Трамп перетворив торговельні переговори на список зовнішньополітичних бажань — Politico

Торговельні переговори президента США Дональда Трампа стосуються не лише торгівлі. Вони стосуються технологічного регулювання, витрат на оборону, критично важливих корисних копалин — навіть війни та миру, пише Politico.

Після того, як у квітні Трамп запровадив масштабні тарифи майже для всіх країн світу, він перетворив вузькі, сфокусовані на торгівлі переговори на дипломатичні форуми, де розглядається широке коло безпосередньо не пов'язаних із торгівлею питань. На переговорах за зачиненими дверима представники президента США тиснули на іноземні уряди, щоб ті значно збільшили свої оборонні бюджети, змінили податкові системи та скасували внутрішнє законодавство, яке могло б зашкодити американському бізнесу. Трамп навіть використовував перемир'я, укладені за посередництва США, наприклад, між Ізраїлем та Іраном, щоб спонукати інші країни купувати більше американських товарів.

Це частина широкої тактики Трампа, спрямованої на використання тарифів не лише як інструменту для стимулювання внутрішнього американського виробництва і збільшення доходів, але і як важеля для отримання поступок з низки не пов'язаних з торгівлею питань.

"Доступ до американського ринку повинен коштувати вам грошей. Додаткові тарифи чи додаткові збори — звичайно, є сенс прив'язати це до зовнішньої політики. Чому б і ні?",  - сказав колишній радник Трампа Стів Кортес.

“Я розумію, чому країни кажуть: “Якого біса? Це не та Америка, з якою ми мали справу". Так, це не вона. Ви просто повинні вирішити, чи воно того варте? Якщо так, то грайте за нашими правилами", - додав він.

Трамп бачить безпрограшну ситуацію: якщо країни відмовляються підкорятися його волі, він зберігає тарифи, “захищаючи” американський бізнес і поповнюючи бюджет США. Приклад: у п'ятницю, 27 червня, Трамп зупинив торговельні переговори з Канадою, зокрема через її податок на цифрові послуги для американських технологічних компаній, який має почати стягуватися з понеділка, 30 червня, і який президент США назвав “прямим нападом” на США.

Широкий спектр питань, що обговорюються, зірвав інші переговори напередодні встановленого Трампом дедлайну 8 липня для укладення торговельних угод, оскільки іноземні лідери намагаються впоратися з тим фактом, що на переговорах зі Штатами “на столі” може бути все, що завгодно. 

Продовження невизначеності загрожує “перевернути” світову економіку, збити з пантелику американську промисловість, віддалити союзників від США і штовхнути країни в обійми Китаю.

“Це безпрецедентно”, - сказав чиновник однієї з країн Азії, вказуючи на те, що адміністрація Трампа порушує питання антимонопольного законодавства на переговорах з Південною Кореєю та експортного контролю на переговорах з Китаєм, як на приклад.

“Немає жодних ознак того, що це працює, і Трамп не змінить курс”, - додав чиновник, говоривши на умовах анонімності. 

Але у Білому домі стверджують, що такий підхід адміністрації відповідає масштабу проблем.

"Я відкидаю ідею про те, що можна відгородитися від торгівлі. Усе пов'язано між собою”, - сказав чиновник Білого дому.

На саміті НАТО в Нідерландах цього тижня Трамп пригрозив новими тарифами Іспанії після того, як країна відмовилася збільшити витрати на оборону. Хоча Іспанія як частина Європейського Союзу не веде самостійних переговорів щодо торговельних угод. Щось подібне також було гарячою темою в торговельних переговорах США з Японією і Південною Кореєю, які не погодилися підвищувати оборонні витрати до рівнів, яких вимагає Вашингтон. 

Трамп позиціонує канадські інвестиції в майбутню систему протиракетної оборони “Золотий купол” як спосіб для країни “довести свою спроможність” на тлі поточних торговельних переговорів — хоча насправді США не можуть побудувати цю систему без допомоги свого північного сусіда.

Водночас Штати чинять тиск на Південну Корею, щоб та відмовилася від антимонопольних законодавчих пропозицій, спрямованих на регулювання онлайн-платформ, проти яких виступають Google, Apple і Meta. 

Днями Трамп додав ще одну вимогу, запропонувавши Китаю збільшити закупівлі американської нафти на знак подяки за ізраїльсько-іранське перемир'я. Вимога з'явилася в той час, коли глава Білого дому підштовхує Пекін до збільшення імпорту з США. І Трамп не жартує, коли каже, що використовував риторику про загрозу торгових воєн для переговорів про припинення вогню між Індією та Пакистаном цієї весни. Хоча Індія зрештою заперечила, що перемир'я було досягнуто за посередництва США.

Подібний підхід Трамп застосовував і під час свого першого терміну в Білому домі, коли погрожував великими митами, щоб змусити Мексику стримати потік мігрантів до США, і запровадив тарифи проти Китаю за “недобросовісну практику”, частково пов'язану з крадіжкою американської інтелектуальної власності.

Під час свого другого терміну Трамп розвинув цю стратегію. У лютому він запровадив тарифи проти Мексики, Канади й Китаю, щоб стримати потік фентанілу і нелегальних мігрантів до США. У квітні Трамп також пригрозив 25-відсотковими тарифами будь-якій країні, яка імпортує нафту з Венесуели — крок, спрямований проти авторитарного венесуельського лідера Ніколаса Мадуро і банди “Трен-де-Арагуа”.

Іноземні лідери стикаються з цілком реальною можливістю того, що якщо вони сповільнять торговельні переговори або припинять їх, Трамп із задоволенням запровадить досить високі тарифи, які фактично перекриють доступ до найбільшої економіки світу.

"Президент вважає тарифи важелем впливу на відносини, одним з компонентів яких є торгівля. Ось чому кожні з цих переговорів мають унікальні елементи, що робить їх більш непередбачуваними", - сказав виданню один колишній чиновник Білого дому.

Але потурання вимогам президента США з неторговельних питань — це ще не гарантія зниження тарифів. Трамп не демонстрував жодних натяків на те, що прислухається до закликів президента Франції Еммануеля Макрона припинити торговельну війну США з ЄС після того, як члени НАТО погодилися збільшити витрати на оборону до 5% ВВП.

Ця тактика заважає США укладати суттєві торговельні угоди. У той час як Штати мають намір укласти угоди з більш ніж 60 торговими партнерами, світові лідери дедалі більше розчаровуються незбалансованими вимогами з боку Вашингтона.

Численні вимоги Трампа та його загальний підхід ускладнили для країн завдання заручитися внутрішньою політичною підтримкою, необхідною для того, щоб отримати схвалення будь-якої угоди “у себе вдома”.

“Якщо угода буде надто незбалансованою, її погано сприймуть більшість наших громадян. Я не думаю, що сторона ЄС і країни дійсно можуть прийняти дуже незбалансовану угоду без ризику, що вона матиме зворотні наслідки”, - сказав один європейський чиновник. 

Втім, колишні представники команди Трампа сумніваються, що Білий дім збирається змінювати курс.

Юлія Самаєва у статті “Трампономіка 2.0. Цього разу під ударом увесь світ” оцінювала наслідки тарифної політики Трампа.