/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F133%2Fcea910d79c8399e89e5a05128cbe3614.jpg)
Понад 70 діб троє поліцейських з Донеччини тримали посадку на передовій
Скіф, Вал і Серп – бійці стрілецького батальйону ГУНП в Донецькій області. Разом із трьома нацгвардійцями вони героїчно утримували позиції під Торецьком. Відбили всі атаки ворога. Як виживали у напівзруйнованому бліндажі під ворожими «скидами» майже без їжі й води та як вдалось вибратись з напівоточення – в ексклюзивному інтерв’ю проєкту «Український свідок».
Поліцейські отримали завдання захищати край лісосмуги поблизу вже окупованого селища Нью-Йорк. Для одного з них це був перший бойовий вихід. Поруч була позиція Нацгвардії.
Ці 70 днів мужності назавжди увійдуть в історію оборони Донеччини.
«Все було мокре й брудне. Топити й грітись не могли, бо це б нас видало».
«Накати росіян були щодня. Ми забрали у них рацію і чули, коли вони йдуть на нас. Виходили їх зустрічали, щоб вони не пройшли далі».
«А потім почули: «Мы туда не пойдем, там какая-то бешеная пехота сидит. Сколько наших зашло, никто не вышел».
«Кожні 15 хвилин на нас скидали з дронів півторакілограмові баклажки, набиті тротилом, і УЗРГМ від гранати прив’язаний. Чуєш, як воно падає, і розумієш, що 2-3 секунди – і вибухне».
«Їжу на дронах доставляли. Але дрон багато не понесе. Один сухпай ділили на трьох, по чотири дні голодували. Вода не завжди доходила, бо розбивалась».
«У нас була мишка. Привчили, вона з рук їла. Я дав їй ім’я Леся».
«Виходили з позиції під дощем 9 кілометрів. Дуже важко, ноги відмовляли. Зате поля Донбасу дуже красиві».
«Коли почув фпвішку, я буй їй радий, бо зміг у кущі стрибнути, полежати, відпочити».
«Всі дні думав, як би встигнути, не пропустити день народження дружини й привітати її. Вдалося, дружина розплакалась».
Відділ комунікації поліції Донецької області
Tweet