Пройшов концтабори і переховувався від радянських спецслужб: де похований генерал УПА Роман Шухевич

Сьогодні, 30 червня, відзначають 118-ту річницю від дня народження відомого політичного і державного діяча Романа Шухевича. Він був одним із провідних борців за незалежність України у ХХ столітті, як і Степан Бандера. Протягом 7 років Шухевич очолював Українську повстанську армію та зумів об'єднати небайдужих навколо національної ідеї.

"Телеграф" розкаже про діяльність борця за незалежність, за яких обставин він загинув, і де його поховали.

Біографія Романа Шухевича

Шухевич народився у 1907 році у Львові. В його роді було багато політичних, громадських та військових діячів, які боролися за незалежність України. Тож це значною мірою вплинуло й на самого Романа. Хлопець навчався у Львівській гімназії та політехніці, де опановував професію інженера-будівельника. Також займався музикою, зокрема грав на фортепіано.

У 1925 році Шухевич приєднався до Української військової організації, а згодом став членом Організації українських націоналістів. Брав участь у операціях проти польської окупаційної влади, за що його ув'язнювали. Певний час сидів у концтаборі в Березі Картузькій та у польській тюрмі.

Після цього Роман відкрив перше рекламне агентство на Галичині під назвою "Фама". Воно слугувало прикриттям для фінансування діяльності ОУН. Роман заснував Генеральний штаб національної оборони Карпатської України. Коли угорська армія напала на Закарпаття, Шухевич почав активно боротися з окупантами.

Згодом Роман став одним із співзасновників Української повстанської армії. Формування боролось як проти німецьких нацистів, так і проти радянської армії. Так з'явився Український Легіон, який очолив Шухевич.

Певний час українець співпрацював з німецькими батальйонами "Нахтіґаль" і "Роланд". Завданням Шухевича та побратимів було відповідати за безпеку німців в Україні, роззброювати залишки радянських військ і охороняти полонених. Шухевич пішов на такий крок для вишколу та формування української армії та отримання партизанського досвіду.

Однак німці не підтримали Акту проголошення Української держави у 1941 році, а діячів ОУН — Степана Бандеру та Ярослава Стецька, ув'язнили. Тож згодом Шухевич припинив співпрацю з німцями.

У 1943 році Роман став головнокомандувачем УПА. Повстанці боролися на двох фронтах одночасно — проти німецьких і радянських військ. Роману вдалося створити потужну армію з чіткою структурою управління, яка чинила опір окупантам до 50-х років. Повстанці вели партизанську війну в умовах лісів і гір. Роман також брав участь у бойових діях, маючи кодове ім'я "Тарас Чупринка". Протягом багатьох років його шукали радянські спецслужби, однак не вдавалося знайти.

Також Роман був одним із ініціаторів Української головної визвольної ради, яка мала стати майбутнім урядом.

Смерть і могила Романа Шухевича

Шухевич загинув 5 березня 1950 року в селі Білогорща біля Львова. Радянські спецслужби знайшли його конспіративну квартиру та оточили її. Операцією керував генерал Павло Судоплатов, який влаштовував політичні убивства за наказом Сталіна.

Відбулась перестрілка, під час якої Роман вбив майора МДБ Ревенка, однак і сам отримав смертельні поранення. За однією з версій, Шухевич загинув під час бою, а за іншою — застрелився сам. Радянська влада тримала в таємниці місце поховання Романа. Подейкували, що тіло Шухевича спалили, а прах розвіяли над річкою Збруч. Тож достеменно невідомо, де похований діяч.

На Личаківському кладовищі у Львові Роману встановили об'ємний меморіальний комплекс. Це високий пам'ятник зі зображенням меча з підписом "Славної пам'яті головного командира УПА Романа Шухевича.

У Білогорощі на місці квартири Шухевича, де його вбили, у 2001 році облаштували музей. Також там встановили бюст генерал-хорунжого. Однак на початку 2024 року музей згорів через пожежу унаслідок падіння уламків безпілотника, запущеного росіянами.