Спецтрибунал для Путіна: коли розпочнеться процес та чому він вже «тисне» на Росію

Днями відбулася важлива подія – Україна підписала угоду з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо розслідування злочинів агресії Росії проти України. Злочини мають бути розкриті і зло – засуджене. Як це може відбуватися, Коротко про розповів старший експерт Українського інституту майбутнього, народний депутат 8-го скликання Ігор Попов.

По шкалі «зрада – перемога» ми маємо перемогу

- Ігорю Володимировичу, відомо, що було кілька варіантів створення спецтрибуналу: рішенням ООН, рішенням кількох країн… Як можна оцінити чинні домовленості?

- По шкалі «зрада – перемога» ми маємо перемогу. Програма максимум передбачала створення спецтрибуналу рішенням Ради безпеки Організації Об’єднаних націй, але в реальності це неможливо, бо Росія також є членом Радбезу ООН. Програма мінімум, і нам таку пропонували, містила гібридний формат. Створити трибунал в Україні рішенням Верховної Ради і долучити туди кількох міжнародних прокурорів. Але це було б набагато слабше, ніж маємо зараз. Тому треба віддати належне нашим юристам і переговорній групі, які знайшли домовленості з організацією, яка ухвалює рішення не консенсусом, а більшістю голосів.

Таким чином опоненти не змогли заблокувати це рішення.

- Опоненти - це насамперед Угорщина, яка весь час виставляє камені спотикання?

- Якби йшлося про Європейський Союз, де вимагається консенсус, то ризик блокування процесу був би дуже реальний. Тим паче що позицію Угорщини, як виявилося, поділяли Сербія та Туреччина. Але навіть через Раду Європи провести позитивне рішення було непросто. Це не гібридний, це повноцінний міжнародний трибунал, його вирок буде мати дуже велике значення.

Під суд підпадуть ті, хто ухвалював рішення про напад на Україну

- Кого будуть судити?

- Важливо розуміти, що Міжнародний кримінальний суд розслідує воєнні злочини, злочини проти людяності, які документують українські правоохоронні органи. Спеціальний трибунал працюватиме виключно по злочину військової агресії. Під суд підпадуть ті, хто ухвалював рішення про напад на Україну - це члени Ради безпеки РФ.

- Про створення спецтрибуналу почали говорити на високому рівні у 2022 році, питання було очевидне. Чому тільки зараз воно знайшло своє вирішення?

- Перемовини тривали два роки. Все почалося з української "Формули миру", коли її виклали в систему і під кожен пункт створили переговорні осередки. У підпункті про міжнародні покарання і справедливість теж створили групу, яка почала комунікації з іншими державами. Справа в тому, що нам спершу пропонували слабші варіанти.

Окрім гібридного формату, обговорювався персональний імунітет, коли так звана «трійка» - президент, прем’єр-міністр і міністр закордонних справ країни-агресора - непідсудні, бо вони робили свою роботу. Це вдалося подолати. Зараз ми добилися, що слухання можуть початися проти усіх членах Радбезу Росії, включаючи президента. І обвинувальний акт можуть скласти на всіх, включаючи президента. Але вирок на «трійку» може бути винесений лише тоді, коли ці персони підуть зі своїх посад. А ми ж розуміємо, що дехто сидітиме на цих посадах пожиттєво.

Але все одно навіть сам обвинувальний акт – це сильний інструмент політичного тиску. Навіть якщо він з’явиться через 3 або через 5 років, весь цей час це теж буде політичний тиск.

Обвинувачення представлятимуть 15 прокурорів

- Як відбуватиметься сам суд? Це фізична присутність суддів та прокурорів в залі засідань чи може бути процес онлайн?

- Місцем проведення спецтрибуналу визначено Гаагу. Це буде класичний, повноцінний судовий процес. У фінальній версії Статуту Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, яка опублікована на сайті Ради Європи, передбачено участь 15 прокурорів.

- Як представлятимуть докази агресії?

- Я думаю, що доказами слугуватимуть офіційні документи, трансляції засідань та рішень Радбезу РФ, адже вони не містять грифів «засекречено». Ці документальні свідчення порівнюватимуть зі Статутом ООН, із визначенням агресії, як її трактує Міжнародний кримінальний суд, із рішеннями Генеральної асамблеї ООН, яка засудила агресію.

- Міжнародний кримінальний суд вимагає, щоб підозрювані перебували на лаві підсудних, а не десь у бункері за Уралом. Спецтрибунал дозволяє заочний формат?

- Так, у Статуті спецтрибуналу прописаний механізм розгляду справ in absentia – у відсутність. Він дає змогу виносити вироки обвинуваченим у заочному форматі.

Всі ці процеси є для Кремля подразником

- Ви сказали, що до складання обвинувального акту може минути 3-5 років. Виходить, що прогнозувати дату винесення вироків зараз нереально?

- Так. У найближчі пів року має відбутися ратифікація угоди і статуту у Верховній Раді. За цим, зрозуміло, діло не стане, ратифікувати можуть і найближчим часом. Потім буде відбір суддів, прокурорів, формування апарату трибуналу, пошук бюджету. Перше засідання, я так гадаю, відкриється в Гаазі не раніше кінця зими 2026 року.

- Однак вже саме рішення про створення спецтрибуналу, либонь, теж має певні наслідки для Росії?

- Наслідки насамперед інформаційні та політичні. Безпосередньо юридичні будуть не скоро. Але ми бачимо, що процеси на всіх міжнародних майданчиках – у Міжнародному кримінальному суді, у Міжнародному суді ООН - є для Росії подразником. Тому на всіх переговорах про мир вони висувають вимогу відкликати ці позови. Їм реально це «тисне». Он навіть коли Путіна запрошують на переговори у Ватикан, він каже, що не може приїхати «з міркувань безпеки». Бо його ж заблоковано ордером на арешт від Міжнародного кримінального суду за примусове переміщення українських дітей.

- Ратифікація Римського статуту могла вплинути на пришвидшення угоди про створення спецтрибуналу?

- Ці події між собою не пов’язані. Із Римського статуту взято тільки визначення військової агресії. Навіть якби статут не ратифікували, трибунал відбувся би.

З історії питання

Створити спеціальний трибунал (поза рамками Міжнародного кримінального суду) для розслідувань злочинів агресії Росії проти України Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту навесні 2022 року.

У листопаді 2022-го тодішній генпрокурор Андрій Костін повідомив, що трибунал підтримують від 10 до 16 держав. Того ж місяця Парламентська асамблея НАТО визнала Росію державою-терористом і підтримала резолюцію, в якій ідеться про створення спецтрибуналу за фактом агресії.

На початку 2023 року за ініціативою України була зібрана «Коаліція держав зі створення Спеціального трибуналу», до якої ввійшли юридичні радники орієнтовно 40 країн.

У липні 2023-го при Євроюсті (агентство ЄС з питань кримінальної юстиції) був створений Міжнародний центр з розслідування за злочин агресії проти України (ICPA).

У лютому 2025 року стало відомо, що «трибунал для Путіна» буде створений на базі Ради Європи і що проєкт статуту трибуналу вже затверджений.