Трамп відреагує? Що відомо про важливе родовище, яке окупували росіяни

Росія отримала контроль над ще одним стратегічним ресурсом України — літієм. Окупанти просунулися вглиб Донеччини, захопивши частину території з унікальним родовищем.

Про захоплення села Шевченко і родовища біля нього пише французьке видання Le Figaro. Карта волонтерського ресурсу DeepState повідомляє, що село і, зокрема, його східна частина – де і розташоване родовище – опинилося під контролем росіян.

Що відомо про родовище

Родовище розташоване на східній околиці села Шевченко у Великоновосілківському районі Донецької області, за кілометр від траси С050409. Ця ділянка була виявлена ще у 1982 році.

Площа ліцензованої ділянки — 40,72 га. За даними Державної служби геології та надр України, у межах родовища виявлено шість пегматитових тіл єдиної жильної системи, у яких переважає сподуменовий тип літієвих руд — найприбутковіший для промислового видобутку. Вміст сподумену (природного каменю, у якому є літій) в породі сягає 90%, що дозволяє експертам називати це родовище унікальним у межах України.

Окрім літію, родовище містить руди танталу, ніобію, берилію, а також рубідій, цезій, олово та польові шпати. Породоутворювальні мінерали можуть використовуватись у скляній та керамічній промисловості. Водопостачання на глибині до 500 метрів забезпечується підземними водами, що не придатні для питного водозабору, але можуть бути використані для технічних потреб. Видобуток передбачався підземним способом, із будівництвом однієї шахти та загальним обсягом гірничих виробок до 375 тис. метрів кубічних.

Попри свій потенціал, родовище не експлуатувалося. У 2018 році компанія ТОВ "Петро-Консалтінг" (згодом перейменована на ТОВ "Європейський літій Україна") отримала спеціальний дозвіл на видобуток, фактичних робіт розпочато не було.

Для чого використовують літій

Літій — це стратегічно важлива сировина, без якої неможливий розвиток сучасної енергетики. Він є основним компонентом у виробництві акумуляторів для електромобілів, смартфонів, ноутбуків і систем зберігання енергії. Попит на літій стрімко зростає через глобальний перехід до "зеленої" енергетики. Крім цього, літій використовується в керамічній, скляній, металургійній промисловості, у медицині та навіть у ракетобудуванні.

Шевченківське родовище особливо цінне тим, що літій тут міститься у вигляді сподумену — це дає змогу уникнути складних і дорогих технологічних процесів, необхідних для вилучення літію з петаліту. Інші українські родовища — Полохівське, Добра та Крута Балка — містять переважно петаліт, що ускладнює їхню промислову розробку.

Чому в Україні так і не почали видобуток "білого золота"

Попри значні запаси, видобуток літію в Україні досі не було розпочато. Причина — застаріле законодавство, складності з отриманням дозволів, проблеми із землевідведенням і відсутність інвесторів, готових вкладати кошти в будівництво дорогих збагачувальних заводів.

Після початку повномасштабного вторгнення під контролем Росії опинилося родовище літію Крута Балка (Запорізька область); родовище біля села Шевченко — вже друге, захоплене окупантами.

Станом на середину 2025 року лише одна компанія в Україні має чинний дозвіл на видобуток літію — ТОВ "Укрлітійвидобування", що володіє ліцензією на Полохівське родовище в Кіровоградській області. Компанію пов’язують із Сергієм Табаловим, сином колишнього народного депутата Олександра Табалова. Його брат Андрій Табалов також був депутатом Верховної Ради.

Перед початком видобутку літію в Україні слід звертати увагу не лише на кількість запасів чи концентрацію металу в породі, а насамперед — на тип мінералу, з якого його можна отримати. На цьому наголосив геолог Євген Науменко.

"Людина не дотична до геології дивиться на такі економічні показники, як відсоток та загальні запаси певного елемента. Але не дивиться на те, в якій породі залягає ця руда і яким мінералом вона представлена", — пояснив Науменко.

Найперспективнішим із доступних Україні залишається Полохівське родовище на Кіровоградщині — велике за обсягами, але складне з технологічної точки зору.

У світовій практиці літій переважно добувають із мінералів сподумену або лепідоліту, що утворюють мономінеральні жили. Їх легко розчинити в кислоті та перевести в йонну форму, з якої осаджується карбонат літію — основний продукт на глобальному ринку. Натомість Полохівське родовище містить петаліт — найскладніший мінерал для збагачення.

"З петалітом це важко, бо він окрім кислоти потребує ще й спеціального обладнання. Воно має бути кислотостійке та термостійке, це дорожче. Окрім того, на нашому родовищі петаліт, який є основним рудним мінералом, тонко зростається з кварцом. І "вилугувати" його звідти — це набагато важче. Треба, умовно кажучи, перемелювати цю породу майже до пудри. А кварц в нас доволі твердий мінерал", — зазначив Науменко.

Це ускладнює виробництво та збільшує його вартість. До цього додаються проблеми з землею: частина територій, де розташоване родовище, вже використовується під приватні ділянки або сільське господарство, хоча формально входить до державного фонду надр. Повернення цих земель вимагатиме окремих судових процесів.

Ще один виклик — інфраструктура. Родовище знаходиться в полі, де немає доріг, тож доведеться будувати під’їзди фактично з нуля. Крім того, через вертикальне залягання руд Полохівське родовище придатне лише для шахтного видобутку.

"Це означає, що там треба закладати не кар'єр, а шахту. Це легше, тому що це треба менша ділянка землі на відчуження. Але є проблема, що шахта — це конструктивно складніша споруда, ніж кар'єр", — додав Науменко.

Іще одна часто недооцінена проблема — наявність підземних вод. Під час будівництва шахт або кар'єрів у більшості регіонів України доводиться перетинати водоносні горизонти, і вода починає затоплювати виробки.

"Коли закладаєте кар'єр або шахту, у вас практично в будь-якому районі України є підземні води. І оскільки ви копаєте вглиб, так чи інакше ви перетинаєте, як мінімум, один водоносний горизонт. І вам цю воду потрібно відкачувати. Розумієте? Грамотні проєктанти одразу дивляться, де скільки води", — пояснив Науменко.

Якими є перспективи

Україна розпочала підготовку до залучення приватних інвесторів для розробки великого державного родовища літію. Це стане першим кроком у межах реалізації двосторонньої угоди зі США щодо рідкісноземельних ресурсів.

Про це повідомила газета The New York Times з посиланням на двох українських урядовців, які побажали залишитися неназваними. За їх словами, йдеться про ділянку "Добра" у Кіровоградській області, де планується запустити тендер на розвідку, видобуток і збагачення літієвих руд.

Уряд погодився розпочати розробку рекомендацій для відкриття конкурсних процедур. Очікується, що підготовка триватиме кілька тижнів, однак остаточне рішення про старт торгів ще не ухвалене.

Згідно з NYT, інтерес до ділянки "Добра" давно виявляв консорціум, у який входить ірландська інвесткомпанія TechMet (частково фінансована урядом США) та мільярдер Рональд Лаудер — близький соратник Дональда Трампа. Саме ця група ще наприкінці 2023 року закликала президента Володимира Зеленського відкрити тендер на розробку.

Родовище "Добра" має площу 300 гектарів і містить поклади не лише літію, а й танталу, ніобію, рубідію, цезію, берилію та олова. Ці елементи мають критичне значення для високотехнологічної промисловості, що може зробити об’єкт одним із найбільш цінних серед українських надр.

Чи вплине це на "Угоду про корисні копалини"

Адміністрація Трампа прагнула отримати доступ до великих запасів літію в Україні — одних із найбільших у Європі — через нещодавно підписану угоду, яка фактично відкриває США пріоритетний доступ до українських корисних копалин.

Однак захоплення Шевченківського родовища підкреслює головну проблему цього плану: чим більше територій окуповують російські війська, тим менше ресурсів залишається в розпорядженні Києва і, відповідно, для реалізації домовленостей із Вашингтоном.

"Якщо російські війська просунуться далі й захоплять нові території, вони контролюватимуть все більше родовищ корисних копалин. Це створює серйозні ризики для цієї угоди", — в коментарі The New York Times заявив Михайло Жернов, директор американської компанії Critical Metals Corp, яка раніше мала ліцензію на розробку Шевченківського родовища.

Міністерка економіки України Юлія Свириденко, яка підписувала угоду від імені України, за інформацією видання, відмовилася коментувати ситуацію із захопленням родовища.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у політичному середовищі та медіа з новою силою обговорюють можливу відставку прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, яку публічно порушив народний депутат Олексій Гончаренко. Як потенційну наступницю називають чинну міністерку економіки Юлію Свириденко. Варто зауважити, що інформаційні кампанії з тиском на Шмигаля та чутками про його відставку вже не вперше з'являються в публічному просторі.