Ці села змушують зголодніти: добірка "смачних" та курйозних топонімів

Україна не лише багата на традиції, але й на яскраві, іноді кумедні та дуже "апетитні" топоніми. Одними з таких є 3 села з надзвичайно "смачними" назвами: Холодець, Борщі та Сальник.

"Телеграф" розповідає про ці населені пункти.

Холодець (Хмельницька область)

Село з назвою, що одразу викликає асоціації з холодною м'ясною стравою, розташоване в колишньому Волочиському районі. Сьогодні — це частина Хмельницького району.

У Холодці мешкає трохи понад 300 осіб, і, попри невелику чисельність, село має насичену історію. Саме тут бере початок річка Південний Буг, а на території розташований піщаний кар'єр.

Історія населеного пункту сягає глибокого минулого. У 1919 році село стало свідком жорстоких подій під час визвольних змагань: тут були страчені 17 вояків Армії УНР, на честь яких у 2012 році встановили пам'ятник. Назва села, за однією з версій, може бути пов'язана з особливостями місцевості або клімату — мовляв, у низинах було завжди прохолодніше, тож "Холодець" могло виникнути від слова "холод". Попри драматичне минуле, сьогодні село відоме своєю спокійною атмосферою та природною красою.

Борщі (Одеська область)

Це село наче створене для гурманів! Легенда свідчить, що у XVIII столітті в поселенні працював трактир, де подавали найсмачніший борщ у регіоні. З часом про цей заклад дізналися далеко за межами села, і назва "Борщі" закріпилась за населеним пунктом назавжди.

Місцеві жителі не тільки з гордістю носять "смачну" назву, а й зберігають кулінарні традиції. Відвідувачам охоче пригощають справжнім українським борщем за давніми рецептами. Село стало популярним серед туристів, які шукають не лише гарну природу, а й душевну кухню.

Сальник (Вінницька область)

Ще одне "апетитне" село, яке отримало свою назву за дуже цікавою легендою. Кажуть, у давнину тут застряг у болоті віз, завантажений салом. Купці залишили його напризволяще, бо "сала і так вистачало". Відтоді це місце стали називати Сальником.

Сальник має глибоке історичне коріння: згадки про нього датуються ще початком XVII століття. Через село протікає річка Золота, а поруч розташований Калинівський лісовий заказник. Попри важкі сторінки в історії, зокрема втрати під час Голодомору, сьогодні село зберігає дух традиційного українського села та продовжує розвиватися. У 2018 році місцева релігійна громада перейшла до Православної Церкви України, що стало важливою подією для місцевих жителів.

Назви цих сіл — це не просто випадкові слова. Вони несуть у собі відгомін минулого, народні легенди, історичну пам'ять і навіть гастрономічну спадщину.