Україна та НАТО: склянка скоріше наполовину повна. Ось чому

Високі зустрічі у рамках НАТО та ЄС показати, що склянка очікувань радше напівповна, ніж напівпорожня:

Військові витрати європейські учасники НАТО згодилися підняти на небачені 5% ВВП (так, не одразу, але все ж – консенсусом).

Трамп не лише не вивів США із НАТО – а був і такий сценарій, – а виглядав навіть дуже щасливим від своїх європартнерів.

В жодному підсумковому документі не йдеться, що Україна ніколи не стане учасником Альянсу. А на подібній заяві наполягав Путін, і не був проти неї Трамп.

З іншого боку, особливих проривів щодо України не сталося, але зважаючи на специфіку американо-європейських стосунків і поки що залежність Європи від США результати і не могли бути кращими.

Для України найважливіше зараз те, що на території ЄС розгортаються масштабні військові виробництва, продукція яких постачатиметься в Україну.

Ці виробництва – частина нової архітектури європейської безпеки, яка поки лише створюється – паралельно до НАТО, але при цьому не буде критично залежати від Вашингтону.

І залучення України до цієї нової архітектури просто неминуче, бо це в інтересах самої Європи.

Щодо дипломатичних зусиль – то вони зараз зазнають очевидної кризи. Це визнав навіть Трамп. Хоча він поки і лишатиметься головним ініціатором дипломатичних підходів. Європейці поки лише на шляху аби стати повністю самостійним суб'єктом світової геополітичної гри.

Оригінал