Свято Петра і Павла 2025 року: які українські традиції пов’язані з цим святом, що означають постаті святих

За новоюліанським календарем українці святкують свято Петра і Павла (в народі “Петрів день”) 29 червня.

Свято пам’яті святих апостолів Петра і Павла: історія

Саме ці апостоли Ісуса Христа вважаються найпотужнішими захисниками вірян, тому займають особливе місце в пантеоні святих.

Історію про їхнє життя можна знайти в Новому Завіті, а також численних працях деяких християнських авторів. Найближчим учнем Ісуса Христа був саме святий Петро. Він же став його спадкоємцем після Розп’яття.

Святий апостол Петро був очевидцем Преображення Господнього, яке відбулося на річці Фавор, а після Вознесіння Спасителя, він став одним з найревніший його проповідників. За свою віру в Христа Петро поплатився життям в Римі. Його, як і Учителя, розіп’яли на хресті вниз головою, що було шокувальним навіть для найбільш жорстокої публіки.

Святий Павло, за церковними переказами, не знав Ісуса Христа за земного життя Спасителя. Він приєднався до лав апостолів вже після Воскресіння, адже став свідком явлення Сина Божого на шляху до Дамаску. До прийняття християнства його ім’я було Савл. Він почув голос Христа і одразу став його ревним проповідником.

Святий Павло заснував велику кількість храмів в Малій Азії, Македонії, Греції, Сирії та інших країнах, що входили до Римської імперії. Нажаль, апостола теж стратили за його діяльність, проте він уникнув страшних тортур, тому що був римським громадянином.

Свято вшанування пам’яті Петра і Павла було створене 324 року, коли в Константинополі і Римі з’явилися перші храми на честь цих апостолів.

Традиції дня Петра і Павла

Це свято шанує розум і твердість, прославляє справжніх сподвижників християнської віри. В православній традиції апостол Петро вважається символом зречення від віри, за яким слідує покаяння. А апостол Павло символізує опору в вірі.

Серед наших предків цей день вважався розпалом літа, а тому більшість народних традицій пов’язані з початком підготовки до осіннього сезону.

Починався день з масового прибирання в дворах і будинках. Часто наші предки білили свої оселі, вивішували рушники й інший декор.

Юні дівчата особливо готувалися до свята. Молодь робила вінки з польових квітів, вплітаючи туди обов’язково червоні маки, які символізували кохання. Пізніше ввечері дівчата ворожили на обранців. Щоб дізнатися ім’я коханого, збирали 12 рослин, клали їх під подушку, читали спеціальний заговір. Вважалося, що трави допоможуть побачити уві сні свого судженого.

Вранці віряни йдуть до церкви, де проходять святкові богослужіння. З перших паростків нового урожаю роблять борошно, з якого печуть хліб і освячують в храмах.

Особливою стравою на святковому столі була сирна бабка, якою пригощали всіх родичів. В деяких регіонах України її називають “мандрик”. За легендою таку сирну бабку любили апостоли Петро і Павло.

За народними прикметами в свято Петра і Павла не можна їсти ягоди, інакше накличете на себе біду. Забороняється вступати в шлюб, бо сім’я не проживе довго.

Молитва до Петра і Павла

О, преславні апостоли Петре і Павле, що душі за Христа віддали і кров’ю вашою ниву Його удобрили! Почуйте чад ваших молитви і зітхання, серцем скорботним нині принесені. Бо беззаконнями затьмарені і через те лихами, як хмарами, обкладені, єлея ж доброго життя не маємо зовсім і не можемо противитися вовкам хижим, які позбавити нас спадщини Божої нахабно намагаються. О, сильні! Понесіть немочі наші, не віддаляйтеся духом від нас, щоб не позбавилися зовсім любові Божої, але міцним заступленням вашим нас захистіть, щоб помилував Господь усіх нас, молитов ваших ради, щоб знищив рукописання незміряних гріхів наших і щоб сподобив з усіма святими блаженного Царства і Шлюбу Агнця Свого, Йому ж честь і Слава, і подяка і поклоніння, навіки віків.