеральний секретар НАТО Марк Рютте згодом прояснив коментар, який він зробив під час двосторонньої пресконференції з президентом Трампом у середу, сказавши, що він не вважає лідера США «татусем» і посилався на це жартома.

Холлі Елліотт у статті для CNBC написала, що ця обмовка та «броманс» (публічний прояв приязні) між Рютте та Трампом ледве не вкрали основний фокус уваги на саміті, адже журналісти буквально засипали обох запитаннями. На пресконференції, що розпочалася після спільної декларації, Sky News зосередився на взаєминах Рютте та Трампа й на методах лестощів і впливу на американського президента, які ефективно спрацювали на поліпшення його настрою, а не на комюніке за підсумками саміту.

Редактор «Радіо Свобода» Рікард Юзвяк у матеріалі за підсумками саміту зосередився на тому, чи зняті всі запитання щодо застосування «5 статті» НАТО, звернувши увагу на те, що Трамп пом’якшив свої попередні заяви, сказавши на брифінгу з Марком Рютте, що «ми з ними до кінця», маючи на увазі партнерів по НАТО. Також Юзвяк написав, що питання членства України в НАТО на цю мить остаточно знято з порядку денного Альянсу, принаймні за президентської каденції Дональда Трампа. Він указав і на те, що на відміну від попередніх самітів у Вільнюсі та Вашингтоні, у Гаазі не було зустрічей у форматі Ради Україна — НАТО. А формулювання пресконференції за участі Володимира Зеленського з Марком Рютте та представниками ЄС Антоніо Костою та Урсулою фон дер Ляєн не містили традиційних формулювань про «міст» до членства або про те, що шлях України до Альянсу є «незворотним».

«Від курсу України до НАТО ніхто відмовлятися не збирається»

За інформацією LetsData, протягом 25 червня і до 11:30 26 червня у 126 телеграм-каналах створили 828 дописів на цю тему. Розповідаємо, які тези російські пропагандисти намагалися просунути для своєї аудиторії у російських і проросійських телеграм-каналах.

Автори публікацій у російських і українських проросійських телеграм-каналах переважно формували образ саміту НАТО як «непродуктивного». У 25 публікаціях із вибірки переказували позицію колумніста The Times Едварда Лукаса:

«Саміт НАТО в Гаазі нагадав потьомкінські села. Його головним завданням було приховати відсутність єдності серед держав-членів альянсу та їхню нерішучість», — написали у телеграм-каналі зі згадкою міста Одеси, який має 23 тисячі підписників.

У іншому російському телеграм-каналі погляд Лукаса на саміт НАТО подавали як прислуговування Дональду Трампу:

«Щоб заспокоїти президента США, вони урізали порядок денний, відсунули Україну на другий план, применшили загрозу з боку Росії, дали порожні обіцянки й ухилилися від ухвалення термінових рішень».

Для підсилення сприйняття саміту НАТО як малопродуктивного «чаювання» пропагандисти цитували представників тих держав-членів НАТО, які найбільше виступають за збереження добрих стосунків із Росією. Зокрема, у пропагандистських телеграм-каналах цитували міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто, який тішився, що комюніке за підсумками саміту «не загострює ще більше напруженості між трансатлантичним альянсом і Росією».

Також у різних анонімних телеграм-каналах поширювали скриншот із Х із відповіддю прем’єра Угорщини Віктора Орбана на твіт Володимира Зеленського про його зустріч із генсеком НАТО й главами Євроради з Єврокомісією та цитували Орбана, подаючи це як те, що «Україна втягує Європу у війну»:

«Європейський Союз був заснований, щоб принести мир і процвітання своїм державам-членам. Прийняття країни, яка перебуває у стані війни з Росією, негайно втягне ЄС у прямий конфлікт. Несправедливо очікувати, що будь-яка держава-член піде на такий ризик».

У анонімному телеграм-каналі із 441 тисячею підписників писали, що Дональд Трамп, мовляв, націлений на посилення дружби з Росією, тому:

«Союзники погодилися відмовитися від звичної риторики жорсткого засудження Росії — акцент змістився у бік “загальних намірів” підтримки України без емоційних випадів на адресу Москви. Це явний знак того, що європейські столиці, які навіть на словах зберігають відданість Києву, не хочуть вступати в конфронтацію з Трампом, який прагне дистанціюватися від режиму Зеленського».

А у телеграм-каналі з 499 тисячами підписників і низки інших комюніке трактували як вигідне Росії, адже:

«Комюніке саміту НАТО не містить згадки про перспективи вступу України до альянсу».

«Торік вони були. Але загули», — додали в іншому телеграм-каналі з 25 тисячами підписників.

Комюніке дійсно не містить формулювань про вступ України до НАТО. Але воно і не містить відмови НАТО від позиції, що Україна і Грузія одного дня будуть членами НАТО, сформульованої у 2008 році на Бухарестському саміті Альянсу. А Генсек Марк Рютте у своєму виступі, звертаючись до Володимира Зеленського, сказав, що Альянс продовжить постійну підтримку України, яка у поточному році вже сягнула понад 35 мільярдів євро з 50 мільярдів, обіцяних на цей рік, і «що він оптимістичний із цього приводу».

Згоду НАТО допомагати Україні давати відсіч подавали і з російського боку як ознаку сталої прихильності НАТО до України.

«НАТО розраховує надати Києву у 2025 році фінансову підтримку на €35 млрд, заявив генсек альянсу Рютте… Тобто у рішенні нинішнього саміту курс України до альянсу не прописаний, але ніхто від нього відмовлятися не збирається, щоб поступитися Москві», — написав колаборант Олег Царьов. Він має у телеграмі 391 тисячу підписників.

Під час саміту НАТО відбулася зустріч президентів України та США. Пропагандисти про неї розповідали лише зі слів Дональда Трампа. Зокрема, російський пропагандист Дмитро Соловйов, чий канал у телеграмі має майже 1,3 мільйона підписників, передавав, що Дональду Трампу хотілося почути, як у Володимира Зеленського справи. А потім переказав давніші суперечливі висловлювання Дональда Трампа про стосунки з Росією та війну Росії проти України.

«Я просто хотів знати, як у нього справи. Він був дуже милий. Із зустрічі я виніс, що Зеленський хоче, щоб це закінчилося», — навів трохи повнішу цитату Трампа російській «воєнкор», який має у телеграмі 400 тисяч підписників.

Російські пропагандисти продовжують зображати Дональда Трампа як «друга Росії». Вони вихоплювали й інші цитати президента США, які підкріплювали у їхніх аудиторій приязне ставлення до Дональда Трампа. Наприклад, у телеграм-каналі з 239 тисячами підписників, як і в інших, розповіли, що після зустрічі з Володимиром Зеленським Дональд Трамп збирався поговорити з Володимиром Путіним, і фантазували на тему того, що американський президент скаже очільнику Кремля:

«Росія переживала про прийняття України до НАТО, і бачиш, ми не прийняли її та створили механізм обмеження фінансування України», — так уявляли слова Трампа у телефонній розмові з Путіним пропагандисти.

Проте далі у публікації від Дональда Трампа, який, мабуть, не читає російською, вимагали довести прихильність Росії та «просто зараз перестати давати гроші Україні… Покажи приклад, Донні!».

Ще один стереотип про Україну як територію під управлінням США поширив пропагандист, який має 418 тисяч підписників. Він приписав Марку Рютте слова, що «угода про припинення вогню в Україні має бути настільки сильною, щоб Путін більше ніколи не міг відібрати в американців жодного кілометра української території».

Дописи російських чиновників у телеграмі щодо підсумків саміту НАТО були менш прихильними до Дональда Трампа і НАТО. Вони містили претензії Росії втручатися у розвиток інших держав, які колись входили у її сферу впливу. У телеграм-каналі міністерства закордонних справ Росії вранці перед самітом НАТО опублікували цитати очільника цього міністерства Сергія Лаврова. Публікація починалася зі слів: «Далеко не вперше в історії, коли Захід виявляється недоговороздатним». Цим реченням підвели до пакту Молотова — Ріббентропа, угоди Радянського Союзу з нацистською Німеччиною 1939 року. Він є одним із документів, якими два режими ділили Європу на сфери впливу. І свідченням заперечення цими тоталітарними режимами права інших держав, про території яких ішлося, на самовизначення. Як ознаку пізнішого порушення домовленостей із Заходом Лавров наводив брак успішності Мінських домовленостей між Україною і Росією за посередництва лідерів Німеччини, Франції. Зовнішньополітичне відомство Росії, яке має у телеграмі 132 тисячі підписників, продовжує конструювати світ, де Росія має право на Україну та відмовляє Україні у праві на самовизначення:

«Не було ніякого суверенітету України, починаючи з держперевороту, який був підготовлений американцями, британцями і який зараз штучно підтримується».

На додачу, в публікації телеграм-каналу міністерства закордонних справ Росії подають Росію як жертву України, мовляв, в Україні заборонена російська мова. А ще — Росію як жертву НАТО, буцімто Альянс збирався збудувати в Україні військові бази. І це нібито загрожувало безпеці Росії. А далі публікація закінчується словами, що у ХХІ столітті було немало випадків, коли готовність Росії до «взаємно прийнятних компромісів і в діалозі з НАТО, і в діалозі зі США неодноразово була доведена»:

«Потім усе це було зруйновано тими, хто вирішив, що з ними почали розмовляти тоном не підлеглих, а самостійних незалежних учасників процесу. Якщо брати концептуально, ми на вірному шляху, але ще на нього твердо ногами не встали. Але дорогу здолає той, хто йде», — так завершується публікація телеграм-каналу міністерства закордонних справ Росії.

Суголосний російському МЗС допис опублікував і заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 25 червня. Через сприяння ЄС Україні він написав, що «Брюссель сьогодні — справжній ворог Росії». Адже організація держав, мовляв, перетворюється на «воєнний блок», який «конкурує з НАТО». Тому тепер Росія буде виступати проти членства України і в ЄС, і в НАТО:

«ЄС, нафарширований зброєю, райдужними фріками та брюссельськими крикливими с…ами, — пряма загроза Росії. Саме так до нього і треба ставитися. Принаймні до зміни його підходів до нас. Це, звісно, не повинно заважати двосторонній співпраці з окремими країнами Європи».

А вихід, який Медвєдєв пропонує для «купірування цієї загрози»: «а) або сам ЄС має усвідомити, що київська квазідержава йому в принципі не потрібна; б) або, що безумовно краще, якщо в ЄС просто не буде кому вступати...».

Таким чином, російські чиновники публічно розширили «базу» ворогів Росії до держав Європи та погрожують їм силою. Ці публікації свідчать, що керівництво Росії продовжує вважати, що незалежні держави, які колись були у Російській імперії, повинні залишатись у сфері впливу Росії. А ті, хто підтримує право держав на самовизначення чи сприяє відсічі російській воєнній агресії, є ворогами Росії.

П'ять відсотків на оборону та «європейські схеми»

Один із ключових результатів саміту — домовленість про підтримання видатків на оборону на рівні п’яти відсотків від ВВП, із них 3,5 відсотка — на фінансування основних потреб у сфері оборони, і ще 1,5 відсотка — на інші проєкти, пов’язані з обороною, такі як інвестиції в критичну інфраструктуру, оборонну промисловість, забезпечення цивільної готовності тощо. Однією з тез російської пропаганди з цього приводу стало приниження значущості такого підвищення, намагання підтвердити тезу міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що: «Зростання військових витрат у НАТО до 5% не матиме скільки-небудь значущого впливу на російську політику».

Пропагандистка Ольга Скабєєва у телеграм-каналі використала цитату німецького воєнного експерта Ральфа Тіле, який сказав, що у 2002 році держави НАТО домовлялися про видатки на оборону в обсязі двох відсотків, але деякі країни все ще не досягли цього рівня.

«Ми сподіваємося, що до кінця року ці країни зможуть досягти цих 2%. Коли ми досягнемо 5% — тобто 3,5% плюс 1,5% 3 невідомо. Сьогодні — це, скоріше, день красивих обіцянок», — передає слова німецького експерта пропагандистка.

Нагадаємо, що у підсумковому комюніке вказані терміни досягнення рівня щорічних інвестицій в оборону — до 2035 року, з можливим переглядом траєкторії витрат у 2029 році з урахуванням потреб альянсу на той момент.

Невеликий телеграм-канал, присвячений політиці Німеччини (1 тис. підписників), опублікував допис, який розійшовся репостами серед російських «воєнкорів»-пропагандистів і в якому також просувається теза, що збільшення видатків країнами НАТО зараз — лише риторичний хід. «Навіть 3,5% — це висока планка. Частина країн відкрито говорить, що не зможе виконати поставлену мету, частина просто вважає, що зараз важливо продемонструвати єдність, а далі видно буде», — ідеться у дописі.

Деякі пропагандисти писали, що витрати на підтримку України будуть зараховуватися в необхідні п’ять відсотків на оборону. Щоправда, їхнє трактування цього є доволі специфічним. Так, пропагандистський телеграм-канал із 238 тис. підписників написав, що вписування фінансування України в оборонний бюджет країн НАТО означає, що підтримка тепер буде здійснюватися за «залишковим принципом».

«Трамп привніс у НАТО раціоналізм, який неминуче звузить грошовий потік у бік Києва та порушить питання про ціну територіальних поступок проти реальних ризиків», — пишуть пропагандисти.

Інші ж пропагандисти почали вигадувати майбутні корупційні «схеми» та писали, що через поєднання видатків на Україну з вимогами до свого оборонного бюджету європейські країни нібито просто хочуть обманути США, які просували такі вимоги.

«Працювати ця схема буде наступним чином: країна Євросоюзу Х спрямовує нібито на “військові потреби недорейха”, наприклад, 10 млрд, які розчиняються на рахунках фірм-одноденок, а потім гроші повертаються назад у країну Х “чорною” готівкою і криптовалютою, за вирахуванням 5—10% аферистів Зеленського. Таким чином, політики країни Х отримують у кишеню відмиті мільярди, а США отримує дірку від бублика», — фантазують автори пропагандистського телеграм-каналу з понад 400 тис. підписників.

«Недофюрер нашкріб на піджак»

У аналізованому масиві публікацій у телеграм-каналах понад 30 повідомлень стосувалися костюма, взуття та зовнішнього вигляду Володимира Зеленського. Здебільшого такі повідомлення містили іронічні коментарі, наприклад, як у дописі пропагандистського телеканалу «Царьград»:

«Зеленський уперше одягнув костюм. Судячи з виразу обличчя, костюм йому десь дуже сильно тисне».

Інше російське пропагандистське медіа Sputnik, висміюючи Зеленського, написало, що український президент «нарешті нашкріб на піджак».

Інші, зокрема проросійські, телеграм-канали підживлювали версію про те, що нібито Зеленського «змусили» одягнути костюм як умову для відвідин саміту НАТО та повторювали наративи, що знецінюють президента України, називаючи його одяг «костюмом чи наркоторговця, чи сутенера». Або поширювали конспірологію, мовляв, традиційний образ Зеленського, штани й футболка кольору хакі, «настільки набридли Трампу, що однією з умов допуску на саміт НАТО стала вимога оновити гардероб».

Пропагандист, колишній український медійник Дмитро Василець, який очолював заборонену в Україні проросійську партію «Держава» та якому СБУ оголосила про підозру через посягання на територіальну цілісність України, у своєму телеграм-каналі з аудиторією понад 440 тисяч підписників назвав Зеленського «брехуном і недофюрером», адже той «порушив власну обіцянку не вдягати костюм до кінця війни».

Тезу, що Зеленський вдяг костюм спеціально для зустрічі з Дональдом Трампом на полях саміту в Гаазі, повторив навіть публіцист і політтехнолог Станіслав Бєлковський, який регулярно дає коментарі для російських «ліберальних» медіа:

«Зустріч із Дональдом Трампом на полях саміту НАТО в Гаазі може взагалі відбутися і тим паче виявитися успішною тільки за умови, що він буде вдягнений у традиційний костюм».

У повідомленнях західних медіа, російських пропагандистів і чиновників, які стосувалися Саміту НАТО у Гаазі, помітні великі розбіжності. Західні медіа критикують саміт за брак амбітності. Російські пропагандисти підхоплюють такі позиції авторитетних видань і докручують їх для додавання абсурду міжнародній події. Російські пропагандисти намагалися подати результати саміту в Гаазі як позитивні для Росії чи як подію, яка повинна додавати войовничості росіянам. Як стимул до більшої войовничості, зокрема, пропагандисти подавали слова генсека НАТО Марка Рютте про досягнення у 2025 році обсягів підтримки України на рівні обіцяних раніше 50 мільярдів доларів. А також його ж слова про інвестиції в оборонне виробництво: «Підвищення військових витрат НАТО — “тільки початок”, тепер Альянс почне швидко розширювати військову промисловість».

З реляціями прихильних до Путіна російських «аналітиків» і лідерів думок про меншу кількість згадок Кремля як агресора та шлях України до НАТО контрастують погрози російських офіційних осіб і відомств, які звинувачують НАТО і ЄС у ворожості до Росії через рішення продовжувати підтримувати Україну та нарощувати видатки на оборону. Позиції Дмитра Мєдвєдєва та Сергія Лаврова доводять, що російська держава продовжує вважати світ розділеним на сфери впливу. І що Росія має право вимагати в інших держав не фінансувати власну оборону, заперечувати право держав на самовизначення чи підтримувати Україну, яка бореться з неспровокованою агресією ядерної держави — Росії.

Ілюстрація до тексту згенерована за допомогою чат-бота Grok