От "латания дыр" до стратегической поддержки: как меняется негосударственная помощь из ЕС

Філантропічна допомога недержавних інституцій від самого початку повномасштабного вторгнення була і залишається критично важливим елементом підтримки України.

Багато організацій, які раніше не працювали в Україні, оперативно розгорнули програми екстреної допомоги, закриваючи невідкладні гуманітарні потреби.

Протягом 2022-го та значної частини 2023 року саме такий формат домінував у міжнародній підтримці.

Однак разом із тим, як приходило усвідомленням, що конфлікт є затяжним, серед донорських організацій відбулося певне розмежування.

Частина європейських фондів розглядали свою допомогу Україні як ситуативну, короткострокову, а тому, реагуючи на виникнення нових криз в інших регіонах світу, ухвалили рішення поступово згортати фінансування українських програм.

Чи свідчить це про негативну тенденцію у допомозі України? Аж ніяк.

Ми увійшли у новий етап, коли європейська підтримка має трансформуватись і набути сталого формату.

І саме тому ми спостерігаємо перехід від реагування на надзвичайні ситуації (emergency response) до стратегії відновлення (recovery response).

Необхідність переосмислення підходів та трансформації екстрених заходів у більш сталі й системні програми особливо гостро постала в останні роки.

Ключовим питанням стало визначення того, як адаптувати поточну допомогу до стратегічних цілей кожної окремої організації та інтегрувати її в загальні довгострокові плани.

Так, у Європі дедалі більше провідних благодійних організацій, чия діяльність спрямована на посилення та координацію підтримки України, об’єднуються в мережі та альянси.

Вони демонструють твердий намір продовжувати підтримку України – йдеться про інтеграцію українського напрямку як пріоритетного на період, що не залежить від термінів завершення активної фази російської агресії.

Варто підкреслити, що взяття на себе зобов'язання довготривалої стратегічної підтримки є значною репутаційною, фінансовою та етичною відповідальністю, до якої готові лише найбільш зрілі й потужні інституції.

Співпрацюючи, члени організації прагнуть не лише оперативно розв’язувати нагальні проблеми, а й закласти міцний фундамент для сталого відновлення України у майбутньому.

Водночас особлива увага приділяється використанню наявної експертизи та інституційної пам'яті кожної фундації.

Як приклад – альянс F4U (Foundation for Ukraine).

Цієї весни у Варшаві відбулася вже друга зустріч великих міжнародних фондів у межах цієї ініціативи.

На ній були закріплені основні засади співпраці партнерів, які справді демонструють загальноєвропейське бачення ефективної підтримки України на четвертому році повномасштабного вторгнення.

Деякі з принципів:.

- "рівний – рівному" (Peer-to-Peer): мінімум бюрократії, прямий обмін досвідом та знаннями, освітній хаб для відкритого діалогу і взаємного навчання;.

- адвокація України: розширення кола зацікавлених сторін та поглиблення взаємодії із зовнішніми партнерами для підтримки України через активну адвокацію;.

В кулуарах є багато розмов про те, що Україна нині є унікальним простором для отримання нового досвіду, створення інноваційних моделей та принципів роботи, що дають змогу функціонувати попри складну щоденну ситуацію.

Україна сприймається не лише як об'єкт, що потребує ресурсів, а й як вагоме джерело знань та навичок.

Своєю чергою українські партнери вражають спроможністю, креативністю та працьовитістю.

Про них має знати якомога більше людей, і це одне з основних завдань європейських благодійних фондів – бути адвокатами громадянського суспільства України, допомагати йому бути почутим.

Попри війну, що триває, воно продовжує еволюціонувати – адаптуючись, переосмислюючи себе та формуючи нові підходи.

У цьому контексті філантропічна підтримка також потребує трансформації: настав час відійти від точкових інтервенцій та фінансування окремих ініціатив – натомість варто формувати стійкі екосистеми та довготривалі можливості, а не лише реагувати на кризу.

Для цього європейські фонди мають усі важелі – і значні ресурси, і глибоку експертизу, а головне – стратегічне бачення майбутнього України і віру в неї.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.