«Скільки протягне Україна?» Як висвітлює війну видання Orda.kz

Казахстанське незалежне медіа Orda.kz здається доволі перспективним майданчиком для взаємодії з тамтешньою аудиторію. За підрахунками SimilarWeb, воно має 2,8 млн відвідувань за останній місяць. Також у видання 348 тисяч підписників на YouTube і понад 152 тисячі — в Telegram. Orda.kz регулярно пише про війну Росії проти України, а головна редакторка і засновниця видання Гульнара Бажкенова приїздила в Україну і в травні 2024 року брала участь у пресконференції президента України Володимира Зеленського для журналістів із країн Центральної Азії. Проте при більш глибокому вивченні контенту виявляється, що тональність видання у матеріалах щодо війни мало відрізняється від стилю «хороших русских» медіа на кшталт «Медузи». 

Навіщо Україні спілкуватися з Казахстаном 

Для активної роботи з аудиторією Казахстану є щонайменше пʼять причин. 

• Росія вербує на війну в тому числі громадян Казахстану. У квітні 2025 року проєкт «Хочу жить» опублікував список з прізвищами 661 найманця, які доєдналися до армії країни-агресора. 78 з них загинули.
• Компанії з Казахстану допомагають Росії купувати підсанкційні товари — про це неодноразово писала, зокрема, Казахська служба Радіо Свобода.
• У Казахстані працюють російські компанії, заплямовані співучастю у війні проти України. Наприклад, 14 червня стало відомо, що влада Казахстану обрала «Росатом» головним підрядником для будівництва АЕС у своїй країні.
• Значна частка казахстанців є проукраїнськи налаштованими. Відповідно до результатів лютневого опитування компанії Demoscope, 27,8% опитаних громадян Казахстану виправдовують розвʼязану Росією війну проти України під впливом російської пропаганди, проте 20% підтримують Україну.
• У Казахстані є громадські ініціативи, які збирають гуманітарну допомогу для України. 

Чи є Казахстан дружнім до України

Наприкінці травня депутат Верховної Ради України від «Слуги народу», голова Міжпарламентської групи дружби Україна-Казахстан Сергій Нагорняк в інтервʼю «Українському радіо» розповів про перезавантаження дипломатичних відносин між двома країнами. У квітні президент України Володимир Зеленський після понад дворічної перерви призначив посла в Казахстані — ним став Віктор Майко. А президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв змінив посла в Києві — замість Дархана Калетаєва призначив Толежана Барлибаєва. Також Сергій Нагорняк нагадував про залучення Казахстану до гуманітарних проєктів в Україні і додав: 

«Казахи добре розуміють ризики потенційної небезпеки від РФ. Вони про це не говорять публічно, але постійно натякають у приватних розмовах, мовляв, ви ж розумієте, що у нас зв’язані руки, хоча ми хотіли би бути більш активними щодо підтримки України. Але, по-перше, сухопутний кордон, а по-друге, ідуть нафто- і газопроводи через територію Росії. І щойно Казахстан дещо висловлював на підтримку України, одразу РФ намагалась чинити економічний тиск шляхом санкцій». 

Дійсно, у грудні 2022 року Міністерство охорони здоровʼя Казахстану передало Україні генератори для лікарень. Також казахстанська будівельна компанія Bi-Group цу 2023 році допомогла відбудувати травматологічне відділення лікарні в Миколаєві, зруйноване російськими обстрілами, та вже у 2025 купила для сільських амбулаторій Черкащини машини швидкої допомоги. А на початку червня Казахстан прийняв на відпочинок групу українських дітей з Черкащини, і продовжує надавати гуманітарну допомогу. 

Варто згадати й про політичну заяву Токаєва, яка мала широкий резонанс. У червні 2022 року він у присутності президента РФ Володимира Путіна сказав, що Казахстан ніколи не визнає так звані «ДНР» і «ЛНР». Подія відбулася до того, як РФ оголосила про «входження» цих територій до складу РФ. 

Але, якщо проаналізувати новини,  Астана є значно менш прихильною до Києва, ніж про це заявляє народний депутат Нагорняк. До прикладу, Токаєв двічі заявляв, що Росія «є непереможною у військовому плані», відвідував паради в Москві та організував зустріч Путіна в Астані банерами «Ваше Високоповажносте, Пан Володимир Путін». 

У лютому 2025 року Україна атакувала нафтоперекачувальну станцію «Кропоткінська» — вона розташована на території РФ, але через неї Каспійський трубопроводний консорціум експортував 90% казахстанської нафти. Казахстанські провладні депутати закликали притягнути Україну до відповідальності, МЗС Казахстану довело свою стурбованість до МЗС України, а керівництво КТК заявило, що звернеться до міжнародного суду. 

Для порівняння, МЗС Казахстану не висловив ніяких претензій Росії, коли 25 грудня 2024 року російська ППО збила над Грозним азербайджанський літак і він згодом зазнав катастрофи під Актау. На борту літака загинули 6 громадян Казахстану. Також ані Токаєв, ані МЗС не висловили ніякої критики на адресу РФ після того, як навесні в Західно-Казахстанській області країни знайшли російські ударні дрони. 

І ось приклад з медіа. 22 квітня казахстанський журналіст Лукпан Ахмедьяров опублікував скріни з сайту Sputnik Kazakhstan — філії росіїського державного інформагентства «Спутнік» — зі схвальною статтею про вихідця з Казахстану, який воює проти України. На думку журналіста, ця публікація має ознаки злочину одразу за трьома статтями Кримінального кодексу Казахстану — пропаганда агресивної війни, найманство та участь в іноземному збройному конфлікті. Після резонансу в медіа Міністерство культури та інформації Казахстану пообіцяло перевірити Sputnik Kazakhstan. Проте минуло вже два місяці, Sputnik Kazakhstan продовжує працювати, а результати перевірки невідомі. 

Які медіа Казахстану пишуть про Україну  

Державні медіа Казахстану вибірково висвітлюють тему війни Росії проти України. Наприклад, на сайті державного інформагентства «Казінформ» є новини, що стосуються перемовин, але немає жодної згадки про російські повітряні удари  українських міст. У серпні 2024, коли Україна почала операцію в Курській області РФ, основні телеканали Казахстану теж проігнорували цю новину. 

Україна має досить обмежений вибір, коли шукає медійний майданчик для спілкування з аудиторією Казахстану. Можливо, саме тому серед запрошених на пресконференцію президента України Володимира Зеленського для центральноазійських журналістів 24 травня 2024 року опинилася саме головна редакторка і засновниця видання Orda.kz Гульнара Бажкенова.  Бажкенова встигла поставити Зеленському два запитання — про ставлення України до країн Центральної Азії (чи має Київ недовіру до цих держав через їхні тісні відносини з РФ) та про взаємини з Китаєм. Формулювання запитання про Китай мало нотки негативу: «Чому Україна не вживає видимих успішних дипломатичних зусиль для того, щоб долучити цю країну до вирішення проблеми? (вочевидь, війни — ред.)». На що Зеленський докладно розповів про запрошення Сі-Цзіньпіна до Києва, телефонні розмови з ним тощо.

Загалом темі України редакція Orda.kz приділяє багато уваги. Повідомляє в тому числі і про наслідки російських обстрілів. На сайті можна знайти новини про удари Росії по Кривому Рогу, Сумах, Києву. 

Але в поданні новин та в аналітичних матеріалах поготів у видання немає чіткої лінії. Характерний маркер — згадки про анексований Росією український Крим. Періодично в матеріалах «Орда» називає його окупованим або анексованим. Утім часто Крим на сайті — це просто Крим, без жодних маркерів — наприклад, в новині про «пожежу на полігоні в Криму». А призначені Росією окупаційні керівники Криму та Севастополя — просто «глава Криму» та «губернатор Севастополя». Тексту, присвяченому атаці українських морських дронів на Кримський міст у липні 2023 року, журналістка «Орди» Ксенія Нікіфоряк дала оцінковий та маніпулятивний заголовок «Атака на Кримський міст. Теракт чи провокація?». Часом автори «Орди» намагаються відточувати на темі загарбаного українського півострова свою майстерність у клікбейтних заголовках. Як, наприклад, вчинив Дмитро Мостовий у тексті «Україна повернула Крим. На футболку збірної». 

Я маю особистий досвід комунікації з Orda.kz і невдалих спроб переконати виправити очевидні перекручення. У лютому 2025 року журналіст Orda.kz Ігор Улітін взяв у мене інтервʼю до третіх роковин повномасштабного вторгнення, яке вийшло 24 лютого 2025 року. Воно отримало заголовок «Україна на війні: як живуть люди у країні, яка три роки супротивляється російському вторгненню». Попри те, що в бесіді з журналістом видання я наголосив, що війна почалася саме 2014-го з окупації Криму. Автор статті зберіг ці розʼяснення в тексті, проте мої спроби вказати редакції на явне протиріччя в матеріалі та наголосити, що Україна чинить опір російському вторгненню 11 років, успіху не мали. «Орда» так і не виправила назву матеріалу. 

Попри те, що деінде на сайті можна зустріти формулювання «повномасштабна війна», сама Бажкенова відраховує початок війни з 24 лютого 2022 року. Наприклад, у підпису до інтервʼю головної редакторки з російською журналісткою бурятського походження Євгенією Балтатаровою, яка зараз живе в Казахстані, ідеться, що Балтатарова залишила Росію «після початку війни в Україні». 

Приклад іще дивнішого «неймінгу» можна побачити на YouTube-каналі Orda News. Бажкенова записала інтервʼю з радником голови Офісу президента України Михайлом Подоляком. Медіа підписало відео фразою «Скільки протягне Україна?».  Цей заголовок видається відверто знущальним на фоні того, що в Україні щодня гинуть військові і цивільні. 

Бажкенова в інтервʼю з Подоляком обрала формат hard talk — запитувала про корупцію та про атаку інфраструктури КТК. І це нормально, бо завданням журналіста є ставити гострі запитання, а не влаштовувати «теплі ванни». Але деякі репліки та формулювання інтервʼюєрки більше нагадували повчання, аніж журналістську роботу. 

«Розмови про те, що Росія нападе на Європу, я не вважаю серйозними. Не тому, що Росія надто миролюбна, звісно ні, але це самозгубно, це війна з усім світом». 

«Дмитро Пєсков заявив, що Україна має право вступити в Євросоюз, це її суверенне право. Але ви кажете, що ви маєте право вступати в будь-який військовий союз. Зрозуміло, що це НАТО. Але це зовсім неприйнятно для Росії. Ви вважаєте конструктивним виставляти умови, які є абсолютно неприйнятними іншій стороні, і ви знаєте, що тоді «війна до смерті»? Москва ніколи це не прийме — НАТО».  

Для порівняння. 19 червня головна редакторка розмістила інтервʼю з казахстанським експертом в галузі енергетики Петром Своїком. Експертність Своїка питань не викликає — він пройшов шлях від слюсаря теплових мереж до заступника керівника обласної енергокомпанії та директора ТЕЦ, а також обіймав посаду голови Державного комітету Казахстану з антимонопольної політики. Але так само очевидною є проросійська орієнтація спікера — достатньо зайти в телеграм-канал Sputnik Kazakhstan і порахувати, скільки разів його цитувала ця російська державна платформа. Та й сам експерт в попередніх інтервʼю називав себе представником «русского мира». 

Цілком передбачувано, що Петро Своїк всіляко схвалював вибір «Росатому» як головного підрядника будівництва АЕС у Казахстані. Говорив, що це необхідно для інтеграції казахстанських мереж до спільної енергосистеми регіону. Також експерт наголошував, що російський варіант є більш прийнятним для Казахстану, бо «передбачає створення спільного машинобудівного комплексу». 

Досвід перегляду інтервʼю з Михайлом Подоляком міг вселяти надію, що Гульнара Бажкенова теж включить Петру Своїку режим hard і поставить гострі запитання. Проте ця розмова, хоч і мала елементи полеміки, більше нагадувала «теплу ванну». Бажкенова, яка бувала в Україні,  за час розмови не згадала про причетність «Росатому» до воєнних злочинів на загарбаній Запорізькій АЕС. Не відрефлексовувала редакторка і значно більш провокативні тези свого співрозмовника. Ось дві з них: 

«Це не я представник «русского мира». Ми всі є представниками «русского мира», ми з вами російською спілкуємося». 

«Підсумок війни вже є відомим. Війну дуже важко закінчувати, вона ще буде довго, складно і криваво закінчуватися, але хто в цій війні переміг, вже зрозуміло, тому ви можете мене вітати, а я вас». 

А ось ще один приклад. 18 березня портал видав новину «У Західно-Казахстанській області знову впав безпілотник». У тексті не йшлося про походження апарату, але в кінці був такий пасаж: «На території сусідньої Саратовської області українські безпілотники регулярно вражають військовий аеродром та сховища паливно-мастильних матеріалів». Наступного дня видання розмістило новий матеріал і визнало, що дрон був російським. Проте провокативний натяк на Україну з попередньої новини не прибрало і не перепросило у читачів. Редактори не могли не усвідомлювати, що резонанс від атаки на нафтоперекачувальну станцію «Кропоткінська» і пошкодження інфраструктури КТК на той момент ще не вщух, отже будь-які негативні згадки про Україну ляжуть в уже «удобрений» ґрунт. 

Інколи Гульнара Бажкенова робить доволі екзотичні оцінки, коли говорить про війну. 13 травня 2025 року Бажкенова виклала на YouTube-каналі власний коментар щодо того, чому Україна не атакувала Москву 9 травня. У ньому головна редакторка каже, що ні на секунду не вірила у можливість такої атаки, а слова Зеленського про можливість такого удару вважає не більш, ніж політичною заявою. 

«При всіх жахах цієї війни Росія і Україна — все ж не маорі з мауріні. Уточню, що маорі знищили та зʼїли маоріні, тепер такого племені немає. Війна Росії та України — конвенційна», — продовжує Гульнара Бажкенова.

По-перше, журналістка трохи наплутала назви племен. Ідеться про геноцид маорі проти моріорі, яку навіть деякі українські коментатори наводять у приклад, коли розповідають про небезпеку пацифізму. По-друге, якщо згадати статтю російського політтехнолога Тимофія Сергейцева «Що Росія має зробити з Україною» та практику «перевиховання» українських дітей у росіян, можна погодитися з дослідніцею Енн Епплбаум, що Москва хоче знищити українську ідентичність. І фізично —  її носіїв.

Останній приклад теж буде стосуватися повчального тону Бажкенової у матеріалах про Україну. Попри те, що Orda.kz в Казахстані позиціонує себе як опозиційне медіа, а останнім часом засновниця заявляє про спроби рейдерського захоплення порталу, щодо заяви про «непереможність» Росії Гульнара Бажкенова повністю виправдовує президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. У огляді новин від 21 вересня 2024 року Бажкенова зазначає: 

«Токаєв був правий, що Росія у воєнному відношенні є непереможною. Так вважав ще великий попередник Олафа Шольца Отто фон Бісмарк». 

Бажкенова додає, що зараз тривають суперечки, чи дійсно казав це Бісмарк, проте все одно використовує цей аргумент. Цікаво, що буквально за життя Бісмарка Росія зазнала поразки у Кримській війні. Але засновниця «Орди» чи то забула про це, чи то свідомо не згадала. 

Підсумовуючи, можна сказати, що Orda.kz має досить велику аудиторію. Але у Казахстані є і кілька інших майданчиків, готових чути українські голоси. Серед них можна назвати такі медіа: 

• онлайн-журнал «Власть», чия журналістка Тамара Вааль теж брала участь у пресконференції Володимира Зеленського;
• YouTube-проєкт «Просто журналистика» — ця команда запрошує до ефірів українських експертів та вмикає жителів українських міст із розповідями про російські атаки;
• YouTube-проєкт «Басе», співзасновниками якого були вбитий у Києві внаслідок замаху казахстанський опозиціонер Айдос Садиков та його дружина Наталія. Останній ресурс має понад мільйон підписників на YouTube, проте варто зазначити, що він різко опозиційний до казахстанської влади. Українські посадовці можуть сильно роздратувати владу Казахстану, якщо контактуватимуть з «Басе»
• Казахська служба Радіо Свобода — Азаттик. 

Також достукатися до аудиторії можна через низку локальних видань Казахстану.