Без модних клубів і гучних вечірок: як в СРСР молодь проводила час

Жодних барів на дахах, діджеїв із TikTok і неонових браслетів. У Радянському Союзі молодь жила гучно — але зовсім інакше, ніж ми сьогодні собі уявляємо "тусовку".

"Телеграф" розповість, як в часи Радянського Союзу відпочивала молодь. Варіантів для "тусовок" було безліч.

Попри заборони, дефіцит і сірість побуту, молоді люди вміли відриватися. Просто не в нічних клубах, а в гуртожитках, палацах культури, на дискотеках "на районі" — і навіть у лісі.

Танці — в клубі при заводі або на стадіоні

"Клуб" у радянському значенні — це не місце з барною картою, а культурний осередок при підприємстві. Там проводили танці під живу музику (іноді баян, іноді навіть електрогітара), перегляд фільмів, вечори поезії. Іноді — з "позивним" контролем: не пустять, якщо без сорочки чи в кедах.

Найсміливіші влаштовували танці просто неба — на шкільному подвір’ї чи сільському стадіоні. Колонка, магнітофон, касета з "Ласковым маем" — і вечір удався.

Квартирники — андеграунд по-радянськи

Коли хотілося чогось більше, ніж офіційної дискотеки, йшли на "квартирник" — вечір у чиїйсь квартирі з гітарою, піснями й вином у чайнику. Також слухали російських виконавців — Висоцького, Цоя, БГ.

Ліс, багаття і свобода

У літній сезон виручали туристичні походи: з наметами, картоплею в фользі, гітарою і легендарним "тушкованим супом". Молодь тікала з міста в гори, на річки, в ліс — бо це була свобода без поглядів з трибуни.

Кіно, лавки й довгі розмови

Найромантичніші побачення проходили не в кафе, а в кінотеатрі "Дружба" чи на лавочці біля під’їзду. Там — перші доторки рук, перші зізнання, перші образи. А потім — довгі розмови вночі, поки за вікном мовчала пильна держава.

Радіо, газети й вечори пісень

Молодь слухала радіо "Юність", читала "Комсомолку", писала вірші й співала під акордеон. Це була епоха, де треба було вигадувати себе без технологій — але з фантазією, гітарою і глибокими поглядами.

Сьогодні ми маємо сотні способів розваг — від клубів до метавсесвітів. А тоді все трималось на живих емоціях, реальних зустрічах і справжньому спілкуванні.