Виявлено третій вимір часу: він може знищити саме поняття простору

У дослідженні за авторством Гюнтера Клетечка, опублікованому в журналі Reports in Advances of Physical Sciences, вченим пропонується математична модель, в якій час розширюється в трьох осях, подібно до того, як це відбувається з простором у нашому повсякденному сприйнятті. Як повідомляє Futurism, у рамках цієї структури звичні виміри простору виникають як вторинні прояви глибшої часової основи за твердженням автора.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Модель Клетечка — це не просто філософська фантазія вченого, вона претендує на відтворення реальних даних. Його рівняння, мабуть, передбачають маси електронів, мюонів і кварків, розв'язуючи основну загадку, на яку наявна Стандартна модель досі не дає відповіді. Теорія також зберігає причинно-наслідковий зв'язок, гарантуючи, що причини передують наслідкам, навіть у разі переплетення більш масштабних змінних часу.

Хоча відгомони цієї ідеї сягають ще американського фізика-теоретика Іцхака Барса та інших дослідників додаткових часових вимірів за екстремальних енергій, їхні ранні версії залишалися здебільшого абстрактними. Клетечка формулює свою версію як експериментально спростовувану, принаймні в принципі, припускаючи, що високоенергетичні процеси або ранній всесвіт можуть розкрити науці характерні ознаки тривимірного часу.

Однак варто розуміти, що дослідження вченого опубліковано тільки в нішевому журналі, який не проходить суворої експертної оцінки провідних учених-фізиків, як це відбувається в профільних виданнях. Воно не було опубліковане в основних фізичних журналах, як-от Physical Review або Science Advances, і поки що не підтверджене незалежними повтореннями або експериментальними доказами. В академічних же колах авторитет журналів і показники впливу є ключовим показником значущості твердження.

Проте, пропозиція Клетечка робить сміливий крок уперед у пошуках "теорії всього", довгоочікуваного об'єднання квантової механіки і гравітації. Якщо час дійсно володіє тією прихованою властивістю, яку він описує, то такі повсюдні явища, як квантова суперпозиція або гравітаційне об'єднання, можуть знайти більш природне місце в сучасній науці — але тільки в тому разі, якщо будуть прогнози, які можна буде перевірити, і якщо інші експерти зможуть ретельно вивчити математику, що стоїть за науковою роботою.

Додаткові часові виміри — це далеко не наукова фантастика і доля мрійників: фізики іноді використовують додаткові тимчасові координати в передових теоріях, таких як голографія або теорія струн, хоча зазвичай в абстрактних, неспостережуваних формах. Пропозиція ж Клетечки ґрунтується на приведенні таких концепцій у відповідність до наявних у вчених даних.

Загалом, ця ідея тривимірного часу — інтригуюча і неортодоксальна. Але вона залишиться такою, доки не увійде в широкий науковий дискурс — через високопрофільне рецензування, незалежний розвиток і, можливо, навіть експериментальну фальсифікацію. А поки що вона яскраво нагадує нам, що в спробах пояснити космос навіть сам час може таїти в собі нерозкриті таємниці.

Раніше Фокус писав про те, чи існує звук у космосі. У деяких фантастичних фільмах звучить фраза, що ніхто не почує ваш крик у космосі. Але чи правда це?

Також Фокус писав про виявлення космічних дисків, що формують планети. Унікальними знімками небесних об'єктів поділилися вчені, виділивши природу незвичайних форм деяких із них, що може допомогти науці визначати ймовірність появи майбутніх планет.