Літній наступ Росії буксує, але Києву рано розслаблятись – CNN

Після кількох місяців очікувань, літній наступ Росії на фронті все ж розпочався — однак замість масштабного прориву Київ фіксує лише повільне просування і суттєві втрати ворога. Утім, попри це, Москва не зменшує тиск: РФ накопичує живу силу, активізує дронові атаки й продовжує витрачати рекордні суми на війну.

Про це пише видання CNN

111 тисяч на одному напрямку: Росія розширює наступ, але без ривка

Президент РФ Володимир Путін не відмовився від прагнення до нових територіальних здобутків. Минулого тижня він знову повторив, що вважає “російський та український народи одним народом”, додаючи: “У цьому сенсі вся наша Україна”.

Цей наратив лягає в основу нового наступу, який Росія розгортає на кількох напрямках фронту завдовжки понад 1200 км. Найгарячішим із них залишається район Покровська в Донецькій області. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, на цій ділянці зосереджено вже 111 тисяч російських військових. Це на понад 40 тисяч більше, ніж у грудні минулого року.

“Можна констатувати, що хвиля спроб “літнього наступу”, розпочата противником з території Росії, сходить нанівець”, — заявив Сирський. Він також повідомив, що вторгнення РФ у північну Сумщину вдалося зупинити, а українські війська відбили частину захопленої території.

Втім, ситуація залишається неоднозначною. Російські піхотні атаки продовжуються на межі Донеччини й Дніпропетровщини, а Міноборони РФ заявляє про взяття нових населених пунктів, зокрема села Зірка. Аналітична платформа DeepState застерігає: “Оборона продовжує стрімко руйнуватись, а противник досягає значних успіхів… із постійними атаками”.

Згідно з оцінками, Кремль не відмовляється від мети повністю захопити Донецьку, Запорізьку і Херсонську області. Але з нинішнім темпом це може затягнутися на роки, тим більше, що адміністрація Дональда Трампа поки не демонструє активного прагнення до мирних переговорів.

Дрони, атаки і бідна економіка: у війні набирає силу інша реальність

Водночас із наземними атаками розгортається друга, не менш небезпечна війна — війна дронів. Вона стала головним інструментом масових атак як на фронті, так і в тилу.

Президент Володимир Зеленський заявив, що лише за одну ніч над Україною були зафіксовані 477 дронів, здебільшого Shahed російсько-іранського виробництва, і 60 ракет різних типів. За його словами, “росіяни цілилися на все, що підтримує життя”.

Міністр оборони Рустем Умеров повідомив, що противник може запускати до 500 Shahed-ів за ніч, комбінуючи їх із балістичними та крилатими ракетами, щоби виснажити українську ППО.

На тлі цих атак Зеленський знову закликав передати Україні більше систем Patriot, наголосивши, що Київ готовий навіть самостійно їх закупити — або через створений фонд у рамках двосторонньої угоди зі США щодо критичної сировини. Дональд Трамп лише зазначив, що “США мають подумати” над передачею систем, попри зростання загроз для українських міст.

За даними СБУ, РФ щоденно виробляє до 200 Shahed-ів і має у резерві щонайменше 6 тисяч, плюс ще стільки ж дронів-приманок. Лише за останній тиждень окупанти використали понад 23 тисячі малих дронів-камікадзе на фронті.

Зі свого боку, Україна також нарощує виробництво. За словами Умерова, цьогоріч буде створено десятки тисяч ударних дронів, а загалом — понад 4 мільйони бойових одиниць різного типу.

Війна інтелекту і виробництва

Сирський раніше визнавав, що РФ має перевагу у волоконно-оптичних дронах, які складніше виявити. Це змушує ЗСУ адаптуватися. За словами Умерова, війна дронів — це “постійна інтелектуальна боротьба”: обидві сторони змінюють алгоритми й тактики, щоби не дати перевагу опоненту.

На довгострокову перспективу впливає й промисловість. Росія зосередила 80% військового виробництва в держкорпорації “Ростех”. Її глава Сергій Чемезов заявив Путіну, що з 2021 року обсяги зросли вдесятеро, а виручка минулого року перевищила 46 мільярдів доларів.

Але за ціною гігантських витрат: військовий бюджет РФ становить вже понад 6% ВВП і близько 40% всіх держвидатків. Це розганяє інфляцію, і Путін змушений визнавати, що економіка цього року зростатиме “набагато скромніше”.

Глава Мінекономрозвитку Максим Решетніков застеріг, що Росія “на межі рецесії”, а Центробанк визнає, що резерви майже вичерпані. “Багато з цих ресурсів вже вичерпані”, — попередила глава НБУ Ельвіра Набіулліна.

Сам Путін визнає: стагнації не можна допустити, але стримати її на фоні затяжної війни може виявитися складніше, ніж перемогти на полі бою.

Попри похмурі економічні й демографічні перспективи на довгу дистанцію, у найближчому майбутньому Росія здатна й надалі утримувати та забезпечувати армію чисельністю понад пів мільйона військових, розміщених в Україні або вздовж її кордонів. Ці сили продовжують просуватись, захоплюючи окремі кілометри території. Навіть після сотень тисяч втрат, російське військо зберігає здатність формувати підрозділи, які за масштабом переважають українські.